Висвітлено проблеми дослідження української еліти Гетьманщини 1650 - 1830 рр., розглянуто питання її інтеграції у XVIII ст. в російське дворянство. Проаналізовано розвиток малоросійської свідомості та українського національного будівництва, української національної історіографії в Російській імперії, російсько-українські відносини. Значну увагу приділено проблемі автономії української православної церкви в Гетьманщині у 1654 - 1780 рр., питанням російсько-української єдності в українській культурі ранньомодерного часу. Описано дві ранньомодерні концепції Росії, повстання Б.Хмельницького, гайдамацький рух на Коліївщині у 1768 р.

Освещены проблемы исследования украинской элиты Гетьманщины 1650 - 1830 гг., рассмотрены вопросы её интеграции в XVIII ст. в русское дворянство. Проанализированы развитие малороссийского сознания и украинского национального строительства, украинской национальной историографии в Русской империи, русско-украинские отношения. Значительное внимание уделено проблеме автономии украинской православной церкви в Гетманщине в 1654 - 1780 гг., вопросам русско-украинского единства в украинской культуре раннемодерного периода. Описаны две раннемодерные концепции России, восстание Б.Хмельницкого, гайдамацкое движение на Колиивщине в 1768 г.

Розглянуто уявлення керівників української козацької держави щодо її територіальних обширів - від часу утворення державної структури за гетьмана Б. Хмельницького (1649 р.) до кінця правління гетьмана І. Самойловича (1687 p.). Увагу звернено на ідею українського регіоналізму та ідентичності до виступу Б. Хмельницького, витоки трьох територіальних візій козацтва, об'єднавчі зусилля гетьманів П. Дорошенка та І. Самойловича, а також зародження концепції "української Вітчизни" й ставлення до неї Запорозької Січі.

Індекс рубрикатора НБУВ: В367 + В379.24

Рубрики:

Фізика високих та низьких тисків

Оптичні властивості напівпровідників

Шифр НБУВ: Ж26988 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вміщено наукові праці сучасних вчених, прсвячені різним аспектам Гадяцької унії 1658 р. Зазначено, що укладена між Гетьманщиною та Річчю Посполитою, ця унія, попри те, що так і залишилася на папері, була знаковим явищем ранньомодерної української історії, та й східноєвропейської також. Гадяч 1658 р. був прямою альтернативою Переяславу 1654 р. й пропонував зовсім іншу модель існування Гетьманщини та цілком інакший геополітичний порядок у Східній Європі, ніж це передбачала переяславсько-московська система. Проаналізовано тексти Гадяцького договору та його генезу, його місце у структурі міжнародних взаємин Центрально-Східної Європи, конфесійну проблему в цій угоді. Увагу приділено висвітленю Гадяцької унії в польській історіографії, у дослідженнях українських літописців, розглянуто ідею відновлення Гадяча 1658 р. у політичних концепціях П. Дорошенка (1660-ті - перша половина 1670-х рр.).

Індекс рубрикатора НБУВ: В379.271,022

Рубрики:

Електричні властивості

Шифр НБУВ: РА389047 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено розвиток Батурина за ранньомодерної доби в контексті історії Української козацької держави. Увагу приділено архітектурно-археологічним дослідженням зруйнованих мурованих залишків гетьманського палацу в цитаделі, Троїцького собору на фортеці та заміської вілли І. Мазепи на околиці Батурина - Гончарівці, а також вивченню їх самобутньої архітектури і декору українського бароко та впливів на нього зодчества італійського, литовсько-білоруського та московського (так званого наришкінського) бароко. Детально розглянуто високохудожню батуринську кераміку XVII - XVIII ст., представлено найвизначнішу на теренах Гетьманщини збірку рідкісних кахлів із рельєфними антропоморфними та зооморфними зображеннями. Досліджено зміни в характері занять населення Нижнього Посем'я після монголо-татарської навали. Наведено порівняльну характеристику замків Лівобережної України XVI - XVIII ст. (на прикладі Любеча та Батурина). Вивчено орні знаряддя праці з колекції Батуринського національного історико-культурного заповідника "Гетьманська столиця". Подано інформацію про промисловість Батурина доби К. Розумовського (XVIII - XIX ст.). Проаналізовано археозоологічні матеріали з Батурина початку XVIII ст.