Досліджено працездатність лінійного алгоритму просторово-часової обробки сигналів за наявності нелінійного елемента в приймально-підсилювальних трактах. Кількісно оцінено рівні втрат для характерних у приймально-підсилювальних трактах типів нелінійностей - обмежувачів. Ці втрати залежать від характеру нелінійності та рівня вхідного впливу. Визначено дві зони, зв'язані з одно- та двомодальною щільністю апостеріорного розподілення ймовірностей після нелінійного елемента. У першій зоні під час поступового росту рівня вхідного впливу виграш у використанні ААГ з 25-35 дБ знижується практично до нуля. У другій зоні двомодальне разподілення призводить до нестійкості алгоритму, хаотичної поведінки системи.

Исследована работоспособность линейного алгоритма пространственно-временной обработки сигналов при наличии нелинейного элемента в приемо-усилительном тракте. Количественно оценены уровни потерь для характерных в приемо-усилительных трактах типов нелинейностей - ограничителей. Эти потери зависят от характера нелинейности и уровня входного воздействия. Определены две зоны, связанные с одно- и двухмодальной плотностью апостериорного распределения вероятностей после нелинейного элемента. В первой зоне по мере роста уровня входного воздействия выигрыш в использовании ААР с 25...35 дБ снижается практически до нуля. Во второй зоне двухмодальное распределение приводит к неустойчивости алгоритма, хаотическому поведению системы.

Efficiency of the line algorithm for the spatial-temporal signals processing with a nonlinear element in the receiving-amplifying part is studied. The loss levels for the types of nonlinearities - limiters inherent in the receiving-amplifying part are estimated quantitatively. These losses depend both on the nonlinearity nature and the input action level. Two zones connected with one- and two-modal density of a posteriori probability distribution following a nonlinear element are defined. As the input action level rises in the first zone the gain in AAA use falls from 25...35 dB practically to zero. In the second zone the two-modal distribution results in the algorithm instability, the system chaotic behavior.

Розглянуто проходження сигналу через нелінійний елемент. Використано марківські моделі сигналу, який виявлено на фоні білого гауссівського шуму, а нелінійність подано як амплітудний обмежувач у приймально-підсилювальному тракті. Проаналізовано ймовірнісні характеристики сигналу - щільність розподілу ймовірності, кореляційну функцію та спектральну щільність потужності. Описано дію обмежувача за різних відношень сигнал - шум.

Предложена универсальная модель нелинейной динамической системы, позволяющая проводить анализ влияния нелинейности с различными характеристиками. Проведен вероятностный анализ сигналов при прохождении их через нелинейный элемент, имеющий характеристику гистерезиса.

Розглянуто методи та алгоритми вибору структури телекомунікаційних систем і мереж (ТСМ), а також приклади розв'язання задач маршрутизації та керування потоками. Наведено найбільш відомі алгоритми, що застосовуються у процесі розв'язання задач загальномережевого автоматизованого проектування ТСМ.

Рассмотрены методы и алгоритмы выбора структуры телекоммуникационных систем и сетей (ТСС), а также примеры решения задач маршрутизации и руководства потоками. Приведены наиболее известные алгоритмы, которые используются при решении задач общесетевого автоматизированного проектирования ТСС.

Викладено основи теорії моделей, побудови моделей складних систем, описано математичні моделі динамічних систем, структурних властивостей телекомунікаційних систем. Розглянуто методи оптимізації, що застосовуються під час розв'язання задач синтезу та управління телекомунікаційними системами, а також методи оцінювання, естимації, ідентифікації та управління, апроксимації в телекомунікаційних системах.

Изложены основы теории моделей, построения моделей сложных систем, описаны модели динамических систем, структурных свойств телекоммуникационных систем. Рассмотрены методы оптимизации, применяемые при решении задач синтеза и управления телекоммуникационными системами, а также методы оценки, эстимации, идентификации и управления, аппроксимации в телекоммуникационных системах.

