Показаны особенности изменения таксономической, биоморфической и экологической структур рудеральных растительных сообществ в сукцессионном ряду. Выявлена специфика формирования спонтанных лесных сообществ на однотипных субстратах.

Вдосконалено методики та створено оригінальні установки для випробувань металів за методом інструментованого індентування в лабораторних і промислових умовах під час різноманітних режимів статичного та циклічного навантаження в макродіапазоні зусиль індентування. Проведено порівняльний аналіз ряду відомих методик визначення характеристик міцності вуглецевих і теплостійких сталей за діаграмами індентування. Виявлено обмеження даних методик і розроблено рекомендації щодо їх застосування для розглянутих сталей. Визначено розподіл характеристик міцності та твердості металу по висоті та товщині вузла зварного з'єднання № 111-1 "гарячого" колектора з корпусом парогенератора після напрацювання, який, зокрема, по висоті має складний немонотонний характер зі зміною межі міцності металу до 35 %.

Проведен сравнительный анализ известных методик определения твердости по Бринеллю методом инструментированного индентирования. Показаны достоинства предлагаемой методики Института проблем прочности.

Представлено распределение характеристик прочности металла сварного шва теплостойкой стали 10ГН2МФА по толщине и высоте узла соединения "горячего" коллектора с патрубком парогенератора АЭС, определенных методом инструментированного индентирования.

Проведен сравнительный анализ величин твердости по Бринеллю, полученных с помощью различного испытательного оборудования, и методик определения механических характеристик сталей по результатам испытаний на твердость, применяемых в атомной энергетике, включая разработанные в Институте проблем прочности им. Г. С. Писаренко НАН Украины установку и методику.

Обгрунтовано можливість застосування методу інструментованого індентування в ядерній енергетиці на зразках із сталі 15Х2НМФА. Для визначення характеристик міцності сталі використано розроблені в Інституті методики та відповідне для їх реалізації обладнання. Показано, що відхилення результатів визначення значень характеристик міцності при індентуванні, із застосуванням розроблених методик та створеного обладнання, від даних оцінених при випробуваннях на розтяг, не перевищує 5 %.

Розроблено методику та експериментальне обладнання для проведення випробувань дискових мікрозразків. Експериментально опробовано методику на зразках зі сталі 45. Проведено порівняльний аналіз відомих методик визначення умовної межі плинності за діаграмами продавлювання дискових мікрозразків.

Розроблено скінченно-елементну модель для розрахунку деформування стальною кулькою дискового мікрозразка. На основі результатів числового моделювання оцінено вплив геометрії зразка на результати визначення характеристик міцності методом продавлювання дискового мікрозразка.

Індекс рубрикатора НБУВ: З46-034

Рубрики:

Ядерні реактори. Реакторобудування

Шифр НБУВ: Ж61773 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто і проаналізовано головні нормативні документи атомної енергетики України, що регламентують визначення механічних характеристик за результатами вимірювання твердості. Показано, що використання цих документів для поточного контролю технічного стану обладнання АЕС, зокрема металів байпасного трубопроводу насоса високого тиску САОЗ (сталь 08Х18Н10Т), котушки із зони зварного з'єднання вхідного патрубка зворотного клапана 1RA30S02 Ду 600 (сталь 16ГС) та обичайки корпусу демонтованого підігрівника високого тиску типу ПВ 2500-97-10А (сталь 09Г2С), потребує більш детального їх обгрунтування. Для визначення механічних характеристик металів та підвищення достовірності їх оцінки при поточному неруйнівпому контролі використано стандарт, розроблений в Інституті проблем міцності ім. Г. С. Писаренка НАН України. Згідно з цим стандартом оцінка характеристик проводиться не тільки за результатами вимірювання твердості, а й методом інструментованого індентування. Показано, що для визначення характеристик міцності сталей більш ефективним є метод інструментованого індентування. Різниця між значеннями границі міцності за цим стандартом і отриманими при випробуваннях на розтяг не перевищує 8,6 %, границі текучості - 6,4 %. При діагностиці технічного стану металу трубопроводів випробування на індентування дозволяють визначити характеристики міцності не тільки в осьовому і тангенціальному напрямках, а й радіальному.

Принцип роботи запропонованого варіанта енергопоглинаючого елемента полягає у перетворенні кінетичної енергії, набутої внаслідок підриву, в енергію пластичної деформації матеріалу. Основним показником, що визначає ефективність роботи такого елемента, є величина поглиненої енергії, а його здатність до її дисипації характеризується залежністю сили спрацьовування елемента (навантаження, за якого спрацьовує елемент) від величини переміщення (деформації). Для збільшення величини поглиненої енергії можна варіювати значеннями цих показників, проте робочий хід елемента (переміщення) зазвичай обмежується компонуванням бойової машини і не може бути занадто великим, а збільшення сили спрацьовування призводить до підвищення навантажень на екіпаж. Важливим також є мінімізація прискорення на сидінні у випадку підриву бойової машини до гранично допустимого рівня навантаження організму людини. Запропоновано алгоритм вибору параметрів енергопоглинаючого елемента. Це надає змогу за допомогою якісних критеріїв за відомого значення вибухового навантаження вибрати раціональні параметри (форма і розміри конструкції, її матеріал) енергопоглинаючого елемента, який буде оптимальним за даного навантаження.

Принцип роботи запропонованого варіанта енергопоглинаючого елемента полягає у перетворенні кінетичної енергії, набутої внаслідок підриву, в енергію пластичної деформації матеріалу. Основним показником, що визначає ефективність роботи такого елемента, є величина поглиненої енергії, а його здатність до її дисипації характеризується залежністю сили спрацьовування елемента (навантаження, за якого спрацьовує елемент) від величини переміщення (деформації). Для збільшення величини поглиненої енергії можна варіювати значеннями цих показників, проте робочий хід елемента (переміщення) зазвичай обмежується компонуванням бойової машини і не може бути занадто великим, а збільшення сили спрацьовування призводить до підвищення навантажень на екіпаж. Важливим також є мінімізація прискорення на сидінні у випадку підриву бойової машини до гранично допустимого рівня навантаження організму людини. Запропоновано алгоритм вибору параметрів енергопоглинаючого елемента. Це надає змогу за допомогою якісних критеріїв за відомого значення вибухового навантаження вибрати раціональні параметри (форма і розміри конструкції, її матеріал) енергопоглинаючого елемента, який буде оптимальним за даного навантаження.