Проаналізовано споживання мінеральної сировини. Показано взаємозв'язок кон'юнктури на мінеральну сировину з загальною циклічністю розвитку економіки та запропоновано рекомендації щодо стадійності освоєння родовищ корисних копалин з урахуванням теорії "довгих хвиль". Головною умовою освоєння ресурсів запропоновано вважати показник ефективності, що враховує екологічну складову видобутку та переробки мінеральної сировини. Для його визначення рекомендовано методику інтегральної ресурсоємності виробництва, за якою можна дати об'єктивну оцінку ресурсного потенціалу.

Рассмотрена проблема загрязнения атмосферы компактно расположенной группой горно-металлургических предприятий. Особое внимание уделено влиянию пароводяных выбросов градирен на процессы кислотообразования, механизмы трансформации загрязнителей в атмосфере промышленного района. Обращено внимание на необходимость внедрения практики распределения компенсации за загрязнение окружающей среды с учетом трансграничного переноса загрязнения.

Висвітлено досягнення природно-господарської збалансованості у соціально-економічному розвитку регіонів. Проаналізовано формування регіонального господарського механізму, що відповідає основним цілям сталого розвитку. Розглянуто особливості оцінки природно-ресурсного потенціалу регіону та ступеня його використання, якості стану навколишнього середовища та його компонентів, розробки екологічних карт і районування території за її техногенним навантаженням та безпекою життєдіяльності, еколого-соціо-економічної оцінки господарського комплексу території та його збалансованості з її природно-ресурсним потенціалом. Визначено напрямки реструктуризації господарського комплексу.

Освещены достижения природно-хозяйственной сбалансированности в социально-экономическом развитии регионов. Проанализировано формирование регионального хозяйственного механизма, соответствующего основным целям стабильного развития. Рассмотрены особенности оценки природно-ресурсного потенциала региона и степени его использования, качества состояния окружающей среды и ее компонентов, разработки экологических карт и районирования территории по ее техногенным нагрузкам и безопасностью жизнедеятельности, эколого-социо-экономической оценки хозяйственного комплекса территории и его сбалансированности с ее природно-ресурсным потенциалом. Определены направления реструктуризации хозяйственного комплекса.

Розкрито принципи сталого розвитку та проблеми, пов'язані з їх реалізацією за умов техногенно навантажених регіонів. Обгрунтовано методологію оцінки природно-ресурсного потенціалу, масштабів і інтенсивності його використання. Запропоновано принципи еколого-соціо-економічної оцінки господарського комплексу території та визначення резервів нарощування антропогенної діяльності. Розкрито особливості оцінки якісного стану навколишнього середовища та його компонентів під час використання природних ресурсів території. Визначено механізми забезпечення переходу регіонів до сталого розвитку, наведено рекомендації щодо створення системи моніторингу його соціально-економічних і екологічних індикаторів.

Раскрыты принципы устойчивого развития и проблемы, связанные с их реализацией в условиях техногенно нагруженных регионов. Обоснована методология оценки природно-ресурсного потенциала, масштабов и интенсивности его использования. Предложены принципы эколого-социо-экономической оценки хозяйственного комплекса территории и определения возможных резервов наращивания антропогенной деятельности. Раскрыты особенности оценки качественного состояния окружающей среды и ее компонентов при использовании природных ресурсов территории. Определены механизмы обеспечения перехода регионов к устойчивому развитию, приведены рекомендации по созданию системы мониторинга его социально-экономических и экологических индикаторов.

Описаны методы разработки повышения экологической безопасности территории при ее загрязнении выбросами горно-металлургических предприятий. Впервые комплексно рассмотрены процессы образования, трансформации в атмосфере и распространения газовых и пароводяных выбросов разных видов производства. Раскрыта физическая суть процесса кислотообразования при участии пароводяных выбросов градирен, которые происходят в загрязненной атмосфере промышленной агломерации. Предложена физико-математическая модель, воссоздающая данный процесс. Предложены мероприятия по повышению экологической безопасности территории.

Висвітлено проблеми енергозбереження та пошуку активних методів зміни споживацької свідомості людей та їх ставлення до використання ресурсів. Запропоновано основні механізми використання альтернативних джерел енергії у побуті. Розглянуто можливості застосування вторинних ресурсів, сучасних теплоізоляційних матеріалів, новітніх технологій силікатно-кермічних композицій для збільшення терміну роботи механізмів і машини, активних поверхонь субстратів для підтримки енергобалансу простору. Увагу приділено соціально-економічним особливостям використання альтернативних джерел енергії в Україні.

Освещены проблемы энергосбережения и поиска активных методов изменения потребительского сознания людей и их отношения к использованию ресурсов. Предложены основные механизмы использования альтернативных источников энергии в быту. Рассмотрены возможности применения вторичных ресурсов, современных теплоизоляционных материалов, новейших технологий силикатно-керамических композиций для увеличения срока работы механизмов и машин, активных поверхностей субстратов для поддержки энергобаланса пространства. Уделено внимание социально-экономическим особенностям использования альтернативных источников энергии в Украине.

