Мета дослідження - вивчити антидіабетичні властивості відвару підземних органів чорноголовника родовикового (Poterium sanguisorba L.) за умов дексаметазонового діабету. Моделювання інсулінорезистентності проводили за допомогою надмірних доз глюкокортикоїдів (дексаметазон, 0,1 мг/кг). Відвар чорноголовника родовикового (ВЧР) готували відповідно до стандартної фармакопейної методики та вводили перорально в дозі 10 мл/кг. Як референс-препарат був використаний гліклазид, свіжоприготовлену суспензію якого вводили перорально в дозі 50 мг/кг. Характеристику глюкозного гомеостазу проводили за допомогою короткого інсулінового тесту, орального тесту толерантності до глюкози (ОТТГ). Оцінено вплив відвару підземних органів чорноголовника родовикового та референс-препарату на розвиток адреналінової гіперглікемії. Зниження рівня глюкози, через 30 хв після введення інсуліну, у групі, що отримувала ВЧР, відбулося на 54,2 %, у той час як у групі діабетичного контролю зниження склало 37,5 %. У результаті проведення ОТТГ було виявлено, що площа під глікемічною кривою групи ВЧР достовірно не відрізнялася від показника інтактної групи. Введення розчину адреналіну гідрохлориду не викликало такого різкого та значного підняття рівня глюкози в групі, що одержувала ВЧР (на 142,6 %), на відміну від групи діабетичного контролю (на 278,7 %). Одержані результати свідчать про те, що відвар підземних органів чорноголовника родовикового має здатність знижувати формування інсулінорезистентності та глюкозотолерантності на тлі стероїдного діабету.

Мета дослідження - вивчити антидіабетичні властивості відвару підземних органів чорноголовника родовикового в щурів за умов високожирової дієти. Моделювання інсулінорезистентності проводили за допомогою дієти з підвищеним вмістом жирів. Для моделювання інсулінорезистентності протягом 8-ми тиж тварин утримували на високожировій дієті, у якій співвідношення білків, жирів і вуглеводів складало 6,5:52,5:41,0 % від загальної калорійності. Тварин інтактного контролю утримували на стандартному раціоні, в якому співвідношення білків, жирів та вуглеводів складало 15,7:2,8:81,5 % від загальної калорійності їжі. Протягом останніх 28-ми днів перебування на дієті щодня проводили пероральне введення ВЧР та референс-препарату. Відвар чорноголовника родовикового (ВЧР) готували згідно зі стандартною фармакопейною методикою та вводили перорально в дозі 10 мл/кг. Як референс-препарат застосовували перорально метформін у дозі 150 мг/кг. Група діабетичного контролю одержувала еквівалентну кількість води дистильованої. Характеристику глюкозного гомеостазу проводили за допомогою короткого інсулінового тесту та орального тесту толерантності до глюкози (ОТТГ). У результаті експерименту встановлено достовірне збільшення кількості абдомінально-вісцерального жиру в групі діабетичного контролю (8,5 % від загальної маси) у порівнянні з інтактним контролем (1,7 % від загальної маси). Кількість абдомінально-вісцерального жиру в групі, що одержувала ВЧР, склала 1,2 %. Рівень глюкози у тварин інтактного контролю через 30 хв після введення інсуліну знижувався на 66,7 %, а у тварин діабетичного контролю - на 42 %. У групі, яка одержувала ВЧР, рівень глюкози під впливом інсуліну зменшувався на 57,7 %, а в групі, що одержувала референс-препарат - на 57,9 %. Розраховані площі під глікемічною кривою в результаті ОТТГ у групах, які одержували ВЧР та метформін, достовірно відрізнялися від такої площі в групі діабетичного контролю та наближалися до значення групи інтактного контролю. Одержані результати свідчать про те, що пероральне застосування ВЧР гальмує розвиток інсулінорезистентності та інтолерантності до глюкози, а також знижує формування абдомінально-вісцерального ожиріння в щурів, яких утримували на високожировій дієті.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.160.23-52

Рубрики:

Цукровий діабет

Шифр НБУВ: Ж28227 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У патогенезі цукрового діабету 2-го типу без сумнівів важливе значення має активація перекисного окиснення ліпідів та зниження ефективності антиоксидантних систем захисту. У ході дослідження ставили задачу охарактеризувати та оцінити антиоксидантні властивості екстракту чорноголовника родовикового у дослідах in vitro. Визначали здатність біологічно активних компонентів екстракту чорноголовника родовикового перешкоджати окиснювальному пошкодженню білків та ліпідів за рівнем утворення малонового діальдегіду (МДА) та за ступенем окиснювальної модифікації білка (ОМБ) у гомогенаті печінки інтактних щурів та ліпопротеїдах жовтка курячого яйця. Так, антиоксидантна активність досліджуваного зразка порівняно з контролем за рівнем МДА та ОМБ у гомогенаті печінки становила 39,47 та 49,53 % відповідно. В експерименті з ліпопротеїдами жовтка курячого яйця антиоксидантна активність екстракту чорноголовника родовикового становила 28,49 %.

Експериментально обгрунтовано доцільність вивчення гіпоглікемічних і гіполіпідемічних властивостей підземних органів чорноголовника родовикового. Підтверджено гіпоглікемічну активність відвару й екстракту чорноголовника родовикового, що визначено в результаті їх одноразового введення. На експериментальних моделях із використанням надмірних доз глюкокортикоїдів і високожирової дієти встановлено здатність відвару чорноголовника родовикового нівелювати формування інсулінорезистентності та глюкозотолерантності у тварин. Гіполіпідемічні й антиоксидантні властивості екстракту чорноголовника родовикового виявлено за умов твінової гіперліпідемії та в експерименті in vitro відповідно. Застосування екстракту чорноголовника родовикового в ролі антидіабетичного засобу, на моделях діабету 2-го типу індукованих фруктозою та введенням стрептозотоцину та нікотинаміду, підтверджено завдяки поліпшенню параметрів вуглеводного, ліпідного обміну, а також відновленню антиоксидантної системи організму тварин.