Мета роботи - пошук молекулярно-генетичних маркерів підвищеної схильності дітей до повторних епізодів гострого обструктивного бронхіту (ГОБ). Обстежено 31 дитину віком від 2 до 8 років із частими гострими респіраторними захворюваннями, які перебігали з повторними епізодами ГОБ. Групу контролю склали 35 дітей такого самого віку, що хворіли на гострий бронхіт не частіше 1 - 2 разів на рік. Результати молекулярно-генетичного дослідження порівняно з даними 50 осіб, взятих за допомогою методу випадкової вибірки, які ввійшли до загальнопопуляційної контрольної групи. Доведено, що наявність у генотипі дитини поліморфного локусу С-590Т гена IL4 утричі підвищує ризик повторних епізодів ГОБ. Не зареєстровано достовірно вищої частоти генотипів СС, СТ і ТТ поліморфного локусу С-159Т гена CD14. З метою прогнозування у дітей генетично детермінованої схильності до повторних епізодів ГОБ рекомендовано проведення молекулярно-генетичного тестування генотипів СТ і СС поліморфного локусу С-590Т гена IL4.

Наведено клінічний випадок аденоми лівого бронха у хлопчика-підлітка. Описано скарги, дані огляду дитини. Застосування сучасних методів діагностики допомогло верифікувати діагноз, що надало можливість вчасно та успішно провести оперативне лікування пацієнта. Труднощі у діагностиці даного захворювання полягають, насамперед, у малій інформативності клінічної картини на стадії початкової симптоматики, а також низькій настороженості лікарів-педіатрів щодо новоутворень легень і бронхів у дітей.

Мета роботи - встановити ефективність призначення лаферобіону у дітей із повторними епізодами гострого обструктивного бронхіту (ГОБ) у динаміці лікування на підставі оцінки цитокінового профілю. Обстежено 59 дітей основної групи з повторними епізодами ГОБ (I-ГОБ) і 30 дітей групи порівняння, що хворіли на гострий бронхіт (II-ГБК), віком від 2 до 8 років, які знаходилися на стаціонарному лікуванні. Результати лабораторних досліджень порівнювали з даними 30 здорових дітей, які склали контрольну групу здорових дітей (III-ЗД). У дітей із повторними епізодами ГОБ був достовірно зниженим вміст сироваткового інтерферону-gamma та інтерлейкіну-4 у порівнянні зі здоровими дітьми. Після проведеного лікування лаферобіоном вміст даних цитокінів достовірно зріс, досягнувши величини здорових дітей. Вміст інтерлейкіну-1-beta у дітей із повторними епізодами ГОБ був достовірно вищим у порівнянні зі здоровими дітьми, а після імуномоделювальної терапії лаферобіоном він нормалізувався до рівня здорових дітей. Зроблено висновки, що у дітей із повторними епізодами ГОБ встановлено дисбаланс цитокінів; доведено ефективність імуномоделювальної терапії лаферобіоном, у результаті якої нормалізувалися рівні досліджуваних цитокінів у сироватці крові.

Відомо, що гострі респіраторні захворювання (ГРЗ) займають перше місце серед всіх захворювань у світі. ГРЗ нерідко ускладнюються розвитком гострого обструктивного бронхіту (ГОБ). За даними різних авторів, частота розвитку ГОБ на тлі ГРЗ у дітей становить від 5 до 40 %. Зростання кількості випадків гострих респіраторних захворювань у дітей, формування в них бронхообструктивного синдрому, який часто закінчується розвитком бронхіальної астми та призводить до інвалідизації, відкриває перед медичною наукою новий пріоритетний напрямок - встановлення молекулярно-генетичних маркерів підвищеної схильності до певних соціально вагомих захворювань. Молекулярно-генетичне тестування поліморфного локусу C-590T гена IL-4 як маркера підвищеної схильності до розвитку повторних епізодів ГОБ проводилось у 31 дитини з частими ГРЗ і повторними епізодами ГОБ та у 50 осіб, що склали загальнопопуляційну контрольну групу. Рівень IgE в сироватці крові вивчався у 31 дитини із частими повторними епізодами ГОБ, який порівнювали з даними 35 дітей із гострим бронхітом, що склали групу контролю. Порівняльний молекулярно-генетичний аналіз результатів обстеження дітей з повторними епізодами ГОБ із даними осіб загальнопопуляційної контрольної групи показав, що частота генотипу CT за поліморфним локусом C-590T гена IL4 достовірно вища у дітей з повторними епізодами ГОБ. Показано достовірно вищу частоту генотипу CC за поліморфним локусом C-590C гена IL4 у осіб контрольної групи у порівнянні з даними дітей основної групи. Доведено, що носійство генотипу 590 CT за алельним поліморфізмом гена IL4 збільшує ризик повторних епізодів ГОБ у дітей утричі. У більшості хворих дітей основної групи (74,0 %) рівень IgE у сироватці крові був в 4 рази вищий, ніж у дітей групи контролю.

Розглянуто питання підвищення ефективності персоніфікованого лікування дітей із повторними епізодами гострого обструктивного бронхіту (ГОБ) і профілактики його прогресування шляхом установлення та прогнозування схильності до розвитку даної патології у дітей на підставі молекулярно-генетичних і біохімічних маркерів, а також розроблених на цій основі лікувальних заходів. Оптимізовано показання до корекції дисбалансу цитокінового профілю у дітей із повторними епізодами ГОБ на підставі розроблених нових діагностичних критеріїв розвитку порушень регуляторної функції імунної системи шляхом визначення молекулярно-генетичних і біохімічних показників. Запропоновано нову схему імуномоделюючої терапії, що дозволяє ремоделювати імунну відповідь шляхом ліквідації запального фенотипу та запобігти розвитку повторних епізодів ГОБ у дітей. Розроблено схему медико-генетичного консультування сімей із наявною хворою дитиною й обтяженим сімейним алергоанамнезом.