Роботу присвячено проблемам правової держави і громадянського суспільства в їх історичному, загальносоціальному, духовному та правовому аспектах. Досить важливе місце відведено об'єктивним передумовам та історичній перспективі проголошення незалежності України як основи розбудови української правової держави. Детально проаналізовано соціальний та матеріальний виміри правової держави і громадянського суспільства, а також шляхи, засоби та методи досягнення головної мети - побудови реальної правової держави і справжнього громадянського суспільства на теренах незалежної України.

Исследован процессуальный статус оперативно-разыскной деятельности (ОРД) в уголовном судопроизводстве после законодательной ее регламентации. Особое внимание уделено доказательственному значению оперативно-разыскной информации. Доказано, что отсутствие четкой регламентации права, обязанностей и ответственности субъектов ОРД негативно сказываются на процессе становления правового государства, а также сковывают оперативных сотрудников, порождают робость перед острой комбинацией, вынуждают придерживаться стандартных, во многом устаревших форм "тактики" пассивного выжидания.

Розглядаються конкретні теоретичні та практичні проблеми громадянського суспільства і правової держави у співвідношенні їх структурних інститутів. Зроблено спробу окреслити можливі шляхи вдосконалення цих інститутів та розбудови правової держави і громадянського суспільства в цілому.

Освещены актуальные проблемы права, юридических наук и юриспруденции, их объекты, задачи и система, проанализировано соотношение системы права, законодательства и юридических наук. Предложена концепция теорологических, базисно-антиделиктных, процедурных (процессуальных, регламентных), методических, регулятивных и вспомогательных юридических наук, криминалистики и ординастики, системы их учебных курсов. Рассмотрены вопросы разработки научных основ новой процедурной юридической науки - "Ордистический регламент", соответствующего кодекса, описана его система права, освещены перспективы развития конституционного, административного, трудового и судебно-исполнительного законодательства, подготовки юридических кадров.

Висвітлено історію та етапи зародження криміналістичних знань і становлення криміналістики як науки. Розглянуто стадії і складові частини методики боротьби зі злочинами, різновиди криміналістичної та ордистичної інформації, її джерела. Описано етапи роботи з особистими та речовими джерелами, елементи збирання речових джерел.

Освещены история и этапы зарождения криминалистических знаний и становление криминалистики как науки. Рассмотрены стадии и составные методики борьбы с преступлениями, разновидности криминалистической и ордистической информации, её источники. Описаны этапы работы с личными и вещественными источниками, элементы сбора вещественных источников.

Висвітлено історію зародження мікрооб'єктологічних знань, термінологічні проблеми, властивості, механізм утворення та класифікацію мікрооб'єктів. Розглянуто мікрооб'єктологію як часткове криміналістичне вчення, визначено її міжнауковий статус.

Освещены история зарождения микрообъектологических знаний, терминологические проблемы, свойства, механизм образования и классификация микрообъектов. Рассмотрена микрообъектология как частичное криминалистическое учение, определен её межнаучный статус.

Розкрито суть поняття одорології як часткового вчення криміналістики, галузі техніки, підрозділу слідознавства та субстанціології. Розглянуто історію виникнення та основні етапи розвитку криміналістичної одорології. Визначено одорологічні об'єкти, описано фізичні та кримінологічні властивості слідів запаху. Запропоновано загальну та спеціальну класифікації слідів запаху людини та інших речових джерел інформації.

Раскрыта сущность понятия одорологии как частичного учения криминалистики, отрасли техники, подразделения следоведения и субстанциологии. Рассмотрены история возникновения и основные этапы развития криминалистической одорологии. Определены одорологические объекты, описаны физические и криминалистические свойства следов запаха. Предложены общая и специальная классификации следов запаха человека и других вещественных источников информации.

Проаналізовано роль слідознавства у навчальному курсі криміналістики. Розкрито сутність та висвітлено різновиди слідів, трас і субстанцій, їх співвідношення, наведено класифікацію. Описано природу, властивості та механізм утворення слідів пальців рук та інших частин шкірного покриву людини. Викладено загальні положення збирання та дослідження основних видів слідів.

Проанализирована роль следоведения в учебном курсе криминалистики. Раскрыта сущность и освещены разновидности следов, трасс и субстанций, их соотношения, приведена классификация. Описаны природа, свойства и механизм образования следов пальцев рук и других частей кожного покрова человека. Изложены общие положения сбора и личного исследования основных видов следов.

