Висвітлено проблеми розробки концептуальних засад розвитку системи державної підтримки аграрного сектору економіки України за умов глобалізації з урахуванням еволюційних змін у міжнародній протекціоністській практиці. Комплексно проаналізовано обсяги бюджетних витрат на сільське господарство, показано вплив окремих програм підтримки на результативність функціонування сільськогосподарських товаровиробників і агросфери в цілому. Значну увагу приділено формуванню регіональних підходів до розбудови системи підтримки в контексті глобалізаційних тенденцій і змін клімату. Запропоновано комплекс заходів науково-методичного та прикладного спрямування щодо змін у системі державної підтримки аграрного сектору України за умов членства в СОТ.

Освещены проблемы разработки концептуальных основ развития системы государственной поддержки аграрного сектора экономики Украины в условиях глобализации с учетом эволюционных изменений в международной протекционистской практике. Комплексно проанализированы объемы бюджетных расходов на сельское хозяйство, показано влияние отдельных программ поддержки на результативность функционирования сельскохозяйственных товаропроизводителей и агросферы в целом. Значительное внимание уделено формированию региональных подходов к расширению системы поддержки в контексте глобализационных тенденций и изменений климата. Предложен комплекс научно-методических и прикладных мероприятий, направленных на изменения в системе бюджетной поддержки аграрного сектора Украины в условиях членства в ВТО.

Розглянуто процес адаптації системи бюджетної підтримки та управління державними фінансами в аграрному секторі до умов СОТ. Обгрунтовано необхідність якісних трансформацій інституційного середовища забезпечення підтримки сільського господарства і конкретні заходи його вдосконалення. Запропоновано механізм коригування розподілу фінансових ресурсів держави для сільського господарства, в основу якого покладено показники суспільної корисності та конкурентних переваг аграрних виробництв з огляду на вимоги СОТ та сучасний досвід західних систем управління.

Досліджено теоретичні та практичні аспекти ефективності державної підтримки аграрного сектору. Визначено особливості побудови та функціонування системи державної підтримки аграрного сектору та її адаптації до глобалізаційних тенденцій розвитку світової економіки. Проаналізовано результативність бюджетних видатків, спрямованих на розвиток сільськогосподарського виробництва. Запропоновано методи удосконалення системи його державної підтримки з урахуванням глобалізаційних тенденцій. Обгрунтовано необхідність концентрації коштів у двох напрямах: поглиблення експорту сільськогосподарської продукції та забезпечення сталого розвитку сільського господарства та сільських територій.

Узагальнено особливості європейської моделі підтримки національних сільськогосподарських виробників та її вплив на ступінь лібералізації зовнішньої торгівлі з третіми країнами. Проаналізовано основні суперечності систем підтримки агровиробників у світлі формування зони вільної торгівлі Україна - ЄС.

Проведено оцінку передумов, чинників та особливостей формування нинішньої моделі вітчизняного аграрного сектора в процесі ринкового трансформування національного господарства. Висвітлено специфіку його організаційної структури, механізму функціонування, тенденцій розвитку. Розкрито причини та наслідки деформацій в аграрному та сільському розвиткові. Обгрунтовано необхідність відновлення багатофункціонального характеру українського сільського господарства, розкрито сутність і запропоновано шляхи соціоекономічної модернізації аграрного сектора.

Розкрито сутність процесу капіталізації фінансових ресурсів сільських громад у контексті реалізації концепції капіталів. Узагальнено стратегічні підходи розвитку фінансового капіталу.

Розглянуто можливості і ключові чинники збільшення доходів від реалізації продукції особистих селянських господарств як одного з напрямів покращання добробуту сільського населення, розкрито основні напрями державного сприяння комерціалізації сільськогосподарської діяльності сільських домогосподарств.

Досліджено проблему розвитку неаграрної складової сільської економіки. Визначено організаційні та фінансові особливості механізмів підтримки економічної діяльності на селі, що діють у країнах - членах ЄС у новому програмному періоді на 2014 - 2020 рр. з метою удосконалення аналогічних заходів в Україні.

