The article is devoted to the researching of the genre's specific of the choral folk arrangement.

Досліджено специфіку обробки як творчого процесу та результату музичної діяльності, методу музичного мислення, форми художньої інтерпретації та жанру.

Исследована специфика обработки как творческого процесса и результата музыкальной деятельности, метода музыкального мышления, формы художественной интерпретации и жанра.

The article is devoted to the researching of the specific arrangement as a creative processing / refinement of musical, a method of musical thinking, the form of artistic interpretation and genre has been discovered.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е621.158.264.232Api(4Укр3)

Шифр НБУВ: Ж69957 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Изучены структура и функционирование сообщества шмелей в луговом биоценозе Украинских Карпат, расположенном на высоте 600 - 800 м н. у. м. Сообщество состояло из 15-ти видов шмелей, в период исследований фуражировавших, либо питавшихся (шмели-кукушки) на 21-м виде цветковых растений. Высокое фаунистическое разнообразие и разветвленная структура сообщества свидетельствуют о благоприятных условиях его существования.

Кратко изложены основные этапы изучения некоторых отрядов насекомых г. Львов, а также проанализированы количественные и качественные изменения энтомофауны на урбанизированной территории за последние 140 лет.

На базі матеріалів хорових творів українських композиторів XIX - XX ст. здійснено комплексне історико-теоретичне дослідження музичної обробки як феномену культури. Розглянуто феноменологічну специфіку музичної обробки у поняттєво-термінологічному, культурологічному, інтерпретаційному та теоретико-жанровому аспектах. Визначено семантичний взаємозв'язок понять "обробка" і "культура". Виявлено суть музичної обробки / опрацювання як методу музичного мислення, форми художньої інтерпретації та мистецького жанру, що грунтується на творчому переосмисленні первинних музичних текстів. Розглянуто специфіку метаобробки у музиці як системи вторинних жанрів. Визначено її структуру та функції. Обгрунтовано інтерпретаційні та жанрові властивості музичної обробки, зазначено віддзеркалення їх у хоровій обробці. Висвітлено історичний аспект динаміки розвитку хорової обробки та її провідних жанрово-стильових моделей у європейській і вітчизняній музиці. Охарактеризовано основні різновиди хорової фольклорної обробки, репрезентативні для найзначніших етапів розвитку цього жанру в українському музичному мистецтві.

Висвітлено місце культурології й етнокультурології в сучасному інформаційному просторі, соціально-політичні виміри сучасного суспільства, історію світової літератури та мовознавства. Розглянуто актуальні питання культурно-економічного розвитку України, теоретичні та практичні проблеми менеджменту соціокультурної діяльності, актуальні проблеми соціальної педагогіки, аспекти музейної справи й охорони пам'яток історії та культури в контексті новітніх інформаційних технологій. Розкрито освітньо-виховну місію культури, традиції хорової культури. Проаналізовано проблеми історії та теорії музикознавства.

Освещены место культурологии и этнокультурологии в современном информационном пространстве, социально-политические измерения современного общества, история мировой литературы и языковедения. Рассмотрены актуальные вопросы культурно-экономического развития Украины, теоретические и практические проблемы менеджмента социокультурной деятельности, актуальные проблемы социальной педагогики, аспекты музейного дела и охраны памяток истории и культуры в контексте новейших информационных технологий. Раскрыты образовательно-воспитательная миссия культуры, традиции хоровой культуры. Проанализированы проблемы истории и теории музыковедения.

Розглянуто питання музичного виконавства та педагогіки, розвитку театру в інформаційному суспільстві, медіакомунікації й екранне мистецтво в контексті сучасної культури. Висвітлено історію та сучасність хореографічного мистецтва, проблеми книго-, бібліотеко- та бібліографознавства. Проаналізовано нові інформаційні технології в галузі культури, мистецтва й освіти.

