Досліджено взаємодію класичного й некласичного вірша у творчості відомого українського поета В. Голобородька. Вперше проведено системний і цілісний аналіз строфіки і метрики поета, визначено художню своєрідність його мистецького доробку, специфічні форми спілкування з традиційною класичною поезією і з явищами для творчих досліджень ХХ ст. Висвітлено основні дослідження, присвячені питанням верлібру, а також особливості верлібрових форм у творчості автора. Встановлено, що строфіка поета різноманітна - від монострофоїдних утворень до об'ємних полістрофоїдних текстів, розглянуто способи побудови версейної строфи. Доведено, що В. Голобородько, дебютувавши після 1960-х рр., майже повністю дотримується некласичної системи; у некласичних віршах поета використовуються класична строфіка, спорадична рима, вкраплення силабічних і силабо-тонічних рядків, епіграфів класичних жанрових означень, рефренів, тощо.

Досліджено взаємодію класичного й некласичного віршів у творчості відомого українського поета В. Голобородька. Уперше виконано системний і цілісний аналіз строфіки та метрики автора. Показано художню своєрідність його мистецького доробку специфічні форми спілкування з традиційною класичною поезією та явищами, характерними для творчих пошуків XX ст. Розглянуто основні праці, присвячені питанням верлібру також проаналізовано особливості верлібрових форм В. Голобородька. Досліджено способи побудови версейної строфи. Зазначено, що В. Голобородько пише й "чисті" верлібри, і верлібри з метричною орієнтацією, які нагадують класичне віршування. Наголошено, що у верлібрах останніх років поет намагається розширити лексико-семантичні можливості вірша.

Проаналізовано метричну основу поетичної збірки Тараса Девдюка "Ти, три хвилини тому...". Т. Девдюк - поет, якого належно не поцінувала сучасна літературознавча наука. Це можна пояснити його проживанням за межами України, у Нью-Йорку. Поет реалізує себе в різних системах віршування, використовуючи класичний і некласичний вірш. За допомогою статистичних методів виявлено співвідношення силабо-тонічних і тонічних метрів, двоскладових і трискладових розмірів; визначено кількісний склад поліметричних композицій, білого та вільних віршів. У результаті аналізу збірки розкрито багате розмаїття форм, розмірів і ритмів, якими скористався поет.

Запропоновано аналіз тих поезій, де тісно взаємодіють 2 різновиди організації художньої мови - вірш і проза. Сучасна поезія відкрита для експериментів, а тому автори дозволяють собі поєднувати в одному тексті поетичне і прозове начала, внаслідок чого виникають твори, які несуть подвійне емоційне навантаження. До таких текстів віднесено римовану метричну прозу, строфічну прозу, вірш у прозі, верлібр та поліметричні конструкції, які поєднують у собі вірш і прозу.

Проаналізовано інтерпретацію східних жанрів, а саме хайку й танка, у творчості сучасних волинських поетів. Розглянуто поетику українських імітацій східного жанру та їх національну своєрідність. У результаті зроблено висновки про особливості деканонізації та новації волинських поетів в опрацюванні східних жанрів.

Проаналізовано інтерпретацію східних жанрів, а саме хайку, у творчості сучасних волинських поетів. Увагу звернено на поетику українських імітацій східного жанру та на їх національну своєрідність. Зроблено висновки щодо особливостей деканонізації та новацій волинських поетів в опрацюванні східних жанрів.

У статтях збірника розглянуто цікаві сторінки з історії українського та світового верлібру, а також різноманітні його структурні типи (жанрово-тематичні, стилістичні та ін.) на матеріалі сучасної української поезії. Проаналізовано верліброві структури у творчій практиці українських поетів-дисидентів.