Розглянуто проблеми моделювання впливу глобальних змін клімату на землекористування на різних рівнях просторових вимірювань. Обгрунтовано можливість застосування рекурсивного алгоритму з використанням методу перехресної ентропії для зміни розмірності агрегованих оцінок землекористування. Здійснено просторові оцінки впливу змін клімату на сільськогосподарське використання земельних ресурсів в Україні відповідно до глобальних трендів землекористування, визначених моделлю GLOBIOM.

Рассмотрены взаимозависимости между системами землепользования на локальном, национальном и глобальном уровнях, которые обусловливают необходимость разработки новых методов системного анализа для интеграции моделей землепользования разных масштабов. Разработаны новые общие подходы получения разукрупненных оценок на основании принципа кросс-энтропии, которые робастны относительно множества возможных праеров. Методы робастного разукрупнения учитывают так называемые небайесовские неопределенности, т.е. неполноту, отсутствие, ошибки в данных. В многочисленных практических исследованиях, проведенных в Китае, странах Африки, Бразилии, Украине, предложенные подходы позволили получить локальные прогнозы развития и изменения землепользования, соответствующие реальным тенденциям и ожиданиям.

В целях проведения исследований и получения прогнозов на требуемом пространственном разрешении объединены две модели: вычисление глобальных и региональных проекций осуществляется с помощью глобальной динамической модели частичного равновесия GLOBIOM (Global Biosphere Management Model), а уменьшение размерности полученных результатов до необходимых пространственных разрешений проводится с помощью динамической рекурсивной модели разукрупнения, использующей принцип кросс-энтропии. Предложенный подход позволяет учесть данные, имеющиеся на разных разрешениях и из разных источников. В практических исследованиях, проведенных в Китае и Украине, предложенный подход позволил получить локальные прогнозы развития и изменения землепользования, соответствующие реальным тенденциям и ожиданиям. Разукрупненные данные и проекции использованы в национальных моделях планирования устойчивого землепользования и сельскохозяйственного развития.

Досліджено процес інтеграції малих агровиробників у систему заходів підтримки та програм сільського розвитку в ЄС. Проаналізовано особливості імплементації програми підтримки напівспоживчих господарств у країнах Центральної та Східної Європи й оцінено можливості впровадження аналогічних заходів в Україні.

Європейська біоенергетична політика динамічно змінюється, дотримуючись вектора сталого розвитку. Україна, володіючи значним аграрним потенціалом й дотримуючись євроінтеграційоного напряму розвитку, дедалі сильніше залежить від європейських тенденцій. Відповідно зміна структури та рівня попиту на біоенергетичні ресурси впливає на розвиток національного біоенергетичного ринку та виробничу політику українських агровиробників. Метою виконання дослідження, результати якого викладено у статті, було узагальнення впливу останніх інституційних та законодавчих ініціатив ЄС на розвиток біоенергетичного ринку України та, у зв'язку з цим, аналіз можливих викликів у сфері землекористування. Відзначено нестабільність розвитку внутрішнього ринку біопалива в Україні. Стагнація на ринку рідких біопалив головним чином обумовлена недоліками регуляторного середовища. Через обмеженість та технологічну застарілість переробних потужностей Україна залишається експортером переважно біоенергетичної сировини й сильно залежною від ринку ЄС, що підтверджено, зокрема, аналізом тенденцій виробництва та експорту насіння ріпаку в Україні. Аналогічна ситуація зберігалась і на ринку твердих біопалив. Встановлено, що ключовим чинником змін стало підвищення у 2015 - 2016 рр. внутрішніх цін на традиційні енергоресурси, що змінило політику тарифоутворення. Проведений аналіз дозволив визначити ключові напрями та заходи стимулювання розвитку ринку біомаси в Україні. Зростання попиту на біопаливо поступово зумовлює зміни у структурі землекористування в Україні. Проте через високий рівень розораності території України масштаби цих змін у кількісному вираженні незначні. Встановлено, що за період 2004 - 2016 рр. площі орних земель зросли лише на 0,3 %, але при цьому загрози сталому розвитку несуть не стільки загальні зміни землекористування, стільки загальні зміни землекористування, скільки структурні зміни у галузі рослинництва. Модельні розрахунки свідчать про можливе посилення у перспективі тиску на земельні ресурси внаслідок реалізації європейської біоенергетичної політики. Проте більш м'якого впливу можна досягти за реалізації сценарію обмеження використання біопального першого покоління (до якого належить ріпакова олія), тим самим скоротивши додаткову потребу у орних землях на третину. Зроблено висновки, що в майбутньому для виробництва біопалива змінюватимуться лише види використовуваної сировини. Однак і політичні, і ринкові передумови для України сприятливі для вирощування та експорту до ЄС нових видів сировини і забезпечення внутрішніх потреб у біопаливі відповідно до взятих міжнародних зобов'язань. Ринкова політика українських агровиробників (переважно екпортоорієнтована) за таких умов може нести певні ризики сталому розвитку сільських територій. Це вимагає удосконалення регуляторної політики у сфері землекористування та розроблення відповідних механізмів для попередження критичного використання біомаси як єдиного джерела підтримання природної родючості грунтів.

