Наведено основні відомості щодо класифікації та властивостей шкіряно-хутрової сировини та готової продукції. Розкрито структуру шкіряного та хутрового виробництва. Визначено суть, основні параметри та описано практичне виконання технологічних процесів і операцій. Враховано досягнення сучасних технологій. Особливу увагу приділено контролю технологічних процесів і запобіганню виробничим дефектам. Висвітлено напрямки використання побічних продуктів і шляхи зменшення водоспоживання підприємств.

Наведено основні теоретичні відомості з технології шкіри та хутра, нормативну та довідкову інформацію. Систематизовано й детально описано числові методи та варіанти розрахунків, що охоплюють усі аспекти шкіряно-хутрового виробництва. Особливу увагу приділено розрахункам, пов'язаним з використанням сировини, хімічних матеріалів і виконанням аналітичного контролю виробництва як одній з головних умов одержання якісної продукції.

Представлены основные теоретические сведения по технологии кожи и меха, нормативная и справочная информация. Систематизированы и детально описаны численные методы и варианты расчетов, которые охватывают все аспекты кожано-мехового производства. Особое внимание уделено расчетам, связанным с использованием сырья, химических материалов и выполнения аналитического контроля производства как одного из главных условий получения качественной продукции.

Обгрунтовано умови застосування полімерних матеріалів, спеціально призначених для забезпечення високої адгезійної міцності покриття на шкірі, та запропоновано структурно-хімічні моделі таких матеріалів. Одержано нові полімерні сполуки поліуретанбарвники та модифіковані акрилові й акрилоуретанові композиції, що забезпечують значне зростання адгезії покриття до шкіри. Встановлено характер адгезійної взаємодії одержаних полімерних матеріалів і композицій зі шкірою, що полягає в утворенні додаткових координаційних і водневих зв'язків між функціональними групами структурних елементів дерми та групами адгезійних полімерів за участю активних груп модифікаторів і азобарвників. Доведено, що ефективність адгезійної взаємодії полімерного покриття зі шкірою обумовлена насамперед її хімічною складовою, тобто здатністю поверхонь шкіри та покриття утворювати додаткові міцні гідротермостійкі зв'язки різного типу. Розроблено технології оздоблення шкір композиціями на основі полімерних матеріалів з підвищеними адгезійними властивостями, що забезпечують формування різних видів покриття високої якості на шкірах сучасного асортименту.

Проаналізовано роботи авторів з дослідження структури колагену та кератину, структурних перетворень колагену дерми в основних технологічних процесах формування шкіри. Розглянуто питання класифікації та сортування шкіряної та хутрової сировини. Розкрито фізико-хімічні основи лужної обробки дерми. Показано особливості взаємодії дерми з хімічними реагентами. Описано технології відмочувально-зольних процесів переробки сировини великої рогатої худоби, які передбачають скорочення витрат хімічних матеріалів і технологічного циклу обробки. Досліджено механізм комплесоутворення структуруючого агента з органічними реагентами в процесах формування та стабілізації колагену дерми після відмочувально-підготовчих процесів. Надано відомості про розроблені технології аніонно-катіонного дублення голини та хутра, а також післядубильної обробки шкіряного напівфабрикату. Розглянуто новітні технології органо-мінерального дублення шкур тварин, ефективні технології оздоблення шкіряного напівфабрикату.

Обгрунтовано доцільність використання природних високодисперсних мінералів у виробництві шкіри на різних технологічних процесах для створення абсолютно нового напрямку у розробці екологічно чистих технологій, який вирішує проблеми охорони навколишнього середовища в одержанні екологічно чистої шкіри. Створення композиційних матеріалів на основі високодисперсних мінералів спрямовано на розробку екологобезпечних післядубильних технологій наповнювання, додублювання, жирування, гідрофобізації та покривного фарбування шкіряного напівфабрикату.

Проаналізовано розроблені математичні моделі залежності показників властивостей паперу санітарно-гігієнічного призначення (СГП) від технологічних параметрів процесу його виготовлення. Оптимізовані параметри процесу виготовлення надають можливість одержати папір СГП привабливого зовнішнього вигляду, високої міцності та з достатніми функціональними властивостями.

Проаналізовано структурні перетворення колагену дерми та кератину волосяного покриву в основних технологічних процесах формування шкіри. Викладено фізико-хімічні основи відмочувально- зольних технологій переробки шкур великої рогатої худоби. Досліджено механізм комплесоутворення структуруючого агента з органічними реагентами в процесах формування та стабілізації колагену дерми після відмочувально-підготовчих процесів. Розглянуто розроблені технології аніонно-катіонного дублення голини та хутра, а також післядубильні обробки шкіряного напівфабрикату. Увагу приділено синтезу нових полімерних плівкоутворювачів для оздоблення шкіряних матеріалів і механізму їх взаємодії зі структурованим напівфабрикатом. Обгрунтовано розробку наукових основ і технологій розволокнення відходів шкіряного та взуттєвого виробництва та переробку їх у композиційні матеріали. Викладено методологію формування асортименту та конструкцій взуття на стадії конструкторсько-технологічної підготовки виробництва та підвищення конкурентоспроможності товару на ринку взуття, особливості сегментування ринку й оцінювання привабливості ринкових сегментів, методологічні положення економіко-екологічної ефективності підприємств шкіряно-взуттєвого виробництва.

Проблема преждевременного истощения яичников является одной из причин бесплодия, а также значительно нарушает качество жизни молодых (до 38 лет) женщины в связи с формированием нарушений менструального цикла, вегетососудистой и репродуктивной систем. В настоящее время встречается в 1,6 - 2 % случаев. Рассмотрены причины возникновения синдрома преждевременного истощения яичников, диагностика, профилактика и лечение. Выводы: преждевременное истощение яичников нельзя считать полностью эквивалентом преждевременной менопаузы. Его самыми распространенными причинами являются генетические и аутоиммунные. Наиболее эффективным методом достижения беременности является применение вспомогательных репродуктивных технологий и донация ооцита. Наиболее эффективным лечением является применение препаратов заместительной гормональной терапии.