Рассмотрены вопросы музыкального исполнительства и педагогики, развития театра в информационном обществе, медиакоммуникации и экранное искусство в контексте современной культуры. Освещены история и современность хореографического искусства, проблемы книго-, библиотеко- и библиографоведения. Проанализированы новые информационные технологии в отрасли культуры, искусства и образования.

Розглянуто наукові засади використання програмно-цільового методу в державному управлінні, розкрито поняття "соціальне програмування", "програмне планування", "соціальне проектування", "програмно-цільове бюджетування". З'ясовано сутність регіональних соціальних програм, проаналізовано їх класифікацію, запропоновано типову структуру регіональної цільової програми, визначено поняття "комплексний механізм державного управління соціальними програмами на регіональному рівні". Розкрито зміст даного механізму, розроблено модель рейтингової оцінки регіональних соціальних програм за технологією "Program Assessment Rating Тооl", обгрунтовано використання логіко-структурного підходу до управління регіональними соціальними програмами.

Досліджено історію виникнення, етапи та основні проблеми використання логіко-структурного підходу в державному управлінні регіональними цільовими програмами.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г122.316 + Г272.31

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Узагальнено сучасні підходи до організації навчання учнів молодшого шкільного віку засобами музейної педагогіки. Проаналізовано психолого-педагогічні аспекти взаємодії та форми організації навчання молодших школярів у музейному середовищі, з урахуванням особливостей розвитку їх пізнавальних інтересів та навичок спілкування.

Розглянуто роль природознавчого музею у навчально-виховному процесі й інтеграції дітей з вадами зору у активне суспільно-культурне життя. Розроблено освітню програму для дітей із вадами зору - "Музей дітям: природа на дотик", основу якої складають заняття із зоології, ботаніки й екології. Програма створена на базі музею із залученням спеціалістів Львівської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату № 100 I - III ступенів. Описано основні етапи впровадження програми та основні засоби для її проведення.

Мета роботи - визначення ролі вдосконалення управління логістичними процесами як методу покращення діяльності підприємства. Розглянуто актуальність застосування логістичного підходу в управлінні діяльністю підприємства та визначення поняття "управління логістичними процесами". Виділено причини актуальності проблеми вдосконалення управління логістичними процесами підприємства, особливо в період нестабільності в усіх країнах світу через пандемію COVID-19; визначено фактори впливу на ефективність функціонування ланцюга поставок. Зазначено цілі управління логістичними процесами та завдання управління ланцюгами поставок для підприємства та логістичної системи. Обгрунтовано важливість налагоджених комунікацій і прозорості інформаційних потоків логістичної системи в процесі регулювання діяльності на різних рівнях організації логістичних процесів. Акцентовано, що найбільш поширеним видом організації логістичних процесів є аутсорсинг. Надано визначення логістичного аутсорсингу та розглянуто переваги і недоліки використання аутсорсингу в логістичній діяльності, оскільки економічна ефективність від його використання є доволі складним параметром, як і сама послуга. Розглянуто доцільність використання методичного підходу при управлінні логістичними процесами, за яким ефективність аутсорсингу логістичних функцій розглядається як різниця між витратами на здійснення процесу. Дослідження показало, що вдосконалення управління логістичними процесами має особливе значення, оскільки їх грамотна організація є запорукою підвищення ефективності виробничо-господарської діяльності підприємства та швидкої адаптації до мінливого середовища.

Досліджено європейську музичну культуру ХХ ст. Здійснено системне мистецтвознавчо-культурологічне дослідження феномена композитора, розглянутого в часопросторі європейської музичної культури ХХ ст. в особистісному та діяльнісному аспектах. Розроблено герменевтико-феноменологічний підхід як методологічну парадигму осягнення феномена композитора в міждисциплінарному проблемному полі культурології та мистецтвознавства. Запропоновано музичну авторологію як самостійний напрям сучасного мистецтвознавства та розроблено авторологічні механізми вивчення феномена композитора.