Розглянуто питання періодизації розвитку вітчизняної криміналістики, наведено її критерії та характеристику кожного з періодів. Розкрито суть поняття криміналістики, викладено засоби боротьби зі злочинами. Проаналізовано закономірності роботи з особистими та речовими джерелами. Запропоновано першу та другу концепції визначення системно-структурної будови криміналістики, висвітлено її місце у сучасній системі юридичних наук.

Рассмотрены вопросы периодизации развития отечественной криминалистики, приведены ее критерии и характеристика каждого из периодов. Раскрыта сущность понятия криминалистики, изложены средства борьбы с преступлениями. Проанализированы закономерности работы с личными и вещественными источниками. Предложены первая и вторая концепции определения системно-структурного строения криминалистики, показано ее место в современной системе юридических наук.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х002.6

Рубрики:

Система права. Правова система

Шифр НБУВ: Ж68385 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Приведена библиография системы криминалистики, в частности ордистики.

Представлены литературные данные в систематизированном порядке о межнаучном статусе криминалистики и ордистики.

Приведены литературные данные в систематизированном порядке о структурно-тематическом наполнении криминалистики как науки и учебной дисциплины.

Проаналізовано досвід антитерористичної діяльності ООН, ОБСЄ, НАТО. Запропоновано методику оцінки готовності підрозділів Сухопутних військ Збройних Сил України (ЗСУ) до виконання завдань з антитерористичних коаліційних дій. Висвітлено проблему правового забезпечення участі збройних формувань України у міжнародних антитерористичних коаліційних діях і розглянуто можливі шляхи її вирішення. Розкрито деякі аспекти інформаційно-психологічної протидії у ході миротворчої місії підрозділів ЗСУ. Викладено сутність міжнародних миротворчих операцій у контексті забезпечення воєнної безпеки України.

Проанализирован опыт антитеррористической деятельности ООН, ОБСЕ, НАТО. Предложена методика оценки готовности подразделений Сухопутных войск Вооруженных Сил Украины (ВСУ) к выполнению заданий по антитеррористическим коалиционным действиям. Освещена проблема правового обеспечения участия вооруженных формирований Украины в международных антитеррористических действиях и рассмотрены возможные пути ее решения. Раскрыты некоторые аспекты информационно-психологического противодействия в ходе миротворческой миссии подразделений ВСУ. Изложена сущность международных миротворческих операций в контексте обеспечения военной безопасности Украины.

Розглянуто питання історії мови, її основних напрямів і шкіл у різні епохи та періоди розвитку лінгвістичної думки. Особливу увагу приділено розвитку порівняльно-історичного та загального мовознавства у першій половині ХІХ ст., мовознавству у другій половині ХІХ ст. і ХХ ст. Висвітлено проблеми акцентології, етимології та лексико-семантичної системи мови, діалектного членування прамови. Розкрито суть понять лінгвосеміотики, етнолінгвістики, мовних універсалів, соціолінгвістики, психолінгвістики, когнітивної та комунікативної лінгвістики. Запропоновано метод глотохронології, лінгвістичну концепцію Ф. де Соссюра.

Рассмотрены вопросы истории языка, его основных направлений и школ в разные эпохи и периоды развития лингвистической мысли. Особое внимание уделено развитию сравнительно-историческому и общему языковедению в первой половине ХІХ в., языковедению во второй половине ХІХ в. и ХХ в. Освещены проблемы акцентологии, этимологии и лексико-семантической системы языка, диалектного расчленения древнего языка. Раскрыта сущность понятий лингвосемиотики, этнолингвистики, речевых универсалов, социолингвистики, психолингвистики, когнитивной и коммуникативной лингвистики. Предложены метод глотохронологии, лингвистическая концепция Ф. де Соссюра.

Розглянуто мову як предмет наукового дослідження. Визначено природу мови, її сутність, зв'язок з мисленням і суспільством. Наведено інформацію про діалекти, штучні мови, мовні рівні, гіпер- і гіпоонімічні зв'язки, лексикографію. Увагу приділено системно-структурній організації мови, лінгвістичним методам і прийомам її дослідження.

Рассмотрен язык как предмет научного исследования. Определены природа языка, его сущность, связь с мышлением и обществом. Приведена информация о диалектах, искусственных языках, языковых уровнях, гипер- и гипоонимических связях, лексикографии. Уделено внимание системно-структурной организации языка, лингвистическим методам и приемам ее исследования.

