Розглянуто економічну сутність і класифікацію ризиків у банківській сфері. Охарактеризовано етапи та методи управління, контролю та моніторингу банківських ризиків. Висвітлено принципи побудови та складові системи ризик-менеджменту в банку, описано функції та завдання спостережної ради банку в даній системі. Розкрито сутність таких понять, як економічний капітал, хеджування, форвардні та ф'ючерсні контракти, опціони.

Рассмотрены экономическая сущность и классификация рисков в банковской сфере. Охарактеризованы этапы и методы управления, контроля и мониторинга банковских рисков. Освещены принципы построения и составляющие системы риск-менеджмента в банке, описаны функции и задачи наблюдательного совета банка в данной системе. Раскрыта сущность таких понятий, как экономический капитал, хеджирование, форвардные и фьючерсные контракты, опционы.

Висвітлено теоретичні та практичні проблеми управління банківськими ризиками (БР). Розкрито методологічні засади банківського ризик-менеджменту та створення системи аналітичного забезпечення процесу управління ризиками у банку. Запропоновано методики оцінювання БР, а також аналітичні моделі та прийоми, спрямовані на підвищення ефективності оперативного управління БР. Увагу приділено сутності та класифікації БР, методам управління деякими видами ризиків: кредитним, валютним, процентним, ризиком ліквідності. Розглянуто питання хеджування цінових ризиків. Наведено нові для вітчизняної практики методи, зокрема, VaR-методології для оцінювання ризику ліквідності.

Освещены теоретические и практические проблемы управления банковскими рисками (БР). Раскрыты методологические основы банковского риск-менеджмента и создания системы аналитического обеспечения процесса управления рисками в банке. Предложены методики оценивания БР, а также аналитические методы и приемы, направленные на повышение эффективности оперативного управления БР. Внимание уделено сущности и классификации БР, методам управления некоторыми видами рисков: кредитным, валютным, процентным, рискам ликвидности. Рассмотрены вопросы хеджирования ценовых рисков. Приведены новые для отечественной практики методы, в частности, VaR-методологии для оценивания риска ликвидности.

Розглянуто питання обгрунтування шляхів стабілізації розвитку вітчизняної банківської системи. Використано системно-логічний та економетричний методи дослідження. Акцентовано на необхідності підвищення конкурентоспроможності вітчизняних банків, рівня їх капіталізації, рентабельності та фінансової стійкості.

Проведено дослідження ефективності управління банками України їх активами і пасивами та процентним ризиком у докризовий період, під час фінансової кризи та у посткризовий період за допомогою факторного індексного аналізу й побудови економетричних моделей в цілому по банківській системі України та окремих групах банків. Одержані результати дозволили визначити основні фактори, що впливають на ефективність функціонування банківської системи України, та намітити шляхи поліпшення управління активами і пасивами банків і процентним ризиком.

Розглянуто теоретичні засади забезпечення стійкості банківських систем та визначено захисні механізми її підтримання з врахуванням екзо- та ендогенних факторів. Запропоновано для оцінки потенціалу фінансової стійкості банківської системи України використовувати 4 рівні фінансової стійкості та інтегральний показник, розрахований на основі дотримання банківською системою обов'язкових економічних нормативів.

Розглянуто проблеми забезпечення ефективного управління активами і пасивами банку в контексті мінімізації ризику ліквідності та процентного ризику, підвищення фінансової стійкості банку. Проведено дослідження дотримання умов фінансової стійкості та оцінено ризик ліквідності конкретного банку за даними фінансової звітності з використанням статистичних та економіко-математичних методів.

Досліджено засади ефективності та розвитку банківських систем. Визначено критерії ефективності й обгрунтовано концептуальні підходи щодо оцінки ефективності банівських систем. Проведено комплексне дослідження становлення та розвитку банківської систем України та розроблено наукові підходи щодо моделі її розвитку. Проаналізовано управління банківською ліквідністю та прибутковістю як важливими складовими ефективності з застосуванням економіко-математичних методів та інтегрованого підходу до управлінні активами та пасивами банків і ризиками в їх діяльності. Запропоновано механізми стимулювання інституційного розвитку та прогресивних структурних змін у банківському секторі.

