Розглянуто процес формування особистості майбутнього вчителя, його професійне становлення, успішність у педагогічній праці, які залежать від суспільних і культурних чинників, а також від власної активної діяльності. Доведено, що зовнішній вигляд теж допомагає педагогу привернути до себе увагу, створити позитивний образ, показати себе не лише симпатичною людиною, але й прекрасним вчителем. Підтверджено, що для формування педагогічного іміджу вчителю початкових класів необхідно значно більше, ніж спеціалістам інших професій тому, що саме вчителі формують імідж своїх учнів.

Здійснено аналіз національного законодавства та міжнародних стандартів у сфері медичного забезпечення в установах виконання покарань, результатів судово-психіатричних експертиз неповнолітніх. Обгрунтовано необхідність функціонування спеціальних установ виконання покарань для осіб із психічними аномаліями, що буде важливим стимулом для проведення комплексного дослідження зв'язків, що обумовлюють злочинну поведінку таких осіб, їх мотиваційної сфери. Головна мета діяльності такого роду спеціальних установ з виконання покарання має полягати, в першу чергу, в наданні необхідної психіатричної допомоги та застосуванні диференційованих медичних та виправних заходів. Потребує вирішення проблема запровадження на державному рівні статистичної звітності стану, структури та динаміки злочинності осіб із психічними аномаліями, в тому числі неповнолітніх.

Досліджено прецедентну практику Європейського суду з прав людини щодо оцінки дотримання права особи на справедливий характер кримінального провадження у контексті застосування таких засобів доказування обставин конкретного провадження, як висновок експерта та його показання. Встановлено, що непроведення судової експертизи цим Судом визнається невиконанням державою обов'язку провести ефективне розслідування злочину; узагальнено підходи до критеріїв компетентності та незацікавленості особи експерта; право сторін на допит експерта.

Здійснено аналіз теоретико-правових підходів щодо змісту характеристики злочинів терористичного характеру, елементів криміналістичної характеристики терористичного акту та їх кореляційних зв'язків. Обгрунтовано та розкрито зміст таких структурних елементів характеристики злочинів терористичного характеру як способи вчинення злочинів терористичного характеру; характеристика особи злочинця (терориста); типові сліди злочинів терористичного характеру; характеристика особи потерпілого (жертви); обстановка вчинення злочинів терористичного характеру (місце, час та інші обставини).

Розглянуто окремі питання призначення й проведення судової комп'ютерно-технічну експертизи у кримінальному судочинстві, об'єкт і предмет даного роду експертизи, види і можливості судової комп'ютерно-технічної експертизи, окреслено деякі організаційні і методичні проблеми у використанні новітнх науково-технічних засобів. Розкрито проблеми науково-методичного забезпечення судової комп'ютерно-технічної експертизи.

Здійснено характеристику судової мистецтвознавчої експертизи, проаналізовано деякі негативні тенденції, що впливають на її ефективність. Встановлено, що основними завданнями психолого-мистецтвознавчої експертизи при дослідженні матеріалів зображень, фільмів порнографічного характеру є встановлення художньої, історичної та культурної цінності об'єкта дослідження, спрямованості і ступеня впливу творів мистецтва на свідомість або несвідому сферу особистості або населення в цілому. Обгрунтовано висновок про те, що заміщення об'єктів судової мистецтвознавчої експертизи, пов'язане з некоректним визначенням функцій суспільної свідомості, зумовлює помилкове визначення як предмета доказування так і ознак порнографічної продукції, а також впливає на об'єктивність результатів експертизи.

Проаналізовано Угоду про санітарні та фітосанітарні заходи СОТ та Главу 4 Розділу IV "Торгівля і питання, пов'язані з торгівлею" Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Висвітлено питання співвідношення санітарних та фітосанітарних заходів із технічними регламентами, стандартами та процедурами оцінки відповідності згідно вимог СОТ та ЄС. Зроблено висновок про те, що санітарні та фітосанітарні заходи є окремою групою нетарифних обмежень торгівлі, метою яких є захист життя та здоров'я людей, тварин та рослин від ризиків, пов'язаних із продуктами харчування, хвороботворними організмами та шкідниками, а також попередження інших втрат від шкідників, а мета застосування обмежень виступає головною та єдиною ознакою, яка дозволяє відокремити технічні бар'єри у торгівлі (технічні регламенти, стандарти та процедури оцінки відповідності) від санітарних та фітосанітарних заходів.