Розглянуто поняття доказів, можливості його удосконалення у новому Кримінально-процесуальному кодексі України у контексті розмежування з джерелами, способами одержання та формами представлення. Уточнено класифікацію доказів. Визначено сутність антикримінальної інформації, різновидів криміналістичної й ордистичної інформації та їх поділу на основні докази й орієнтовну інформацію, допоміжні докази та компромат. Запропоновано поетапне прийняття новітнього Ордисто-регламентного кодексу України та Міжнародного ордисто-регламентного кодексу. Сформовано принципово нове розуміння особистих і речових джерел доказів, їх поділу на види, особливостей удосконаленої процесуальної регламентації з кожним з них. Уточнено перелік суб'єктів збирання речових джерел і встановлення особистих джерел доказів та осіб, які можуть надавати в цьому допомогу, а також процесуальних та інших дій щодо одержання доказів.

Рассмотрены понятие доказательств, возможности его усовершенствования в новом Криминально-процессуальном кодексе Украины в контексте разграничения с источниками, способами получения и формами представления. Уточнена классификация доказательств. Определена сущность антикриминальной информации, разновидностей криминалистической и ордистической информации и их деления на ориентировочную информацию, вспомогательные доказательства и компрометирующую информацию. Предложено поэтапное принятие новейшего Ордисто-регламентного кодекса Украины и Международного ордисто-регламентного кодекса. Сформировано принципиально новое понимание личных и вещественных источников доказательств, их деления на виды, особенностей усовершенствованной процессуальной регламентации с каждым из них. Уточнен перечень субъектов сбора вещественных источников и установления личных источников доказательств и лиц, которые могут предоставлять в этом помощь, а также процессуальных и других действий по получению доказательств.

Розглянуто сутність суто доказової та інформаційної концепцій визначення поняття доказів. Розкрито зміст антиделіктної інформації та її різновидів: криміналістичної (основних доказів, орієнтовної інформації) та ордистичної (допоміжних доказів, хибної інформації). Обгрунтовано можливості удосконалення процесуальної регламентації роботи з речовими джерелами. Запропоновано класифікацію антиделіктних слідів.

Рассмотрена сущность доказательной и информационной концепций определения понятия доказательств. Раскрыто содержание антиделиктной информации и ее разновидностей: криминалистической (основных доказательств, ориентированной информации) и ординистической (вспомогательных доказательств, ложной информации). Обоснованы возможности усовершенствования процессуальной регламентации работы с вещественными источниками. Предложена классификация антиделиктных следов.

Викладено актуальні теорологічні проблеми юриспруденції. Запропоновано нові класифікаційні поділи юридичних наук у контексті їх загальних завдань, здійснення правотворчої, правозастосувальної та антиделіктної діяльності. Висвітлено перспективи розвитку теорологічних засад окремих юридичних наук і кодексів. Обгрунтовано можливості удосконалення юридичної освітянської та наукової діяльності. Визначено етапи прийняття новітнього Ордорегламентного кодексу України та Міжнародного Ордорегламентного кодексу. Наведено систематизований список літературних джерел з питань завдань, об'єктів і змісту понять юридичних наук і юриспруденції.

Изложены актуальные теорологические проблемы юриспруденции. Предложены новые классификационные деления юридических наук в контексте их общих задач, осуществления правотворческой, правоприменимой и антиделиктной деятельности. Освещены перспективы развития теорологических основ отдельных юридических наук и кодексов. Обоснованы возможности усовершенствования юридической образовательной и научной деятельности. Определены этапы принятия новейшего Ордорегламентного кодекса Украины и Международного Ордорегламентного кодекса. Приведен систематизированный список литературных источников по вопросам задач, объектов и содержания понятий юридических наук и юриспруденции.

Описано структуру та форми внутрішнього економічного механізму підприємства, визначено закономірності його функціонування й охарактеризовано нормативну базу. Проаналізовано внутрішні економічні відносини між підрозділами підприємства, а також між підрозділами та центральним апаратом управління. Висвітлено питання планування, контролю й оцінювання діяльності підрозділів, розглянуто засоби матеріального стимулювання колективів. Запропоновано методики діагностики й оптимізації роботи операційної системи підприємства.

Описаны структура и формы внутреннего экономического механизма предприятия, определены закономерности его функционирования и охарактеризована нормативная база. Проанализированы внутренние экономические отношения между подразделениями предприятия, а также между подразделениями и центральным аппаратом управления. Освещены вопросы планирования, контроля и оценивания деятельности подразделений, рассмотрены средства материального стимулирования коллективов. Приведены методики диагностики и оптимизации работы операционной системы предприятия.