Considered here are peculiarities of the deep structure of the Earth's crust (along DSS geological cross-sections and EUROBRIDGE 97 geotraverse), tectonics, neotectonics and a thermal field in terms of geologic distribution of earthquake epicentral regions. Analysis is made of the interconnection between the active seismic zoning in distant parts of the Eastern-European craton and numerous geological factors such as ecotop dislocation caused by regional pallial and intracrustal faults, the thickness of the Earth's crust and abrupt changes in the depth of seismic boundary M within the faults proximity, the seismic ground amplitude and the average lapse rate of the nontectonic crustal movement, and the local anomalous density of the heat flow. The boundaries of a potentially active seismic zoning are determined. The magnitude of earthquakes likely to occur within the determined zoning is evaluated with reference to the ruptured zone of the Earth's crust, velocity gradients of neotectonic movements of the Earth's crust and the data on the heat flow density recorded in seismically active regions.

Приведены краткие результаты предварительных исследований по выяснению природы землетрясений и обеспечению сейсмобезопасности в техногенно-опасных районах Криворожского железорудного и Павлоградского угольного бассейнов. Показаны возможности высокочувствительной сейсмической станции UK15, установленной в г. Днепропетровск (п. Мирный), при регистрации удаленных и местных Криворожских и Павлоградских землетрясений.

Приведены результаты проведенного анализа записей зарегистрированного сейсмического события, произошедшего 14.01.2011 г. в г. Кривой Рог, и аргументы в пользу определения его как землетрясения. Приведены результаты наблюдений за изменениями давления и температуры подземных вод на территории Днепропетровской и Криворожской областей, которые можно использовать не только для инженерных исследований, выполняемых на стадии изысканий, строительства и эксплуатации техногенно опасных сооружений, но и для более полного понимания современных геодинамических процессов в литосфере, знание которых необходимо для прогнозирования землетрясений. Взаимодополняющее использование данных сейсмологических и связанных с ними других геофизических наблюдений поможет разработать систему предупреждения о существенном изменении напряженно-деформированного состояния земной коры, которое может привести к опасному землетрясению. Рекомендуется создавать такие системы в тектонически активных районах для повышения безопасности проживания населения и получения информации, необходимой для сейсмостойкого проектирования и строительства важных и экологически опасных промышленных объектов.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д211.2 + Д217.1

Рубрики:

Оболонка Землі

Умови виявлення та проявлення землетрусів. Сейсмогеологія

Шифр НБУВ: Ж14153 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати інструментальних спостережень геодинамічних, геомагнітних та інших геолого-геофізичних процесів у літосфері Північного Кавказу та Криму, які відображують геофізичні збурення, пов'язані з грудневими сейсмічними подіями в цьому районі. Лабораторії Північнокавказької геофізичної обсерваторії ІФЗ РАН і ВСЕГІНГЕО МПР Росії, магнітоваріаційні станції в Алушті і Карпогорах на етапах підготовки та розвитку сейсмічних подій на шельфі Чорного моря в районі Сочі - Сухумі реєстрували аномальні збурення в геофізичних полях. Увагу приділено аналізу аномальних "квазігармонійних" магнітних збурень, зафіксованих на етапі підготовки землетрусів у третій декаді грудня 2012 р. Розглянуто морфологічні ефекти у варіаційній структурі геомагнітного поля. Детально обговорено спостережувані зміни в геофізичних полях на етапі підготовки небезпечних сейсмічних подій і проаналізовано причини їх появи.

Наведено дані стосовно локальних землетрусів з магнітудою 2,0 - 4,5 у західній та центральній частинах Українського щита в 2005 - 2013 рр. Проаналізовано природу виникнення землетрусів з магнітудою 3,5 - 4,5 у межах Криворізької залізорудної структури. Подано інформацію про кількість промислових вибухів, виконаних у кар'єрах і шахтах у 2011 - 2012 рр., та їх магнітуду.

