Наведено результати експериментально-теоретичного дослідження щодо розв'язання задачі розрахунку міцності залізобетонних елементів з одиночним і подвійним армуванням, що зазнають сумісного впливу згинального та крутного моментів, на основі нелінійної деформаційної моделі. Розроблено блок-схеми, алгоритми та програми в програмному середовищі MathCAD, що спрощують виконання складних розрахунків залізобетонних елементів під час згину з крученням. Документально доведено можливість застосування розробленої методики розрахунку в практиці проектування реальних залізобетонних конструкцій.

Виходячи з аналізу власних досліджень, запропоновано методику визначення міцності просторових перерізів звичайно армованих залізобетонних елементів прямокутного профілю з подвійним армуванням під час згину з крученням на основі деформаційної моделі.

Виходячи з аналізу власних досліджень запропоновано методику визначення міцності просторових перерізів попередньо напружених залізобетонних елементів прямокутного профілю з подвійним армуванням під час згину з крученням на основі деформаційної моделі.

Виходячи з аналізу власних досліджень запропонована уточнена методика визначення міцності просторових перерізів звичайно армованих залізобетонних елементів прямокутного профілю з подвійним армуванням при згині з крученням на основі деформаційної моделі.

Виходячи з аналізу власних досліджень запропонована уточнена методика визначення міцності просторових перерізів попередньо напружених залізобетонних елементів прямокутного профілю з подвійним армуванням при згині з крученням на основі деформаційної моделі.

Виходячи з аналізу власних досліджень запропонована методика визначення міцності просторових перерізів попередньо напружених залізобетонних елементів таврового профілю з одиночним армуванням при згині з крученням на основі деформаційної моделі.

Виходячи з аналізу власних досліджень запропонована уточнена методика визначення міцності просторових перерізів звичайно армованих залізобетонних елементів таврового профілю з подвійним армуванням при згині з крученням на основі деформаційної моделі.

Виходячи з аналізу власних досліджень запропонована уточнена методика визначення міцності просторових перерізів звичайно армованих залізобетонних елементів таврового профілю з подвійним армуванням при згині з крученням на основі деформаційної моделі.

Подано концепцію планування раціонального використання порушених земель, що передбачає вибір раціонального напрямку використання порушених земель після відпрацювання і виду рекультивованих угідь на підставі кількісної обробки експертних суджень з використанням методів експертного опитування, апріорного ранжування, аналізу ієрархій, нечітких множин і порівняльної оцінки. Наведено сучасні підходи до рекультивації порушених земель та стисла характеристика предметної сфери рекультивації порушених земель. Описано зарубіжний і вітчизняний досвід рекультивації та зроблено аналіз нормативно-правового забезпечення рекультивації. Проведено моделювання життєвого циклу порушених земель. Розглянуто концептуальні засади планування раціонального використання порушених земель та методи прийняття рішень щодо управління антропогенними ландшафтами. Застосовано метод аналізу ієрархій для розроблення ієрархічної моделі планування раціонального використання порушених земель. Виокремлено особливості експертного опитування щодо факторів ієрархічної моделі планування раціонального використання порушених земель. Надано інформацію стосовно оцінювання узгодженості результатів експертного опитування та застосування методу нечітких множин для оцінки придатності відпрацьованих земель до різних видів використання. Висвітлено особливості стратегічної екологічної оцінки генеральних планів населених пунктів у гірничодобувних регіонах та особливості оцінки стійкості агроландшафтів у гірничодобувних регіонах.

Розглянуто динаміку створення об'єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ) за 1990 - 2020 р. Визначено сучасну структуру земель ПЗФ Полтавської області за категоріями об'єктів, яка налічує 393 одиниці територій та об'єктів загальною площею 142 789,7562 га, що становить 4,96 % від загальної площі області. За уточненими даними здійснено розподіл просторового розташування територій та об'єктів ПЗФ до та після проведення адміністративно-територіальної реформи. Оцінено території районів області за відсотком заповідності, індексом інсуляризованості та загальним показником щільності об'єктів ПЗФ на території області. Отримані результати просторового розподілу земель ПЗФ можуть бути використані для прийняття управлінських рішень територіальними громадами шляхом створення нових або об'єднання наявних категорій ПЗФ.