Розглянуто один зі шляхів розв'язання задачі електромагнітної сумісності (ЕМС) - метод частотного планування за допомогою мінімізації кількості частотних каналів, що використовуються, для виконання умов забезпечення ЕМС.

Розглянуто один із шляхів розв'язання задачі електромагнітної сумісності (ЕМС) - метод частотного планування за допомогою мінімізації кількості частотних каналів, що використовуються, для виконання умов забезпечення ЕМС.

Проаналізовано типові нелінійності радіоприймального тракту й обрано математичні моделі цих нелінійностей. Розглянуто питання ефективності використання лінійних алгоритмів просторово-часової обробки сигналів за наявності типових нелінійностей. Синтезовано нелінійні алгоритми управління адаптивними антенними решітками, які реалізують чотири різні методи обробки сигналів. Показано, що за стаціонарних сигнально-завадових умов можна використовувати методи реконструкції кореляційної матриці вхідних впливів. Для сигнально-завадової змінної обстановки запропоновано метод компенсацій і попередніх спотворень сигналів. Наведено досить універсальний алгоритм, який реалізує метод та адаптивний алгоритм з використанням рядів Вольтерра. Розроблено методику аналізу нелінійних систем з адаптивними антенними решітками, проаналізовано ефективність та стійкість запропонованих алгоритмів. Надано рекомендації щодо практичного використання розроблених алгоритмів.

Удосконалено теорію завадозахисності систем рухомого зв'язку (СРЗ) із використанням просторово-часової обробки сигналів (ПЧОС) за умов впливу динамічних множинних електромагнітних взаємодій. Розроблено методи забезпечення електромагнітної сумісності (ЕМС) угрупувань радіолектронних засобів (РЕЗ) СРЗ. Сформульовано теоретичні та практичні положення, на базі яких розроблено методи, що дають можливість у складній електромагнітній обстановці надавати послуги зв'язку на рівні вимог часу у разі успішного вирішення актуальної проблеми ЕМС і дефіциту частот, що виділяються. Обгрунтовано необхідність розробки нових методів забезпечення просторово-часового доступу з метою вирішення проблеми ЕМС СРЗ.

Індекс рубрикатора НБУВ: З884.1

Рубрики:

Радіозв'язок

Шифр НБУВ: Ж29409/А Пошук видання у каталогах НБУВ 

Предложена методика решения задачи оценки кластерной структуры построения телекоммуникационной сети с использованием технологии WiMAX и необходимого для этого частотного ресурса. Методика учитывает технические характеристики базовых станций технологии WiMAX и типовые виды трафика потенциальных пользователей телекоммуникационных услуг. Предложенная методика позволяет на начальном этапе проектирования WiMAX сети выполнить оценку необходимого частотного ресурса, количества базовых станций, кластерной структуры сети с учетом предполагаемого трафика пользователей, что позволяет дать предварительную оценку прогнозируемых затрат на строительство сети.

Здійснено теоретичне узагальнення та вирішено наукове завдання розробки та науково-методичного обгрунтування напрямів підвищення інвестиційної конкурентоспроможності регіону (КСР) на основі забезпечення оптимального та збалансованого його функціонування. Досліджено підходи щодо визначення сутності поняття конкурентоспроможності. Визначено його специфічні властивості (ознаки). Охарактеризовано загальну внутрішню структуру КСР. Обгрунтовано роль інвестиційної складової в структурі КСР. Запропоновано методичні підходи щодо оцінювання стратегічної КСР України. Проаналізовано основні показники інвестиційної діяльності в регіонах України. Сформовано інтегральний рейтинг стратегічної КСР країни за запропонованою інтегральною методикою. Розроблено методичний підхід щодо оцінювання інвестиційної конкурентоспроможності адміністративно-територіальних одиниць регіону. Диференційовано райони Вінницької області за рівнем інвестиційних стимулів та обмежень. Доведено доцільність використання програмно-цільового підходу щодо формування та підвищення рівня інвестиційної КСР. Запропоновано модель "дерева цілей" формування інвестиційної КСР, визначено напрями та конкретизовано шляхи їх досягнення у Вінницькому регіоні.