На підставі розширеного трактування суті фермерства окреслені межі фермерського сегмента сільськогосподарської галузі України, що охоплює не тільки зареєстровані фермерські господарства. Оцінено орієнтовну кількість домогосподарств (особистих селянських господарств - ОСГ) фермерського типу та їх виробничий потенціал. Доведено, що одне з першочергових завдань полягає у стимулюванні державної підтримки фермерських господарств. Запропоновано запровадити п'ятирічну програму надання фінансової допомоги домогосподарствам (ОСГ) для розширення масштабів існуючого виробництва сільськогосподарської продукції, започаткування нових видів діяльності, підвищення рівня комерціалізації та подальшої формалізації в нормативно-правовому середовищі. Розроблено основні положення програми: вимоги до можливих бенефіціарів і до результатів їх участі у програмі; умови надання та використання засобів підтримки, прогнозна кількість учасників, потреба у бюджетному фінансуванні. Зважаючи на розрахунки, у програмі зможуть взяти участь 75 тис. домогосподарств, які після виконання всіх обумовлених умов, поповнять лави фермерських господарств.

Описана модель диверсификации сельскохозяйственных культур на основе имитационного моделирования и робастных решений, предназначенная для проектирования и разработки оптимальной структуры посевных площадей для гармоничного сочетания сельскохозяйственных культур с постепенным переходом на принципы устойчивого хозяйствования в отечественном сельском хозяйстве. Проведен детальный анализ современной практики монокультурного производства и на основе проведенных расчетов предложена его диверсифицированная структура из 10 сельскохозяйственных культур, что будет способствовать усилению внутренней продовольственной безопасности и гармонизации аграрного развития в экологическом, социальном и экономическом измерениях.

Узагальнено європейські засади сільського розвитку та аргументовано доцільність орієнтації вітчизняної політики сільського розвитку на посилення здатності села до здійснення вагомого внеску в економічне зростання і продукування суспільних благ, на формування подібної до європейської системи розроблення стратегій і програмних завдань зрівноваженого розвитку сільського господарства й села. Обгрунтовано стратегічні напрями та механізми сільського розвитку у сфері вдосконалення земельних відносин в Україні на основі європейських соціально орієнтованих підходів щодо їх регулювання. Розглянуто питання якісного оновлення і реалізації людського капіталу на селі із запровадженням освітніх моделей та інноваційних мережевих структур для дорослого населення, а також підвищення доступності базових послуг. Викладено проблеми підвищення життєздатності та конкурентоспроможності господарювання на селі, особливо в частині сприяння становленню сімейного фермерського укладу європейського зразка. Висвітлено питання консолідації сільських громад, збереження та реалізації їх самоврядних функцій в умовах реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади.

Описана модель диверсификации сельскохозяйственных культур на основе имитационного моделирования и робастных решений, предназначенная для проектирования и разработки оптимальной структуры посевных площадей для гармоничного сочетания сельскохозяйственных культур с постепенным переходом на принципы устойчивого хозяйствования в отечественном сельском хозяйстве. Проведен детальный анализ современной практики монокультурного производства и на основе проведенных расчетов предложена его диверсифицированная структура из 10 сельскохозяйственных культур, что будет способствовать усилению внутренней продовольственной безопасности и гармонизации аграрного развития в экологическом, социальном и экономическом измерениях.