Розкрито сутність шкільного освітнього компонента, його педагогічної функції. Охарактеризовано принципи й організаційно-педагогічні засади реалізації цієї важливої освітньої складової, а також висвітлено перший досвід освітян України у даній справі.

На підставі наукових досліджень і осмислення передового педагогічного досвіду розглянуто дидактичний аспект гуманізації процесу навчання. Особливу увагу приділено з'ясуванню педагогічної сутності гуманізації, реалізації принципу гуманізації у цільовому, змістовому й операційно-діяльнісному компонентах процесу навчання, зв'язку гуманізації, індивідуалізації та диференціації навчання, гуманізації як основи розвитку творчої особистості.

Розкрито сутність варіативного компонента змісту освіти в старшій школі та його головні дидактичні функції. Охарактеризовано дидактичні принципи й організаційно-педагогічні засади реалізації цієї важливої освітньої складової. Увагу приділено розробці організаційних питань і технології освітнього процесу. Висвітлено передовий вітчизняний і зарубіжний досвід формування та реалізації варіативного компонента змісту освіти.

Раскрыты сущность вариативного компонента содержания образования в старшей школе и его главные дидактические функции. Охарактеризованы дидактические принципы и организационно-педагогические основы реализации этой важной образовательной слагаемой. Уделено внимание разработке организационных вопросов и технологии образовательного процесса. Освещен передовой отечественный и зарубежный опыт формирования и реализации вариативного компонента содержания образования.

Розглянуто проблему запровадження профільного навчання старшокласників, розкрито його педагогічну сутність, зміст і структуру, дидактичні засади допрофільної підготовки учнів загальноосвітніх навчальних закладів, розробки змісту профільних загальноосвітніх предметів, курсів за вибором (факультативних і спеціальних). Визначено шляхи реалізації зазначених підходів у педагогічній практиці.

Розкрито теоретико-методичні засади диференціації навчання в основній школі, розкрито сутність факультативів як форми диференціації навчання. Викладено дидактичні засади допрофільної підготовки школярів. Висвітлено особливості формування в учнів системи знань про людину. Запропоновано диференційований підхід до формування загальнонавчальних компетемтностей учнів, наведено форми організації навчальної діяльності учнів. Викладено методи активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів, розкрито особливості самостійної роботи учнів на навчальних заняттях. Наведено психолого-педагогічні основи диференційованого формуванн загальнонавчальних компетентностей учнів.

Науково обгрунтовано поняття "диференціація навчання" (створення оптимальних умов для виявлення схильностей, розвитку інтересів і здібностей кожного школяра шляхом реалізації сукупності методів, форм і засобів навчання, які впроваджуються з урахуванням індивідуальних особливостей учнів), "диференційований підхід" (особливий підхід до організації навчання). Розглянуто основні форми диференційованого навчання і подано практичні рекомендації щодо їх реалізації. Виокремлено фронтальну диференціацію - клас виконує загальне завдання, а вчитель диференційовано навчає різнорівневі групи; групову диференціацію - клас поділений на групи, кожна група виконує частину загального завдання; внутрішньо групову диференціацію - у кожній групі учнів поділяють за індивідуально-психологічними особливостями або за рівнем підготовки; персональну диференціацію - учні виконують індивідуальні завдання самостійно або за допомогою вчителя.

Научно обосновано понятие "дифференциация обучения" (создание оптимальных условий для выявления способностей, развития интересов и способностей каждого школьника путем реализации совокупности методов, форм и средств обучения, которые внедряются с учетом индивидуальных особенностей учащихся), "дифференцированный подход" (особый подход к организации обучения). Рассмотрены основные формы дифференцированного обучения и даны практические рекомендации по их реализации. Выделены фронтальная дифференциация - класс выполняет общую задачу, а учитель дифференцированно учит разноуровневые группы; групповая дифференциация - класс поделен на группы, каждая группа выполняет часть общего задания; внутренне групповая дифференциация - в каждой группе учеников делят по индивидуально-психологическими особенностями или по уровню подготовки; персональная дифференциация - учащиеся выполняют индивидуальные задания самостоятельно или с помощью учителя.

scientifically proven concept of "differentiation of instruction" (creation of optimal conditions for detecting inclinations, interests and abilities of each student through the implementation of methods, forms and training tools that are being implemented to suit the individual characteristics of students), "differentiated approach" (a special approach to training). The main forms of differentiated instruction and provides practical guidance on their implementation. Marked differentiation in the front - the class performs the common task, and the teacher teaches different levels of differentiated, the differentiation of the group - the class divided into groups, each group performs some common tasks; internally differentiated group - each group of students divided by the individual psychological characteristics or the level of training; personal differentiation - students perform individual tasks independently or with the help of a teacher.