Исследованы алгоритмы планирования, которые входят в состав подсистемы обеспечения качества обслуживания в сетях LTE. Проведены исследования эффективности алгоритмов планирования кадра по методам FIFO, SJF и RR. Сравнение проведено по таким параметрам, как: среднее время ожидания в очереди, среднее время обработки пакета, заполнение буфера данными и количество отброшенных пакетов. Анализ показал, что при небольших длинах пакетов среднее временя ожидания в очереди для алгоритмов RR и FIFO приблизительно одинаково, а алгоритм SJF по эффективности на треть превосходит алгоритмы RR и FIFO. С увеличением длин пакетов среднее время ожидания в очереди растет быстрее для алгоритма RR, для алгоритма FIFO рост времени ожидания в очереди несколько ниже. Самый минимальный рост времени ожидания в очереди имеет алгоритм SJF. Получены зависимости среднего времени обработки пакетов от максимальной длины пакетов. Анализ показал, что и по этому показателю заметный выигрыш дает алгоритм SJF. Проведен эксперимент с ограниченным объемом буфера очереди. Анализ показал, что заполнение буфера данными для алгоритма FIFO происходит интенсивнее, чем для алгоритма SJF. По процентному отношению отброшенных пакетов лучшие показатели имеет алгоритм SJF. Таким образом, для дальнейшего улучшения качества и эффективности передачи данных в сетях LTE рекомендуется алгоритм SJF, который дает выигрыш от 18 % до 50 %.

Проведено вимірювання відношення сигнал/завада + шум у частотному діапазоні 1920 - 1980 МГц на суміжних частотах 1 920 000 кГц і 1 920 015 кГц. За одержаними вибірками розраховані їх середні значення та дисперсії. Побудовано автокореляційні функції цих вибірок і взаємні кореляційні функції. На підставі розрахованих за одержаними вибірками середніх значень процесів, дисперсій та інтервалів кореляцій розроблено двовимірну марківську модель у вигляді рівнянь стану та рівнянь спостереження.

Приведены результаты анализа характеристик синхронизации в сетях нового поколения (СНП) с использованием протокола PTP. Объектом исследования является процесс синхронизации в СНП с использованием протокола PTP (IEEE1588v2). Цель работы - проведение анализа характеристик синхронизации в СНП с использованием протокола PTP. Основными причинами, вызывающими сбой цикловой синхронизации являются выход из синхронизма. Это приводит к изменению длительности цикла, так как в цикле появятся, или пропадут один или несколько тактовых интервалов, и искажение символов синхросигнала в результате воздействия помех. При этом важной характеристикой системы синхронизации является среднее время удержания синхронизма. Предложен комплекс характеристик синхронизации в СНП с использованием протокола PTP: среднее время удержания циклового синхронизма; среднее время заполнения накопителя по выходу из синхронизма; среднее время заполнения накопителя по входу в синхронизм и среднее время поиска синхрогруппы. Проведен анализ предложенных характеристик синхронизации в СНП с использованием протокола PTP. Проведено исследование зависимости среднего времени удержания циклового синхронизма для неадаптивного приемника циклового синхросигнала от вероятности искажения одиночного символа в групповом тракте. Проведено исследование зависимости среднего времени заполнения накопителя по выходу из синхронизма от емкости накопителя по выходу из синхронизма. Проведено исследование зависимости среднего времени заполнения накопителя по входу в синхронизм для неадаптивного приемника циклового синхросигнала от вероятности искажения одиночного символа в групповом тракте. Проведено исследование зависимости среднего времени поиска синхрогруппы для неадаптивного приемника циклового синхросигнала от длины кодовой комбинации синхрогруппы. Проведено исследование зависимости среднего времени поиска синхрогруппы для неадаптивного приемника циклового синхросигнала от количества символов между двумя синхросигналами. Выводы: проведенные исследования характеристик синхронизации позволяют дать рекомендации по применению протокола PTP в конкретных практических ситуациях. Перспективы дальнейших исследований могут заключаться в разработке синхронизирующих кодовых слов.

