Проаналізовано процес формування та розгортання світової філософської думки. Наведено визначення філософії. Висвітлено філософію стародавнього світу: Китаю, Індії, Греції та стародавнього Риму; Середньовіччя та епохи Відродження; Нового часу, зокрема, філософію механіцизму та суб'єктивного ідеалізму, просвітництва, а також класичну німецьку філософію. Проаналізовано ідеалістичні тенденції німецької філософії ХІХ ст. Розглянуто антропологічний матеріалізм. Розглянуто марксистську філософію. Досліджено філософську думку в Росії та Білорусі. Охарактеризовано західну філософію ХХ ст.

Розглянуто процес зародження, формування та розвитку української філософської думки, вплив християнства на філософську думку Київської Русі, гуманістично-освітянську діяльність братств. Досліджено питання становлення української класичної філософії, зокрема, філософські погляди Г.Сковороди, соціально-філософські ідеї кирило-мефодіївців, розвиток філософії в Києво-Могілянській академії. Проаналізовано українську філософію в період формування капіталістичних відносин, долю філософської думки в Україні в пореволюційні роки, в період незалежності та в українській діаспорі.

Розкрито функції філософії, проаналізовано філософські категорії як мову філософії. Розглянуто питання філософії Стародавнього Китаю, староіндійської, античної, середньовічної філософії, європейського Ренесансу, емпіризму та раціоналізму у філософії Нового часу, німецької класичної філософії та філософії марксизму, генезису та формування української філософії. Висвітлено філософський зміст ірраціоналізму ХХ ст., тенденції новітньої соціальної філософії, глобальні проблеми сучасності.

Раскрыты функции философии, проанализированы философские категории как язык философии. Рассмотрены вопросы философии Древнего Китая, древнеиндийской, античной, средневековой философии, европейского Ренессанса, эмпиризма и рационализма в философии Нового периода, немецкой классической философии и философии марксизма, генезиса и формирования украинской философии. Освещены философское содержание иррационализма ХХ ст., тенденции новейшей социальной философии, глобальные проблемы современности.

Проаналізовано природу філософського знання. Розкрито зміст і суть вітчизняного та світового історико-філософського процесу. Акцентовано увагу на онтологічних проблемах, виникненні та природі свідомості та мислення, людському бутті та сенсі життя. Визначено зміст гносеологічних проблем. Висвітлено форми та методи пізнавальної діяльності, а також роль практики у ній. Особливу увагу приділено діалектиці як загальному способу світосприйняття та світорозуміння. Досліджено суспільно-історичні та природні причини творення соціуму, його структуру, умови людської життєдіяльності та розвитку. Охарактеризовано філософські аспекти політичного і духовного життя. Здійснено аналіз сучасних кризових соціальних ситуацій, висвітлено культурно-цивілізаційний процес, і науково-технічний розвиток суспільства, зроблено спробу спрогнозувати його майбутнє.

Висвітлено основні проблеми філософії. Описано специфіку філософського знання. Розглянуто світогляд, розкрито його суть і структуру, історичні типи, зокрема: міфологічний, релігійний та філософський. Значну увагу приділено філософії стародавнього світу та Середньовіччя, європейській філософії XV - ХІХ ст., західній філософії ХХ ст., українській філософії, свідомості, проблемі людини у філософії, діалектиці, гносеології. Проаналізовано соціальну філософію як осмислення суспільного буття, його природні умови. Викладено філософські аспекти політичної сфери суспільного буття. Проведено філософський аналіз соціальної структури суспільства. Розкрито роль цінностей у житті суспільства і людини. Висвітлено глобальні проблеми сучасності.

Освещены основные проблемы философии. Описана специфика философского знания. Рассмотрено мировоззрение, раскрыты его сущность и структура, исторические типы, в частности: мифологический, религиозный и философский. Значительное внимание уделено философии древнего мира и Средневековья, европейской философии XV - ХІХ ст., западной философии ХХ ст., украинской философии, сознанию, проблеме человека в философии, диалектике, гносеологии. Проанализированы социальная философия как осмысление общественного бытия, его природные условия. Изложены философские аспекты политической сферы общественного бытия. Проведен философский анализ социальной структуры общества. Раскрыта роль ценностей в жизни общества и человека. Освещены глобальные проблемы современности.

Розкрито сутність і зміст синергетики, проаналізовано її роль у пізнавальному процесі, формування синергетичного світорозуміння дійсності. Описано механізми еволюції природи - самоорганізацію та коеволюцію, синергетичну модель освіти та сучасний образ педагога. Розглянуто питання ноосфери як закономірний етап самоорганізації біосфери. Висвітлено проблеми коеволюційної стратегії синергетики.

Раскрыты сущность и содержание синергетики, проанализированы её роль в познавательном процессе, формирование синергетического миропонимания действительности. Описаны механизмы эволюции природы - самоорганизация и коэволюция, синергетическая модель образования и современный образ педагога. Рассмотрены вопросы ноосферы как закономерный этап самоорганизации биосферы. Освещены проблемы коэволюционной стратегии синергетики.