Рассмотрены перспективы решения экологических проблем, связанных с аэрозольными выбросами в атмосферу испарительных градирен. Отмечено, что повышение эффективности традиционных (жалюзийных) водоуловителей по самой природе приводит к росту доли мелкодисперсных витающих аэрозолей в выбросе градирни. Показан эффективный путь решения этой экологической проблемы за счет применения технологии электростатического улавливания капель воды.

Рассмотрены проблемы загрязнения атмосферы компактно расположенной группой горно-металлургических предприятий. Особое внимание уделено влиянию пароводяных выбросов градирен на процессы кислотообразования, механизмы трансформации загрязнителей в атмосфере промышленного района. Указано на необходимость внедрения практики распределения компенсации за загрязнение окружающей среды с учетом трансграничного перенесения загрязнения. Предложен показатель экологической опасности жизнедеятельности на территориях, которые подвержены влиянию отрицательных факторов.

The ecological classification of mining industrial landscapes is proposed. It became the basis for development of typical decisions for planning, ecosystem remediation and ecocorridors formation.

Висвітлено проблеми відновлення земель, порушених гірничими роботами з метою відновлення ландшафтного та біологічного різноманіття. Розкрито загальні основи визначення форм рельєфу, екотопів, ландшафтів, порушених територій. На підставі досвіду створення техногенних заказників висвітлено проектні рішення документообігу та менеджменту, зонування території створення системи екологічного моніторингу, ландшафтного дизайну та дизайну малих форм. Описано методи відновлення геосистем (активізації відновлення грунтів, спрямованого формування екосистем).

Освещены проблемы восстановления земель, нарушенных горными работами с целью восстановления ландшафтного и биологического разнообразия. Раскрыты основы определения форм рельефа, экотопов, ландшафтов, нарушенных территорий. На основе опыта создания техногенных заказников рассмотрены проектные решения документооборота и менеджмента, зонирования территории создания системы экологического мониторинга, ландшафтного дизайна и дизайна малых форм. Описаны методы восстановления геосистем (активизации восстановления грунтов, направленного формирования экосистем).

Розкрито основні аспекти вирішення проблеми відходності в металургійній промисловості за умов переходу до сталого розвитку, особливості моделювання в управлінні процесами відхододутворення у гірничо-металургійному регіоні. Розглянуто головні фактори впливу на навколишнє середовище у ході освоєння родовищ вуглеводнів сировини (на прикладі Скоробагатьківського нафтогазоконденсатного родовища). Наведено аналіз параметрів контролю якості питних вод України у порівнянні з іншими країнами світу. Охарактеризовано потенційні сейсмогенні зони, виділені за геолого-геофізичними критеріями на Українському щиті. Увагу приділено загрозам екологічної безпеки техногенних родовищ та методам їх подолання. Наведено комплекс математичних моделей для прогнозу динаміки забруднення підземних вод. Акцентовано на питаннях екологічного нормування та прогнозування комбінованого впливу антропогенних факторів.

Представлены результаты исследования возможностей и условий использования техногенных месторождений (ТМ) как одного из перспективных направлений частичного пополнения запасов минерального сырья. Изложены основные закономерности процесса формирования ТМ. Проанализирован опыт освоения техногенных ресурсов минерального сырья. Выработана классификация ТМ, способов их вскрытия и разработки. Дана сравнительная оценка ходового оборудования экскавационных машин. Охарактеризованы техногенные схемы разработки частично "осушеных" ТМ. Рассмотрена технология работы плавучих землесосных снарядов и их производительность. Освещены экологические аспекты формирования и освоения техногенных месторождений. Раскрыты этапы реализации проекта повторной переработки шламов.

Наведено приклади функціонування технологічних та техногенних систем виходячи з принципів сталого розвитку, що базуються на використанні фундаментальних знань стосовно різноманітних природних процесів та явищ. Надано інноваційні рішення, безпечні для природи та суспільства, а також для умов надрокористування, енергетики, збереження біорізноманіття у промисловому Придніпров'ї.

Запропоновано методологічний підхід до вибору раціональних природоохоронних технологій шляхом порівняння їх ефективності і витрат (в умовних одиницях інтегральної екологічної ресурсомісткості) на реалізацію цих технологій. Розроблена методика надає змогу одержувати значення оціночних показників, які відповідають реальним екологічним і технологічним процесам.

Мета дослідження - розробка рекомендацій з використання території і об'єктів ландшафтного заказника місцевого значення "Візірка" з рекреаційною метою. Проведено графоаналітичні, натурні спостереження. Розроблено рекомендації з формування та облаштування заповідних територій. Обгрунтовані рішення нададуть змогу раціонально використати, відновити і збагатити біорізновид навколишнього природного середовища техногенно порушених земель, зберегти рідкісні та зникаючі об'єкти рослинного світу, а також використовувати ці території з рекреаційною метою. Створення заповідної території в степовій зоні України з горбистим, пересіченим, лісовим і водним ландшафтом та з початковими процесами відновлення рослинності і тваринного світу є позитивним фактором в екологічному пожвавленні техногенного оточення.