Порівняно два сюжети легенд. Проаналізовано три структурно-семантичні паралелі, зокрема, стосовно того, що персонаж отримує в обмін на щось достатньо цінне деякі поради, які є народними прислів'ями, вплетеними в канву твору. Обгрунтовано, що в житті персонажів легенд обох сюжетів трапляються нагоди скористатись почутими порадами.

Рассмотрены два сюжета легенд. Проанализированы три структурно-семантические параллели. Аргументировано, что персонажи получают в обмен на что-то достаточно ценное советы, являющиеся народными поговорками, вплетёнными в канву произведения. Показано, что в жизни персонажей легенд, в основе которых данные сюжеты, встречаются поводы воспользоваться услышанными советами.

Article is devoted to compression of two legendary plots. Tree structural-semantic parallels are analyzed. (1) Councils are exchanged to something expensive. (2) All councils are folk aphorisms. (3) Heroes have occasions to utilize councils.

Висвітлено сторінки діяльності ІІІ Всеукраїнської наукової конференції "Проблеми етнології, фольклористики, мистецтвознавства Поділля та Південно-Східної Волині: історія і сучасність" 2002 р. в м. Кам'янці-Подільському.

Освещены страницы деятельности ІІІ Всеукраинской научной конференции "Проблемы этнологии, фольклористики, искусствоведения Подолья и Северо-Восточной Волыни: история и современность" 2002 г. в г. Каменец-Подольский.

Розглянуто діяльність Міжнародної наукової конференції "Україна на межі тисячоліть: етнос, нація, культура", що відбулася 2002 р. в Інституті мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т.Рильського НАН України.

Рассмотрена деятельность Международной научной конференции "Украина на рубеже тысячелетий: этнос, нация, культура", что состоялась 2002 г. в Институте искусствоведения, фольклористики и этнологии им. М.Т.Рыльского НАН Украины.

Висвітлено тематику доповідей Перших етнологічних читань "Тіло як феномен культури": історія соматичних досліджень, дослідження тілесності, семантика органів тіла та маніпуляції з тілом.

Освещена тематика докладов Первых этнологических чтений "Тело как феномен культуры": история соматических исследований, исследования телесности, семантика органов тела и манипуляции с телом.

Викладено питання, обговорені на українсько-польських наукових конференціях "Граматичні категорії у польській та українській мовах" (травень 2003 р.) та "Матеріальна і духовна культура єврорегіону Буг" (липень 2003 р.). Підкреслено роль конференцій у сприянні польсько-українському діалогу.

Изложены вопросы, которые обсуждались на украинско-польских научных конференциях "Граматические категории в польском и украинском языках" (май 2003 г.) и "Материальная и духовная культура еврорегиона Буг" (июль 2003 г.). Подчёркнута роль конференций в содействии польско-украинскому диалогу.

Розглянуто пародійні думи, які за способом виконання, поетичними засобами належать до українського епосу, а за змістом і ставленням до них самих виконавців - до пародій. Зазначено, що пародійні та традиційні думи мають спільні характеристики: їх виконували ті самі кобзарі чи лірники; той самий спосіб виконання - речитатив; для пародійних дум характерні словесні звороти, слова й образи, які в корпусі народних дум є традиційними.

Рассмотрены пародийные думы, которые по способу исполнения, поэтическим средствам принадлежат к украинскому эпосу, а по содержанию и отношению к ним самих исполнителей - к пародиям. Указано, что пародийные и традиционные думы имеют общие характеристики: их исполняли те же кобзари или лирники; тот же способ исполнения - речитатив; для пародийных дум характерны словесные обороты, слова и образы, которые в корпусе народных дум являются традиционными.

Вперше комплексно досліджено українські похоронні голосіння. Проаналізовано найважливіші жанрові особливості українських голосінь у контексті слов'янських традицій (російській, білоруській, сербській), з'ясовано основні причини походження голосінь, зокрема, роль традицій та імпровізації у творенні текстів. Особливу увагу приділено обрядовості голосінь, зокрема, їх функції та місцю у контексті обряду. Розглянуто поетику голосінь, передусім, часопросторову картину й особливості композиції.

Проаналізовано діяльність видатних дослідників українського фольклору ХІХ - початку ХХ ст. - О. Потебні, Г. Залюбовського, В. Горленка, П. Іванова, Я. Новицького, Д. Яворницького, Б. Грінченка та ін. Висвітлено проблеми теорії фольклору, історії фольклористики, внесок діячів науки та культури у національне відродження.

Здійснено критико-аналітичний огляд фольклору як категорії жанру. Проаналізовано фольклорну свідомість в теорії естетики. Розглянуто фольклоризацію усної історії як механізму збереження історичної пам'яті. Досліджено концепт світла в українських народних думах у контексті міфологічних структур у думі про Марусю Богуславку. Вивчено особливості функціонування сучасної української оповідної традиції. Охарактеризовано українську фольклористику середини ХІХ ст. Приділено увагу київській громаді як центру розвитку української фольклористики в 1860 - 1870-х рр.

Наведено та проаналізовано невідому розвідку польського історика С. Гізи, присвячену особливостям львівської говірки й опису дорадянського Львова.

Розкрито феномен традиційної нематеріальної культури українців від давнини до нинішнього часу. Відзначено синкретичність і синтетизм фольклору, його зв'язки з мовою, міфом, ритуалом, магією, релігією, історією, етнографією, літературою, різними видами народного і професійного мистецтва. Висвітлено походження та жанрове розмаїття фольклору, його національну специфіку, поетику. Простежено зародження та розвиток української фольклористики як науки. Подано інформацію про дослідників, збирачів, носіїв-виконавців фольклору (кобзарів, лірників, народних співаків, казкарів, оповідачів). Охарактеризовано основні терміни, поняття та явища з теорії фольклору, історії фольклористики, сучасного стану досліджень, записування, архівного збереження, публікацій фольклору.

Представлено сучасний культурно-антропологічний образ історичного козацького краю, життєзабезпечення населення Лохвицького району XX - XXI ст. Проаналізовано різні аспекти сільського та міського повсякдення, усну історію, пісенність, декоративне мистецтво. Звернено увагу на кулінарні традиції Лохвиччини. Монографія містить оригінальні фольклорно-етнографічні матеріали, записані від мешканців Лохвиччини під час експедиції у вересні 2020 р.