Розроблено й обгрунтовано теоретико-методологічні засади дослідження забезпечення ефективного функціонування та розвитку банківської системи України, що базуються на кібернетичному та синергетичному підходах, дотриманні динамічної рівноваги та фінансової стійкості з метою позитивного впливу на розвиток економіки та надання високого рівня банківських послуг населенню та суб'єктам господарювання. Досліджено сучасні підходи до визначення сутності банківської системи й основні її характеристики, функції, структура, визначено теоретичні основи ефективного функціонування та розвитку банківської системи та сучасні концепції її розвитку, забезпечення ефективності, які базуються на розгляді ефективності як інтегральної багатокомпонентної системної характеристики, що залежить від багатьох чинників. Обгрунтовано синергетичну концепцію розвитку банківських систем за умов біфуркаційного їх розвитку та визначено умови забезпечення синергетичної ефективності та важливість резонансних впливів регулятора для її забезпепечення. Проаналізовано багатоваріантність та альтернативність розвитку банківських систем, обгрунтовано доцільність подальшого розвитку банківської системи України за інтенсивною ендогенно орієнтованою моделлю, яка дозволяє підвищити її фінансову стійкість та ефективність. Розроблено методичний підхід до комплексної оцінки ефективності банківської системи України, включаючи декомпозиційний аналіз рентабельності діяльності, оцінку ефективності управління активами та пасивами та процентним ризиком, рекапіталізації банків в України за участю держави з використанням економіко-статистичних методів. Розроблено теоретико-методологічні засади ефективного управління ризиком ліквідності банківської системи з урахуванням внутрішніх і зовнішніх (загальносистемних) чинників, нових вимог Базельського комітету та вдосконалення кількісної оцінки ризику. Проведено аналіз розвитку банківської системи України як багатомірного процесу її вдосконалення та модернізації, виділені основні етапи її розвитку відповідно до моделі лінійних стадій розвитку та виділених X. Мінскі трьох режимів фінансування, визначено основні тенденції функціонування банківської системи у посткризовий період і підвищення її ефективності. Обгрунтовано шляхи забезпечення стабільного розвитку банківської системи, включаючи розроблення та реалізацію стратегії її розвитку, яка б передбачала перехід від екстенсивної до інтенсивної моделі розвитку, вдосконалення регулювання діяльності банків з урахуванням міжнародних стандартів.

Висвітлено особливості та закономірності виникнення деформацій у банківських системах. Викладено сучасні тенденції структуризації та сегментації банківських систем. Наведено макро- та мікровимір деформації банківської системи України. Розкрито особливості стабілізації банківської системи України в період фінансової кризи. Розглянуто шляхи вдосконалення регулювання ліквідності банків України на основі стандартів Базельського комітету (Базель ІІ).

Досліджено перспективи розвитку інноваційних систем електронного банкінгу та основні ризики, що виникають при їх впровадженні. Розглянуто вимоги Базельського комітету щодо створення в банках систем управління ризиками при наданні банківських послуг в електронному форматі, які б передбачали ідентифікацію, аналіз, оцінку та мінімізацію ризиків дистанційного банкінгу. Проаналізовано особливості фінансового моніторингу електронних банківських операцій та надані пропозиції щодо посилення контролю за цими операціями з використанням сучасних методів та підходів.

Вдосконалено методологічні і науково-практичні підходи до системного аналізу рентабельності банків. Розроблені методологічні підходи грунтуються на міжнародних стандартах і використанні економіко-статистичних методів. Побудовані багатофакторні регресійні моделі дозволили кількісно оцінити вплив факторних показників на результативні показники діяльності банків України та встановити подібність поведінки банків під час фінансових криз у різні періоди, зв'язок між рівнем прибутковості та ліквідністю банків. Запропонована модель системного аналізу рентабельності активів дозволила кількісно виміряти вплив складових на рівень рентабельності активів, визначити фактори, що спричинили зростання чи погіршення рентабельності активів. Розроблений підхід базується на використанні результативних показників рентабельності активів (ROA) і рентабельності капіталу (ROE) у комплексі з факторними показниками. Використання запропонованого підходу на практиці дає змогу розпізнати тенденції та основні фактори, що впливають на рентабельність, порівняти результати роботи українських банків між собою та з міжнародними банками і визначити шляхи підвищення їх ефективності.