В межах побудованої тривимірної P-швидкісної моделі мантії Південно-Східної Азії розглянуто швидкісну будова мантії під о-вом Суматра та його оточенням з визначенням можливих передумов у глибинній будові мантії для прояву землетрусів у регіоні. Модель одержано в результаті застосування методу тейлорового наближення для розв'язання задачі сейсмічної томографії часів приходу P-хвиль, запропонованого В. С. Гейком.

Подано матеріали про стан геологічного середовища Києва та процесів, що в ньому відбуваються, внаслідок яких порушується стабільність і стійке функціонування природних і техногенних об'єктів. Визначено об'єкти підвищеної небезпеки. Розглянуто геологічну будову, тектонічний режим і сейсмічність території міста, геоморфологічні, інженерно-геологічні, гідрологічні умови, їх зміну під впливом урбанізації. Досліджено особливості виявлення геодинамічних процесів. Визначено параметри, відповідно до яких треба контролювати можливості виникнення руйнівних та аварійних ситуацій у геологічному середовищі в межах Києва. Обгрунтовано доцільність створення на території Києва геодинамічного полігону для комплексного моніторингу (геофізичного, геодезичного, геоморфологічного, гідрогеологічного, радіологічного) геологічного середовища міста.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д217(53ТУР)9

Рубрики:

Сейсмологія

Шифр НБУВ: Ж14153 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д217(45Укр)9

Рубрики:

Сейсмологія

Шифр НБУВ: Ж14153 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Запропоновано засіб додаткової оцінки сейсмічної безпеки територій шляхом тектонофізичного вивчення розривної тектоніки та використання даних стосовно приходу до досліджуваного району різних типів сейсмічних хвиль. Запроваджено поняття коефіцієнта потенційної активності розривних порушень, який залежить від орієнтації розривів у просторі.

Уперше в районах Рівненської і Хмельницької АЕС було розгорнуто мережу автономних аналогових АСС-6/12 і цифрових DAS-003 сейсмічних станцій. Головна мета - вивчення впливу локальної сейсмічності, пов'язаної з переміщеннями уздовж активізованих розломів, і зони Вранча, яка в регіональному плані є основною небезпекою для площадок АЕС. За період проведення польового експерименту (1998 - 2001) було зареєстровано понад 1000 подій, у тому числі декілька слабких і проміжних за величиною землетрусів із зони Вранча. Було виділено райони, в яких є джерела коливань низького енергетичного класу, пов'язані з зонами місцевої тектонічної активізації. Одержані експериментальні дані використано для розрахунку акселерограм проектного землетрусу (ПЗ) і максимального розрахункового землетрусу (МРЗ) із зони Вранча та локальних сейсмоактивних зон. Показано, що в зазначеному районі може відбутися ПЗ зі сейсмічною інтенсивністю 5 балів за шкалою MSK-64 і МРЗ з інтенсивністю 6 балів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д217(45УКР3)4

Рубрики:

Сейсмологія

Шифр НБУВ: Ж14153 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що спостерігається посилення деформації багатьох історичних пам'яток, спричинене техногенною діяльністю людини. Для пам'яток Києва несприятливими явищами є зсуви, просідання лесових грунтів, осідання грунтів під час підземного будівництва, суфозії, підтоплення грунтовими водами і верховодкою, землетруси. Запропонована методологія моніторингу пам'яток передбачає їх інженерне обстеження та загальне вивчення умов навколишнього середовища, передусім, грунтового. Методологію випробувано на об'єктах Національного заповідника "Софія Київська". Тут створено репрезентативну мережу геодезичних, гідрогеологічних і геофізичних, у тому числі сейсмічних, спостережень, здійснено геотехнічні розрахунки та гідрогеологічне моделювання. В цілому виконано широкий першочерговий цикл моніторингових досліджень. Найнесприятливіший фактор для Софії Київської - можливе збільшення вологості просідних лесових супісків, які є грунтовою основою пам'ятки. Критичне зростання вологості лесів може бути спричинено ймовірним підняттям рівня підземних вод та виникненням у зоні аерації верховодок, зумовлених втратами з водо-несучих мереж. Для багаторічного стеження за негативними процесами в середовищі, що оточує пам'ятку, запропоновано створення на території заповідника метеорологічної та гідро-геофізичної станцій, локальної мережі сейсмічних станцій на території міста та його околицях з метою вивчення місцевої сейсмічної активності.

