У статті розглянуто декілька (два відомих і один новий) способів оцінки початкового наближення часу польоту снаряда щодо використовування їх в алгоритмах розв'язання задачі зустрічі. Одержано порівняльні характеристики точності та часу способів, що розглянуті. За результатами аналізу, з метою реалізації в алгоритмах розв'язання задачі зустрічі рекомендовано новий спосіб обчислення попередньої оцінки часу польоту снаряда. Цей спосіб передбачає спрощене розв'язання задачі зустрічі, внаслідок припущення, що до точки упередження снаряд летить з середньою швидкістю в незбудженному повітряному середовищі з нормальними значеннями густини та вологості.

Розглянуто два нових методи визначення параметрів руху цілі, що здійснює маневр курсом і висотою, які грунтуються на апроксимації її траєкторії дугою кола з центром, який не обов'язково співпадає з точкою розташування зенітних артилерійських комплексів. Порівняно з традиційними методами згладжування, які використовують поліноми 2-го порядку для представлення траєкторії цілі, що маневрує, нові забезпечують набагато більший (у 6 - 10 разів) виграш у точності розрахунку екстрапольованих координат цілі, що маневрує, автоматичному її супроводі та вирішенні завдання зустрічі.

Розглянуто новий підхід до розв'язку задач керування зенітним артилерійським вогнем, який грунтується на імітації операцій прицілювання, що виконуються системою керування засобів повітряного нападу в апаратурі зенітного артилерійського комплексу. Імітація операцій прицілювання забезпечує ефективну стрільбу по цілях, які здійснюють протизенітний маневр у процесі виходу в точку відкриття вогню із застосуванням некерованих боєприпасів.

У статті сформульовано суть прямого розв'язання задачі зустрічі снаряда із ціллю, що рухається; розглянуто особливості, які відрізняють пряме розв'язання задачі від зворотнього. Наведено алгоритми прямого і зворотнього розв'язання задачі зустрічі. На основі одержаних результатів аналізу подано рекомендації щодо реалізації прямого розв'язування задачі зустрічі в системах управління зенітним артилерійським вогнем.

Розглянуто спосіб розрахунку екстрапольованих значень часу польоту цілі у прямому розв'язанні задачі зустрічі. Подано оцінку точності екстраполяції часу упередження та рекомендації щодо використання цього способу в обчислювальних алгоритмах розв'язання задачі зустрічі.

Розглянуто метод пожежогасіння віддалених осередків пожежі з використанням артилерійських (мінометних) засобів доставки вогнегасних речовин. Запропоновано схемотехнічне рішення, що може бути використане під час створення артилерійських засобів гасіння таких пожеж. Розглянуто також ергономічні вимоги щодо екранів відеомонітора та органів керування самохідним мінометним комплексом пожежогасіння.

Розглянуто помилки прицілювання, що виникають під час стрільби в разі використання кільцевого ракурсного прицілу. Наведено кількісні оцінки помилок прицілювання та рекомендації щодо їх зменшення.

Розглянуто доцільність використання нашлемних систем візування та прицілювання в корабельних зенітно-артилерійських комплексах (ЗАК). Наведено способи і відповідні схемно-технічні й програмно-алгоритмічні розв'язки, що забезпечують підвищення ефективності стріляння корабельних ЗАК по різних цілях.

Розглянуто спосіб розв'язку задачі зустрічі за даними, одержаними від пасивних засобів спостереження, який можна реалізувати в інформаційно-керуючих системах зенітних гарматно-ракетних комплексів. Він базується на вимірюванні пеленгів у горизонтальній чи вертикальній площині систем спостереження за повітряними, наземними і надводними цілями. Наведено оцінки помилок визначення попередженої дальності до точки зустрічі снаряда з ціллю та рекомендації щодо застосування цього способу.

Розглянуто оригінальний спосіб і відповідний алгоритм формування цілевказівки, які можна реалізувати в інформаційно-керуючих системах зенітних ракетних комплексів полкової ланки. Ці спосіб та алгоритм базуються на використанні пасивних систем спостереження за повітряними цілями.

Розглянуто оригінальний спосіб оцінки дальності в пасивних системах цілевказування, який може бути реалізований в інформаційно-керуючих системах зенітних гарматно-ракетних комплексів. Спосіб базується на вимірюванні пеленгів у горизонтальній або у вертикальній площині систем спостереження за повітряними, наземними та надводними цілями.

Розглянуто спосіб розрахунку екстрапольованих значень часу польоту снаряда під час розв'язання задачі зустрічі в системах керування зенітним артилерійським вогнем. Отримано оцінки методичних помилок часу польоту снаряда у порівнні з відомим способом екстраполяції. Наведено рекомендацію щодо використання цього способу в реальних алгоритмах систем керування зенітним артилерійським вогнем.

Розглянуто можливості використання нашоломних систем візування в корабельних артилерійських установках при відбитті піратсько-терористичних атак. Запропоновано технічне розв'язання обліку хитавиці корабля та інших зовнішніх збурень в людино-машинному комплексі прицілювання артилерійських установок.

Розглянуто особливості пожежогасіння віддалених осередків пожежі з використанням артилерійських (мінометних) засобів доставки вогнегасних речовин. Запропоновано можливі методичні розв'язки обліку метеорологічних умов під час створення артилерійських засобів гасіння.

Обоснована целесообразность оснащения судов гражданского флота активными средствами защиты от пиратских нападений и террористических актов. В качестве активных средств защиты предложено использовать быстроустанавливаемые и легкоснимаемые артиллерийские модули малого калибра, управление которыми осуществляется оптико-электронными средствами захвата и сопровождения целей по первичному целеуказанию от нашлемных средств наблюдения и визирования.

Розглянуто можливість та доцільність використання радіометричних засобів у протипожежних артилерійських комплексах. Сформульовано основні вимоги до характеристик радіометрів, що використовуються в протипожежних комплексах.