Запропоновано методичні рекомендації на допомогу в організації допрофільної підготовки вчителям, психологам, керівникам ЗНЗ і місцевих органів управління освітою за розділами: структура допрофільної підготовки та форми її реалізації; зміст і організація допрофільної підготовки; умови реалізації допрофільної підготовки. Розкрито основні складові допрофільної підготовки: курси за вибором у складі допрофільної підготовки; інформаційна робота та профільна орієнтація як складові допрофільної підготовки. Виділено три основні напрями допрофільної підготовки: інформаційний, психологічний та діяльнісний. Визначено основні принципи допрофільної підготовки, наведено моделі допрофільної підготовки з рекомендаціями для органів управління освітою та орієнтовною структурою навчального плану, організаційні моделі здійснення допрофільної підготовки. Розглянуто умови реалізації допрофільної підготовки в ЗНЗ. Як додатки подано зразки анкет профільної орієнтації; щодо курсів за вибором; для учнів; для батьків; для вчителів, що проводили консультації; профільної орієнтації (проводиться з батьками учнів VIII класу).

Досліджено теоретичні і практичні засади профільного навчання у старшій школі та місце у ньому факультативних курсів. Визначено пріоритетні завдання для подальшого поступу в опрацюванні проблеми, серед яких першочерговими є: розробка програм для різного профілю навчання, зокрема програм для курсів за вибором (факультативні та спеціальні курси), їх методичне забезпечення, підготовка вчителів до реалізації профільного навчання в різних умовах роботи ЗНЗ.

Досліджено теоретичні основи і практичні аспекти варіативного компонента змісту освіти. Висвітлено дидактичні принципи формування і реалізації варіативної складової та курсів за вибором. Виділено і охарактеризовано дидактичні функції. Розроблено комплекс заходів для з'ясування змісту, цілей і завдань факультативного курсу та чинників його вибору. Розглянуто специфіку рівневої і профільної диференціації навчання. Обгрунтовано доцільність використання на факультативних заняттях демократичних форм і методів організації навчально-педагогічної взаємодії на гуманістичних засадах. Запроваджено у вжиток педагогічних колективів методичні рекомендації для реалізації на діагностичній основі варіативного освітнього компонента. Охарактеризовано вітчизняний і зарубіжний досвід даної тематики. Подано концептуальний підхід до творення категорій постнекласичної освіти у системі профільного навчання та профорієнтаційної діяльності педагогів і учнів.

Розглянуто актуальні питання формування змісту профільного навчання. Основну увагу зосереджено на теоретико-методологічному аспекті. Висвітлено результати наукових пошуків співробітників відділу дидактики. Розкрито концептуальні засади формування змісту профільного навчання, дидактичні основи варіативного компонента змісту освіти в старшій школі, аксіомогічні засади формування змісту профільного навчання в єдності його інваріантної і варіативної складових, основні підходи до конструювання змісту навчання в старшій школі на основі його інтеграції, метапредметні основи формування змісту профільного навчання в єдності його інваріантної і варіативної складових.

Індекс рубрикатора НБУВ: ч421.263

Рубрики:

Факультативні заняття і спецкурси в галузі шкільної педагогіки

Шифр НБУВ: ДС48667 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: ч421.263

Рубрики:

Факультативні заняття і спецкурси в галузі шкільної педагогіки

Шифр НБУВ: ДС48667 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Викладено результати дослідження теоретико-методологічних засад проєктування змісту варіативного навчання у закладах загальної середньої освіти. Визначено пріоритети, пов'язані з профілізацією загальної середньої освіти. Проаналізовано наукову літературу, чинні державні документи та навчальні програми, підручники й посібники з проблеми дослідження. Обґрунтовано важливість дидактичних принципів формування варіативного компонента змісту освіти. Схарактеризовано дидактичні функції курсів за вибором у процесі реалізації профільного навчання. Розглянуто змістово-процесуальний потенціал проєктування варіативного навчання як ресурс оновлення теоретико-методологічних засад проєктування змісту варіативного навчання й основ розвитку дидактичної системи варіативного навчання. Розроблено й обґрунтовано комплексну структурно-функціональну модель проєктування та реалізації варіативного змісту освіти. Схарактеризовано розроблені й обґрунтовані теоретичні засади здійснення діагностики ефективності реалізації змістово-процесуального потенціалу проєктування варіативного навчання. Розроблено й обґрунтовано організаційно-педагогічні умови реалізації змістово-процесуального потенціалу проєктування варіативного навчання як чинника моніторингу функціонування дидактичної системи варіативного навчання. Верифіковано результати наукового забезпечення та супроводу процесу реалізації змісту варіативного освітнього компонента у дидактичній системі варіативного навчання Київської гімназії східних мов № 1 (за підсумками Всеукраїнського експерименту 2012 - 2019 рр.). Доведено, що теоретико-методологічні засади проєктування змісту варіативного навчання у закладах загальної середньої освіти детермінуються потребою в науковому проєктуванні цілей (цілеутворення) освіти, що мають спрямовуватися у бік предметно-компетентнісної підготовки здобувачів профільної освіти задля забезпечення вільного орієнтування їх у житті та світі професій, сприяти у визначенні пріоритетів і цінностей майбутнього випускника закладу загальної середньої освіти у постійно змінюваних умовах під впливом політичних, соціально-економічних і соціокультурних трансформацій.