Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4УКР)613-293

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: Ж68307 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4УКР)613-293

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: Ж68307 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано сучасні погляди українських і зарубіжних, передусім російських, істориків, на проблему повсякденності. Зроблено огляд сучасних наукових дефініцій предмета в історичній, соціологічній, культурологічній, філософській літературі; запропоновано стислий екскурс становлення історії повсякденності як окремого напрямку історичного дослідження.

Розкрито можливості джерел особового походження для відтворення реалій повсякденного життя радянських людей. Показано їх унікальність для цілісної реконструкції минулого, для його адекватного розуміння та об'єктивного оцінювання. Охарактеризовано основні застереження і принципи використання таких документів, правомірність їх залучення поряд із джерелами офіційного характеру.

Уперше проведено комплексний історико-політичний аналіз діяльності Верховної Ради (ВР) України другого та третього скликань (1994 - 2002 рр.), розглянуто її взаємозв'язок з іншими інститутами влади за умов політичної структуризації суспільства. Досліджено становлення інституту фракцій і депутатських груп у парламенті, розглянуто їх еволюційний розвиток і внесок у діяльність вищого законодавчого органу. Визначено основні фактори впливу на формулювання й ухвалення парламентських рішень. Проаналізовано еволюцію виборчого законодавства в Україні, висвітлено його позитивні здобутки та недоліки. Розглянуто питання унормування стосунків між законодавчою та виконавчою владою шляхом чіткого структурування та збалансування їх повноважень і відповідальності. Розкрито динаміку взаємозв'язку ВР України з політичними партіями та їх лідерами.

На підставі вивчення нових літературних джерел досліджено історію преси як об'єкта та суб'єкта політики коренізації. З'ясовано теоретичні принципи українізації в інформаційно-пропагандистській галузі, способи та методи її забезпечення. Визначено систему створення та функціонування української періодики, її матеріально-технічне становище, професійно-кадрове забезпечення, окреслено відповідні партійно-державні документи, які обгрунтовували діяльність періодики за умов українізаційного курсу. Значну увагу приділено вивченню культури мовлення преси та ролі її мовного фактора у реалізації політики українізації. Простежено механізми впливу преси на масову свідомість, визначено методи та способи впровадження пресою радянських стереотипів у громадську свідомість. Висвітлено процес деформації національної свідомості під впливом преси, коливання ціннісних орієнтирів у національному самоусвідомленні нації та особи. Відображено діяльність цензури в обмеженні друкованого слова та національної думки.

Висвітлено діяльність вітчизняної інтелігенції в 1920-ті рр., проаналізовано більшовицьку ідеологічну програму щодо взаємовідносин зі сформованою до революції інтелігенцією, спрямованої на її використання для досягнення цілей соціалістичної реконструкції, особливості виховання нової генерації інтелігентів. Розглянуто соціальну політику радянської влади, їх повсякденні життєві практики за умов переходу від традиційно усталеної повсякденності до життєдіяльності за екстремальних і екстраординарних умов. Розкрито способи адаптації та конформізації інтелігенції, прояви мімікрії та опірності в її середовищі, а також роль у виробленні і засвоєнні норм радянського способу життя.

Освещена деятельность отечественной интеллигенции в 1920-е гг., проанализированы большевистская идеологическая программа по взаимоотношениям со сформированной до революции интеллигенцией, направленной на её использование для достижения целей социалистической реконструкции, особенности воспитания новой генерации интеллигентов. Рассмотрены социальная политика советской власти, их повседневные жизненные практики в условиях перехода от традиционно установившейся повседневности к жизнедеятельности при экстремальных и экстраординарных условиях. Раскрыты способы адаптации и конформизации интеллигенции, проявления мимикрии и сопротивляемости в её среде, а также роль в выработке и усвоении норм советского образа жизни.

Висвітлено соціальну роль вчителів у період нової економічної політики (НЕП) в радянській Україні. Розглянуто питання конструювання пролетарської ідентичності у студентському середовищі. Проаналізовано етнічний вимір поліетнічного українського суспільства, зокрема, його радянізацію для створення нової ментальності, проблему створення "радянського" способу життя, напрямки та методики більшовицьких перетворень у контексті коренізації. Увагу приділено православному духовенству радянської України та новій буржуазії. Проаналізовано джерела існування родин духовенства, їх побутові умови, особливості соціальної адаптації, масштаби нелегального підприємництва, соціально-професійний склад нової буржуазії.

Висвітлено історію радянської України в період нової економічної політики (НЕП) (1921 - 1928 рр.). Проаналізовано особливості вивчення основних класів, соціально-професійних верств та етнічних спільнот українського суспільства. Увагу приділено питанням взаємовідносин влади та суспільства в добу НЕП, колективізації сільського господарства, працевлаштування, соціального страхування, комунального та медичного обслуговування робітників, політичної діяльності компартійних функціонерів пореволюційної доби.

Висвітлено історію створення та діяльність Народного Руху України (НРУ), передумови та особливості трансформації з масового громадсько-політичного руху в політичну партію, еволюцію ідеологічних засад і програмних положень. Визначено місце НРУ у суспільно-політичному розвитку України та його внесок у розбудову держави. Проаналізовано роль НРУ у розробці та прийнятті Конституції України. Розкрито причини та наслідки співробітництва НРУ та Меджлісу кримськотатарського народу. Увагу приділено проблемам вітчизняної економіки в ідеології та політичній практиці НРУ, єдності української церкви в ідеології НРУ наприкінці 1980 - 1990-х рр.