Висвітлено питання, пов'язані з необхідністю вдосконалення існуючих і розробкою нових моделей та методів ефективного доступу, які б слугували подальшою теоретичною основою для побудови нових протоколів доступу з підвищеною продуктивністю в перспективних мережах мобільного зв'язку при незмінності функціонуючих алгоритмів систем мобільного зв'язку. Висвітлено перспективи розвитку систем мобільного зв'язку п'ятого покоління. Розкрито можливості використання методів просторово-часового доступу в системах мобільного зв'язку. Увагу приділено організаційним методам підвищення продуктивності мобільного зв'язку на основі ефективного використання радіочастотного ресурсу, методам використання сучасних структур завадозахищених сигналів, багатотональним сигналам зі зрушенням квадратурних компонент, косинус-модульованим багатотональним сигналам, методам забезпечення електромагнітної сумісності під час розподілу частотно-часового ресурсу в мережах мобільного зв'язку.

Технологія нового покоління 5G/IMT-2020, як і будь-яка нова технологія, привносить свої специфічні особливості в усі аспекти, що стосуються практики її впровадження. Одним з таких особливо важливих аспектів є електромагнітна сумісність (ЕМС). На етапі підготовки до впровадження радіомереж технології 5G, необхідно завчасно потурбуватися про вжиття заходів щодо ефективної оцінки умов ЕМС для цих мереж на основі ретельного аналізу особливостей технології 5G, а також правильно і точно оцінивши ці умови - успішно забезпечити ЕМС радіозасобів нових мереж. Мета роботи - проведення аналізу ЕМС мереж зв'язку 5G. Аналіз головних особливостей радіоінтерфейсу 5G дозволяє вказати на очікувані особливості процедур оцінки умов ЕМС для цих мереж. Ці особливості головним чином стосуються урахування сумарної завади від мережі при її особливій архітектурі і динаміці змін, вибору нових моделей втрат (моделей каналу) при просторово-розподіленому випромінюванні багатовимірних антен MIMO і різнорідному середовищі поширення сигналу, а також урахування спектральних властивостей нових форм сигналу і характеру випромінювання при нових неортогональних методах радіодоступу. Для аналізу ЕМС використана модель ослаблення сигналів в радіоканалах міліметрового діапазону, що враховує ослаблення радіохвиль у вільному просторі; втрати енергії радіохвиль при поширенні через дощі; ослаблення сигналу міліметрового діапазону при поширенні через листя дерев; ослаблення сигналів при проходженні через щільні перешкоди (будівлі, споруди, тощо). Проведено аналіз ослаблення сигналу міліметрового діапазону у вільному просторі від інтенсивності опадів при різних значеннях оптичної видимості. Проведено аналіз ослаблення сигналу міліметрового діапазону при поширенні сигналу через перешкоди у вигляді стін від відстані при різних значеннях товщини стіни. Проведено аналіз ослаблення сигналу міліметрового діапазону від глибини шару листя, що перекриває поширення сигналу при різних значеннях частоти несійної. Проведено аналіз значення потужності сигналу міліметрового діапазону на вході приймача від інтенсивності опадів при різних значеннях оптичної видимості. Проведено аналіз значення потужності сигналу міліметрового діапазону на вході приймача при поширенні сигналу через перешкоди у вигляді стін від відстані при різних значеннях товщини стіни. Проведено аналіз значення потужності сигналу міліметрового діапазону на вході приймача від глибини шару листя, що перекриває поширення сигналу при різних значеннях частоти несійної. Висновки: проведені дослідження показників ЕМС дозволяють дати рекомендації щодо застосування технології 5G в конкретних практичних ситуаціях.