Запропоновано нові технології побудови геодезичних опорних мереж для одержання дистанційної інформації з використанням аеро або наземного знімання та комп'ютерної обробки матеріалу під час складання просторових моделей наземної ситуації на щільно забудованих міських територіях. Розроблено методи геодезичної опори: вільної станції, горизонтального та вертикального опорних векторів, переносного жезлу, які дозволяють вирішити проблеми виконання прецизійних робіт за міських умов з негативними факторами руху пішоходів, наземного та підземного транспорту, неможливих для вимірювання мертвих зон. Оптимізовано класичні методи обробки за колінеарними та компланарними залежностями картинного зображення з відповідними об'єктами натури. Створено програмні продукти FOTO1, VZAOR для дослідження та практичного використання процесу камеральної обробки. Розроблено й апробовано систему калібрування неметричної знімальної інформації для звичайної неметричної апаратури. Встановлено, що під час обробки некаліброваного матеріалу можливе одержання припустимих за точністю координат об'єкта тільки у фронтальній площині координат X, Z. Виявлено, що попереднє калібрування матеріалу до обробки на цифровій фотограмметричній станції наближує неметричну модель до точності метричної. Розв'язано задачу зони невизначеності для аерознімального та наземного варіантів дослідження теоретичних і практичних моделей. Запропоновано систему нерозривного знімання й обробки дистанційної інформації вздовж лінійних комунікацій, з віялоподібним орієнтуванням знімків, яка скорочує час одержання інформації більше ніж удвічі.

Розглянуто технологію використання сучасних знімальних фотографічних та цифрових камер для створення та обробки цифрових моделей аероназемного фотограмметричного знімання, з побудовою графічно-векторної інформації. Описано особливості цифрування інформації поліграфічними сканерами та професійними сканерними системами, збереження відзнятої інформації, завантаження зображень у комп'ютер. Наведено спільні характеристики фотограмметричних станцій, розкрито структуру їх головного меню, особливості редагування цифрових карт, перебудови рельєфу топографічної карти у цифровий вид.

Рассмотрена технология использования современных съемочных фотографических и цифровых камер для создания и обработки цифровых моделей аэроназемной фотограмметрической съемки, с построением графическо-векторной информации. Описаны особенности цифрования информации полиграфическими сканерами и профессиональными сканерными системами, сохранения отснятой информации, загрузки изображений в компьютер. Даны общие характеристики фотограмметрических станций, раскрыты структура их главного меню, особенности редактирования цифровых карт, перестройки рельефа топографической карты в цифровой вид.

Розроблено методи геодезичної опори: вільної станції, горизонтального, вертикального опорного вектору, переносного жезлу, що дозволяють вирішити проблеми виконання прецизійних робіт за міських умов, з негативними факторами руху пішоходів, наземного та підземного транспорту, неможливих для вимірювання мертвих зон. Виконано оптимізацію класичних методів оброблення за колінеарними та компланарними залежностями картинного зображення з відповідними об'єктами натури. Створено програмні продукти FOTO1, VZAOR для дослідження та практичного використання процесу камерального оброблення. Відпрацьовано систему калібрування неметричної знімальної інформації для звичайної неметричної апаратури. Встановлено, що попереднє калібрування матеріалу до оброблення на цифровій фотограмметричній станції наближує неметричну модель до точності метричної. Вирішення задачі зони невизначеності за аерознімального та наземного варіантів привело до позитивного результату з вірним визначенням елементів орієнтування знімальних камер і точок об'єктів місцевості. Вперше запропоновано систему нерозривного знімання й оброблення дистанційної інформації вздовж лінійних комунікацій. Застосовано технологію одержання знімальної інформації асинхронним способом. Розроблено варіант збирання просторової каркасної інформації з візуалізацією методом аналітичної картинної площини, що дозволяє вирішувати задачі міського будівництва та проектування, комунального обслуговування споруд в період експлуатації. Вдосконалення загального випадку знімання скорочує час польових робіт у чотири рази. Орієнтування знімальної камери проводиться без використання орієнтирного обладнання та штативів що виконувалося в традиційній фототеодолітній технології знімання.

Изложены особенности и отличия неразрывно-полосной аэрофотосъемки, решение проблем при вычислении двойных, тройных перекрытий в процессе сбора обзорного информационного и топографического материалов для составления полосных карт. В проектировании использован способ предрасчета и укладки целого количества базисов на прямолинейных и криволинейных отрезках траектории полета.

Приведен анализ обработки неметрических моделей памятника архитектуры на цифровой фотограмметрической станции с привязкой до опорной геодезической основы. Изложены результаты экспериментально-исследовательских работ, дана оценка точности полученного материала.

Представлены результаты исследования модельной аэрофототриангуляции неразрывно-полосного типа. Показана возможность сбора информации с достаточной точностью для создания цифровых топографических карт.

Описана технология обработки данных, полученных с помощью неметрической камеры применительно к общему случаю безштативной съемки и традиционной стереоскопической модели.

Розглянуто технологію збирання растрової інформації для складання цифрової моделі місцевості та процедури збирання векторної графіки. Висвітлено теоретичне і практичне використання аерокосмічного та наземного знімання на високотехнологічному фотограмметричному обладнанні.

Мета роботи - у зв'язку з появленням новітніх правил стосовно забезпечення потрібними даними органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, а також громадян із ціллю регулювання земельних та інших взаємовідносин постала мета порівняти можливості, зручність, простоту функціоналу двох різних ГІС, зокрема ЗЕМПРО (Spliterw) та SinergyMap під час опрацювання матеріалів для виконання ідентичної роботи. Сформульовані мета та задачі дослідження зумовили застосування загальнонаукових підходів, логічних правил побудови висновків, спеціальних методів пізнання. Інформаційним підгрунтям проведення роботи слугували збірники наукових праць, періодичні фахові видання, Інтернет-ресурси, нормативні документи. Означено відбір результативних методів практики організації опрацювання матеріалів для виконання ідентичної роботи із застосуванням ГІС ЗЕМПРО (Spliterw) та SinergyMap. Цільове спрямування виділяється практичною значимістю даного дослідження для потреб професіоналів для землевпорядників, геодезичної галузі та для фахівців інших напрямів, що займаються організацією ефективної роботи щодо методів та способів збирання просторових даних, які можуть забезпечити оперативне автоматизоване отримання картографічної інформації з заданою точністю і необхідним обсягом інформації як для потреб країни, так і зацікавлених користувачів. Встановлено, що ГІС SynergyMap має всі потрібні засоби для використання у різноманітних областях, і набула щонайбільшого розповсюдження у землеустрої, архітектурі, сільському, лісовому і водному господарствах, земельному кадастрі тощо. Подібне об'єднання вдосконалює структурування показників, додає ефективність їх аналізу та опрацювання, а віддзеркалення цих даних у звичайному для людського розуміння візуальному вигляді добре облегшує та модернізує механізм прийняття адміністративних рішень. Існуючі сьогодні ГІС, як платні, так і з відкритим кодом, дозволяють виконувати практично будь-які камеральні роботи для кадастру та землеустрою. Головне розуміти користувачу зміст поставленого завдання і враховувати корпоративні стандарти на інформаційні системи в організаціях, які беруть участь у таких спільних роботах, або для яких ці роботи виконуються.