З'ясовано теоретико-методологічні засади та ступінь розробки наукової проблеми, запропоновано класифікацію її джерельної бази. Проаналізовано історіографію повсякденності в західній та російській гуманітаристиці, розкрито інтегративно-міждисциплінарний характер історії повсякденності як напряму соціоантропологічних досліджень, уточнено її понятійно-категоріальне забезпечення. Розкрито особливості становлення історії повсякдення в сучасній українській історіографії. Розглянуто її поведінкові реакції та життєві практики у процесі трансформації повсякдення від традиційно-усталеного до екстремально-нормативного, розкрито шляхи та засоби конформізації інтелігенції, механізми її буденної адаптації. Визначено її роль у формуванні нового способу життя верстви та суспільства в цілому.

Досліджено англо-німецькі суперечності на африканському континенті на межі ХІХ - ХХ ст. та їх роль у наростанні кризи системи міжнародних відносин напередодні Першої світової війни. Увагу приділено чеському питанню у поглядах Б. Мераля напередодні Першої світової війни. Подано інформацію про чеське суспільство в роки світової війни 1914 - 1918 рр. Вивчено формування концепції чехословацької нації у 1914 - 1918 рр. Визначено роль повітряних сил у підготовці та веденні наступу військ Південно-Західного фронту російської армії влітку 1916 р. Досліджено політичну діяльність І. Я. Падеревського у роки Першої світової війни. Розглянуто Брест-Литовський мирний договір Радянської Росії з Центральними державами. Описано становище сільського господарства Східного Поділля в роки Першої світової війни. Висвітлено проблеми біженців та України в роки Першої світової війни.

Висвітлено проблеми та перспективи вивчення народної культури Поділля та досвід її використання у національному та громадянському вихованні дітей і молоді. Досліджено міжетнічні взаємовпливи на українсько-молдавському пограниччі. Надано відомості про народний одяг в с. Северинівка, Голубівка та Хатки Жмеринського району на Вінниччині. Простежено становлення дисципліни "Теорія міста". Охарактеризовано народнопісенну манеру співу на території Східного Поділля.

Увагу приділено аналізу й інтерпретації радянського минулого, а також визначенню його впливу на громадянську культуру сучасного суспільства в Україні. Окреслено основні теми та проблеми, які ставили перед собою радянські дослідники, проаналізовано сучасну українську історіографічну ситуацію, методологічні лакуни та виклики. З'ясовано роль спогаду та пост-пам'яті у процесі (ре)конструювання минулого. Виявлено площини взаємодії "свого / чужого / іншого" у сприйнятті мешканцями Донбасу та Поділля один одного, маркери їх вираження, а також прояви радянської ментальності в сучасних повсякденних практиках представників обох регіонів. Висвітлено особливості практик пасивної соціальної адаптації студентства педагогічних навчальних закладів радянської України в 20 - 30-х рр. XX ст. Розглянуто такі питання, як "радянське" жіноче повсякдення, зміни та деформації нормативної жіночності як соціокультурного конструкту в повоєнні роки, її сприйняття та оцінка сьогодні.

Розглянуто традиції самоврядування в історії краю, історико-культурну спадщину регіону. Висвітлено особливості "права магдебурзького" у Східній Брацлавщині, локальні фактори ідентифікації вінничан у контексті сприйняття культурного ландшафту міста. Наведено відомості про герби Вінниці, пам'ятки історії та культури Іллінецького району як джерело з історії краю.

Розглянуто термінологічні проблеми історії перебудови в Україні. Зазначено, що український погляд на події 1985 - 1991 рр. сформований на грунті специфічної політичної та соціокультурної природи, що представляється дослідниками як окреме концептуальне ціле, відмінне від надто розмитого образу "перебудови в СРСР", та надто апологетичного бачення горбачовської "реформи зверху". Проаналізовано феномен трансформації суверен-комунізму у ліберальні та навіть націоналістичні рамки упродовж 1991 - 2005 рр. Увагу приділено з'ясуванню "механіки" власного історичного часу подій кінця 1980-х - початку 1990-х рр. Актуалізовано проблему "рельєфу" перебудови, який постає різним залежно від місця спостереження. Розглянуто стереотипи розуміння й осмислення гласності в сучасній історіографії.

Книга підготовлена до 100-річчя знаного українського вченого, доктора історичних наук, професора, визначного дослідника Голодомору 1932-1933 рр. на Поділлі, одного з фундаторів і організаторів відновленого історичного факультету в Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського. Увагу приділено окремим неопублікованим працям І. Г. Шульги, статтям та спогадам його колишніх учнів - випускникам Ужгородського національного університету та Вінницького державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського, нині працівників освіти і науки України. Представлено деякі фото з сімейного альбому родини Шульги-Короленко.

Висвітлено життєвий шлях і наукову діяльність визначного історика України, професора І. Г. Шульги. Розкрито внесок краєзнавців Вінниччини у дослідження малої батьківщини на початковому етапі незалежності України. Розглянуто досягнення, досвід, перспективи, давню, середньовічну та модерну історію Поділля. Досліджено особливості домобудівництва поселень середньобузької локальної групи трипільської культури. Проаналізовано територіальну складову різних державних утворень на українських етнічних землях та хронологію формування адміністративних кордонів України радянського періоду.

Подано біографічний матеріал про діячів доби Української революції (1917 - 1921), пов'язаних з теренами сучасної Вінницької області. Він охоплює уродженців краю та тих осіб, які брали активну участь у діяльності українських інституцій цієї доби. Наведено 373 статті та довідки, які, за можливості, доповнено портретними зображеннями. Вміщено іменний та географічний покажчики, картосхеми основних воєнних подій на теренах краю, а також відомості про авторів статей.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч617.167.7 я431 + Ч617.3(4УКР)64 я431

Рубрики:

Довідкові та інформаційно-документальні видання (енциклопедії, словники тощо) (Види і типи книжкових видань)

Історія видавничої справи

Шифр НБУВ: ВА869113 Пошук видання у каталогах НБУВ