Досліджено теоретичні і практичні аспекти використання системно-синергетичного підходу до розвитку та функціонування банківських систем за умов фінансової нестабільності. Обгрунтовано, що теоретичні засади розвитку банківських систем базуються на системному підході, відповідно до якого банківські системи належать до класу особливих складних динамічних, цілеспрямованих і відкритих систем із цілісною структурою підсистем і функцій. Дослідження таких систем має включати два аспекти - системно-кібернетичний і системно-синергетичний. Доведено, що в стаціонарних умовах розвиток банківської системи відбувається відповідно до системно-кібернетичної моделі, що обов'язково передбачає наявність підсистеми управління, функції якої виконує центральний банк. За умов фінансової нестабільності, в передкризовий, кризовий і посткризовий періоди для дослідження розвитку банківських систем використовується системно-синергетичний підхід, який враховує багатоваріантність та альтернативність розвитку банківської системи в точках біфуркації. Визначено критерії входження банківської системи в фазу біфуркації, що базуються на оцінці волатильності поточних пасивів і можливості побудови аналітичного тренду. Запропоновано методичні підходи щодо оцінки синергетичних ефектів і рівня фінансової стабільності банківської системи, здійснено експериментальні розрахунки.

Розглянуто теоретичні та практичні засади побудови ефективної системи страхування депозитів. Проаналізовано зарубіжний і вітчизняний досвід функціонування систем страхування депозитів. Визначено напрями вдосконалення системи гарантування вкладів в Україні з врахуванням зарубіжного досвіду.

За результатами дослідження встановлено, що за умов відкритого фінансового ринку існуюча в Україні модель не забезпечує ефективний нагляд за фінансовими установами. Проведений критичний аналіз існуючих моделей державного регулювання та нагляду за фінансовими установами дозволив виявити переваги та недоліки кожної з моделей та обгрунтувати доцільність реформування державного регулювання та нагляду.

Висвітлено теоретико-методологічні засади забезпечення ефективного функціонування банківської системи в контексті підвищення конкурентоспроможності економіки. Охарактеризовано головні фактори посилення дієвості грошово-кредитної політики на основі переходу до монетарного режиму таргетування інфляції й активізації дії каналів монетарного трансмісійного механізму. Узагальнено методи й інструменти підвищення впливу банківської системи на конкурентоспроможність економіки України.

Представлено результати дослідження теоретичних і методичних засад розвитку системи управління інноваційною діяльністю, визначено ключові вектори управління інноваційними процесами, удосконалено підходи до управління інноваційною діяльністю, проаналізовано процеси формування та функціонування інноваційного середовища в Україні. Упорядковано основні концептуальні теоретико-емпіричні напрями наукового підходу, які розкривають основні шляхи і механізми управління інноваційними процесами в аграрній сфері та дозволяють осмислити і проаналізувати тактику взаємодії у сфері інноваційної діяльності. Концепт інноваційної діяльності в Україні розкрито з урахуванням сучасних реалій науково обґрунтуваних окреслених перспектив подальшого розвитку системи управління інноваційною діяльністю. Інновація розглядається як кінцевий результат творчої діяльності у вигляді новітньої або вдосконаленої продукції чи технологічного процесу, який використовується у практичній діяльності, тому процеси управління формуванням та функціонуванням інноваційного середовища в Україні розглянуто в практичній площині, де інноваційні структури у виді інформаційного подання історії створення, діяльності, здобутків, перспективних напрямів презентують свою діяльність.

обґрунтовано теоретико-методологічні засади сучасних тенденцій стійкого фінансово-економічного розвитку та механізми їх реалізації в глобальному вимірі. Систематизовано теоретичні основи формування і впровадження стратегій стійкого фінансово-економічного розвитку, утворення та використання інвестиційних і фінансово- кредитних ресурсів. Проаналізовано новітні тенденції щодо освітнього менеджменту та впровадження нових засобів навчання.