Вогнища катастрофічних землетрусів 26 грудня 2004 р. і 28 березня 2005 р. поблизу о-ва Суматра розміщуються на продовженні Альпійсько-Гімалайського мобільного поясу, що охоплює південні, південно-західні регіони України і території сусідніх країн. Цей пояс і місцеві сейсмоактивні зони в межах Східноєвропейської платформи визначають сейсмічну небезпеку країни і сейсмічний ризик різних об'єктів. Виконано аналіз причин і наслідків землетрусів поблизу Суматри. На базі одержаних результатів сформульовано основні завдання, які слід вирішувати українській сейсмології для зниження сейсмічного ризику. Наведено результати дослідження глибинної будови середовища в районі виникнення вогнищ землетрусів 26 грудня 2004 р. та 28 березня 2005 р. і результати практичного використання записів цих подій, зареєстрованих українськими сейсмічними станціями, для уточнення параметрів сейсмічної небезпеки (на прикладі Чорнобильської АЕС).

Розглянуто розміщення епіцентрів землетрусів та їх магнітуду у зв'язку з розломною тектонікою Карпатського регіону і західної частини Східноєвропейської платформи. Виділено райони можливого виникнення осередків землетрусів на платформі з урахуванням тектонічних особливостей, геоморфології та неотектонічних рухів земної кори. Енергетичний рівень передбачуваних сейсмічних подій у вузлах перетинання розломів оцінено відповідно до відомої залежності магнітуди землетрусу від довжини розривних порушень, установленої для зон з різним ступенем тектонічної активності.

Розглянуто особливості розміщення розломів різного рангу (регіональних мантійних, субрегіональних внутрішньокорових і локальних) у зонах епіцентрів землетрусів, визначених за макросейсмічними даними й результатами інструментальних спостережень. Наведено дані стосовно будови земної кори вздовж геотраверсів ГСЗ і геотрансекта Євробридж-97, які проходять поблизу сейсмоактивних ділянок. Проаналізовано амплітуди й середні градієнти швидкості неотектонічних рухів земної кори, а також локальні аномалії значень густини теплового потоку в сейсмічно активних районах. Виділено потенційно сейсмоактивні зони та оцінено максимальні значення магнітуди землетрусів, які можуть виникнути в їх межах.

Зазначено, що деякі техногенні аварії і катастрофи на різних об'єктах народного господарства (транспорт, зв'язок, будівельні конструкції), у тім числі, можливо, на Чорнобильській АЕС, могли відбутися внаслідок природних аномальних процесів. Високою ймовірністю виникнення цих процесів характеризуються лише відносно невеликі за площею активні геотектонічні зони, положення і динамічний розвиток яких можна досліджувати геофізичними методами. Запропоновано сформувати новий концептуальний підхід до розв'язання проблеми безпеки важливих об'єктів народного господарства, в якому слід передбачити проведення геофізичного моніторингу районів їх розташування для контролю стану і динаміки геолого-геофізичного середовища. Моніторинг потрібно здійснювати не лише в передпроектний, а й в експлуатаційний період.

На базі аналізу геолого-геофізичних характеристик платформної частини України (геофізичні поля та глибинна будова земної кори) виокремлено можливі сейсмогенні зони та виходячи з цього сформульовано рекомендації для місць розташування сейсмічних станцій з метою моніторингу сейсмічного режиму.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д217(47ІТА)9

Рубрики:

Сейсмологія

Шифр НБУВ: Ж14153 Пошук видання у каталогах НБУВ