Вивчено токсикодинамічні параметри вуглеводного та ліпідного метаболізму у щурів за умов надшкірних аплікацій та субхронічного перорального введення гліклазиду. Встановлено різноспрямованість змін залежно від шляхів надходження препарату.

Изучены токсикодинамические параметры углеводного и липидного метаболизма у крыс в условиях накожных аппликаций и субхронического перорального введения гликлазида. Установлена разнонаправленность изменений в зависимости от пути поступления препарата.

Ключ. слова: жінки фертильного віку, сільськогосподарські регіони, нестача йоду, хронічні запальні захворювання статевих органів, мікробіоценоз урогенітальних органів, Юнідокс Солютаб, Флемоксин Солютаб, Пімафуцин, лікування
Індекс рубрикатора НБУВ: Р715.011-5

Рубрики:

Запалення жіночих статевих органів

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено дані про стан репродуктивного здоров'я в жінок зі змінами стану щитоподібної залози, що мешкають на йододефіцитній території. Для лікування захворювань щитоподібної залози використано препарати йоду (Йодомарин) та тиреоїдний гормон - L-тироксин (виробництво фірми "Берлін-Хемі"). Проведено відповідну корекцію порушень репродуктивного здоров'я в цих жінок.

Запропоновано нові конструктивні рішення анкерних засобів для забезпечення сумісної роботи бетону та листової арматури. Викладено результати експериментально-теоретичних досліджень монолітних залізобетонних плит по сталевому профільованому настилу, в тому числі при використанні розроблених анкерних засобів. Встановлено, що суттєве значення для несучої здатності має податливість по шву між бетоном та сталевим листом. Запропоновано методику визначення напружено-деформованого стану та розрахунку плит з листовою профільованою арматурою за теорією складених стержнів. Проведено дослідне проектування конструкцій перекрить і покрить по сталевому профільованому настилу з використанням анкерних засобів.

Досліджено актуальну проблему стосовно зниження частоти порушень репродуктивного здоров'я у жінок фертильного віку (ФВ), мешканок сільськогосподарського регіону з природним йододефіцитом на базі розробленого комплексу організаційних, лікувальних і профілактичних заходів. Проведено клініко-епідеміологічні обстеження цих жінок і встановлено частоту захворювань щитовидної залози (ЩЗ) і порушень репродуктивного здоров'я, а саме: хронічних запальних захворювань статевих органів, порушення менструального циклу, безплідності та невиношування вагітності. Установлено особливості мікробіоценозу урогенітальних органів, психоемоційного стану. З'ясовано етіологічну роль соціально-економічних і екзогенних факторів, зокрема природного йододефіциту та сільськогосподарської праці, у виникненні порушень репродуктивного здоров'я. Проаналізовано їх частоту та структуру за наявності факторів ризику. Досліджено патогенез виникнення порушень репродуктивного здоров'я шляхом лабораторного аналізу, що дозволило розглядати цей процес як результат порушень гормонального гомеостазу, спричиненого захворюванням ЩЗ. На підставі аналізу клініко-параклінічних даних з урахуванням прогнозу факторів ризику порушень репродуктивного здоров'я розроблено математичні моделі й алгоритми їх прогнозування, а також впроваджено патогенетично обгрунтовані схеми лікування, що дозволило знизити частоту ускладнень репродуктивного здоров'я у 2,7 раза.

Изучены особенности токсикодинамики и белкового метаболизма гликлазида в условиях накожных аппликаций и перорального субхронического введения крысам. Показано влияние на общетрофические процессы, белковый обмен, клинико-гематологические показатели.

Розглянуто технологічні вимоги до геодезичних і будівельних робіт під час влаштування дорожніх покриттів з високою рівністю поверхні. Визначено вплив зусилля натягу копірної струни на рівність дорожнього покриття.

Розв'язано задачу, моніторингу природно-заповідних територій та об'єктів, які здійснювали шляхом комплексного використання геоінформаційних технологій, де ГІС об'єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ) призначена для формування та відображення тематичних даних, що містять графічну й атрибутину інформацію. Обгрунтовано доцільність розробки структури даних земель ПЗФ. Розробили реляційну базу даних, яка являє собою набір взаємопов'язаних таблиць. Створили ЕR-модель з використанням техніки спеціальних діаграм для подання формалізованого опису предметної області інформаційної системи, яка здійснена. Встановлено перелік об'єктів-сутностей: об'єкт ПЗФ; рослини; тварини; рослинні угрупування; охоронний статус. Розроблено структуру бази даних для системи геоінформаційного моніторингу, яка забезпечує збір, обробку, аналіз і збереження даних, що дозволяє проводити операції з просторовими та атрибутивними даними в єдиній базі геоданих для об'єктів ПЗФ загальнодержавного і місцевого значення. Результати даної роботи свідчать про необхідність розробки структури бази даних для земель ПЗФ у контексті формування національної інфраструктури геопросторових даних. Створення баз даних дозволить проводити інвентаризацію конкретних об'єктів ПЗФ і здійснювати аналіз. Структура бази даних ПЗФ передбачає наявність стандартних і вузькопрофільних відомостей, які періодично оновлюються за результатами вишукувань.

Розглянуто методичні підходи до дистанційного вивчення студентами геодезичних дисциплін. Підкреслено, що за дистанційних умов надання освітніх послуг студентам здійснюється з використанням сучасних інформаційних і комунікаційних технологій. Особливої уваги потребує виконання лаборат орних робіт, в яких застосовуються геодезичні прилади, - вивчення правил догляду за приладами, здійснення їх перевірок і юстувань, підготовка приладів до польових спостережень, отримання навиків вимірювань вертикальних і горизонтальних кутів, напрямків, відстаней тощо. Методичні підходи до опанування геодезичних дисциплін потребують удосконалення та всебічного дослідження.

Розглянуто сучасний стан землекористувань об'єктів, що здійснюють діяльність у галузі сонячної енергетики, як складової частини ринку електроенергії на регіональному рівні. За уточненими даними проаналізовано розподіл земельних ділянок діючих сонячних електростанцій за кількістю та площамив межах Кіровоградської області. Оцінено за 14 критеріями вимоги щодо надання у користування земельних ділянок для встановлення сонячних електростанцій. Відповідність відведених земель вимогам для розміщення підприємств альтернативної енергетики підтверджена. Для оцінки критеріїв використані дані дистанційного зондування Землі. Проаналізовано наявність на території Кіровоградської області пунктів Державної геодезичної мережі для встановлення на місцевості меж земельних ділянок. Отримані результати оцінки придатності земель можуть бути використані для підвищення привабливості сектору сонячної енергетики Кіровоградської області.

Розглянуто динаміку створення об'єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ) за 1990 - 2020 р. Визначено сучасну структуру земель ПЗФ Полтавської області за категоріями об'єктів, яка налічує 393 одиниці територій та об'єктів загальною площею 142 789,7562 га, що становить 4,96 % від загальної площі області. За уточненими даними здійснено розподіл просторового розташування територій та об'єктів ПЗФ до та після проведення адміністративно-територіальної реформи. Оцінено території районів області за відсотком заповідності, індексом інсуляризованості та загальним показником щільності об'єктів ПЗФ на території області. Отримані результати просторового розподілу земель ПЗФ можуть бути використані для прийняття управлінських рішень територіальними громадами шляхом створення нових або об'єднання наявних категорій ПЗФ.