Висвітлено проблемні питання пред'явлення особи для впізнання неповнолітньому потерпілому від злочинів насильницького характеру за чинним КПК України. Окрему увагу приділено правовій регламентації понять "неповнолітній", "малолітній", "дитина". Розкрито зміст слідчої дії - пред'явлення для впізнання крізь призму психологічних особливостей неповнолітньої особи. Розкрито питання способу та місця проведення впізнання, обгрунтовано необхідність попереднього психологічного вивчення дитини та використання "зеленої кімнати" як ефективної спеціально організованої системи заходів, яка запобігає повторній травматизації психіки та цілком може використовуватися при проведенні пред'явлення особи для впізнання неповнолітньому потерпілому.

Висвітлено проблемні питання пред'явлення особи для впізнання неповнолітньому потерпілому від злочинів насильницького характеру за чинним КПК України. Окрему увагу приділено правовій регламентації понять "неповнолітній", "малолітній", "дитина". Розкрито зміст слідчої дії - пред'явлення для впізнання крізь призму психологічних особливостей неповнолітньої особи. Розкрито питання способу та місця проведення впізнання, обгрунтовано необхідність попереднього психологічного вивчення дитини та використання "зеленої кімнати" як ефективної спеціально організованої системи заходів, яка запобігає повторній травматизації психіки та цілком може використовуватися при проведенні пред'явлення особи для впізнання неповнолітньому потерпілому.

Висвітлено питання інституційного та законодавчого забезпечення реалізації вимог ЄС у сфері санітарних та фітосанітарних заходів в Україні, зокрема, здійснено аналіз законодавства крізь призму "Всеохоплюючої Стратегії імплементації Глави 4 Угоди про асоціацію з ЄС". Зроблено висновок про те, що, з одного боку - застосування санітарних та фітосанітарних заходів відповідно до європейських вимог та практик сприяє підвищенню рівня захисту життя і здоров'я людей, тварин та рослин в Україні, розширенню експорту агрохарчової продукції до країн ЄС та третіх країн, а, з іншого - санітарні та фітосанітарні заходи є нетарифними заходами у торгівлі, і досить часто використовуються державами у протекціоністських цілях з метою укріплення власних позицій у міжнародній торгівлі.

Розглянуто проблеми запровадження інституту медіації в Україні. Зроблено огляд основних положень Сінгапурської конвенції про медіацію, яка набуває чинності 12 вересня 2020 р., проекту Закону "Про медіацію" (реєстр. N 3504 від 19 травня 2020 р.) та альтернативного законопроекту (реєстр. N 3504-1 від 04 червня 2020 р.). Розглянуто правовий статус медіатора як специфічного й обов'язкового учасника процесу медіації, обгрунтовано необхідність та перспективність досудового врегулювання спорів шляхом медіації. Висвітлено поняття, умови та форми відновного правосуддя.

Дисертацію присвячено комплексному та всебічному дослідженню концептуально-правових засад застосування санітарних та фітосанітарних заходів у сільському господарстві в Україні в контексті вимог СОТ та ЄС. Робота містить теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми у сфері формування концептуального бачення правового регулювання відносин застосування санітарних та фітосанітарних заходів у сільському господарстві з огляду на міжнародно-правові зобов’язання України. Досліджуються питання юридичної природи відносин застосування санітарних та фітосанітарних заходів у сільському господарстві, визначаються етапи розвитку законодавства у цій сфері. Аналізуються методологічні проблеми застосування в Україні вимог СОТ та ЄС, а також принципи застосування санітарних та фітосанітарних заходів у сільському господарстві за правом СОТ та ЄС. Приділено значну увагу інституційно-функціональному забезпеченню застосування санітарних та фітосанітарних заходів у сільському господарстві у контексті правових вимог СОТ та ЄС. Досліджено концептуальні основи правового регулювання застосування санітарних та фітосанітарних заходів у рослинництві, тваринництві та при виробництві харчових продуктів.