Індекс рубрикатора НБУВ: Т211(4Укр)436

Рубрики:

Джерелознавство

Шифр НБУВ: Ж27630 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Надано історіографічний огляд рубрікацій на сторінках "УІЖ", в яких висвітлено історію Закарпаття з найдавніших часів до середини ХІХ ст. Підведено підсумки та з'ясовано повноту вивчення історії краю, а також обгрунтовано визначну роль "УІЖ" в утвердженні цілісності української історіографії, відтворенні історії Закарпаття як складової частини загальноукраїнського процесу.

Розглянуто питання функціонування "Українського історичного журналу" - одного з провідних в Україні історичних часописів, умови праці його редакційної колегії за роки радянської влади та перші роки незалежності України. Висвітлено аспекти вітчизняної історії доби пізнього середньовіччя на сторінках журналу.

Рассмотрены вопросы функционирования "Украинского исторического журнала" - одного из ведущих в Украине исторических журналов, условия труда его редакционной коллегии за годы советской власти и первые годы независимости Украины. Освещены аспекты отечественной истории эпохи позднего средневековья на страницах журнала.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т.я5(4Укр) + Ч612.4(4Укр)72

Рубрики:

Організація преси

Шифр НБУВ: Ж27630 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено діяльність Ф. П. Шевченка як головного редактора "Українського історичного журналу".

Проаналізовано стан розробки проблем історії України XIV - середини XVII ст. на сторінках "Українського історичного журналу" і визначено його місце в розвитку вітчизняної історіографії пізнього середньовіччя. На основі архівних матеріалів, більшість з яких до наукового обігу введено вперше, висвітлено суспільні передумови, офіційні заходи щодо заснування журналу; визначено особливості його функціонування в 60-х - на початку 70-х рр.; окреслено новітні проблеми часопису. З'ясовано місце "Українського історичного журналу" у розробці проблем соціально-економічного, політичного та культурного розвитку українських земель в період пізнього середньовіччя. Показано значення студій з спеціальних історичних дисциплін у висвітленні історії України литовсько-польської доби. Доведено, що їх автори помітно "доповнили" дослідження з конкретно-історичних проблем історії України XIV - середини XVII ст.; пояснили і навіть уточнили деякі явища і події. Обгрунтовано висновок стосовно того, що "Український історичний журнал", діяльність якого складає специфічний розділ вітчизняної історіографії, зробив вагомий внесок у розробку важливих аспектів середньовічної історії України.

Реформатська церква Закарпаття з перших кроків приєднання краю до УРСР перебувала в полі зору влади. Етнічна зорієнтованість Реформатської церкви, її організаційна сформованість, тісні контакти із зарубіжними організаціями визначили особливість позиції влади по відношенню до неї. Важливим чинником цих відносин була постать очільника реформатів. Проаналізовано суперечливу позицію владних структур по відношенню до А. Генче, який очолював цю церкву в період з 1948 р. по 1978 р.

Досліджено особливості етнокультурного розвитку Закарпаття у загальному контексті радянізації західноукраїнських земель, приєднаних до УРСР 1939 - 1945 рр. Проаналізовано процес марксистсько-ленінської індоктринації населення краю упродовж його першого радянського двадцятиліття. Розкрито специфіку владної політики щодо духовенства та вірних Римо-католицької, Греко-католицької, Реформаторської церков регіону. Реконструйовано обставини утворення та специфіку діяльності Закарпатської філії Спілки письменників України, висвітлено долю її засновників - А. Патрус-Карпатського, П. Лінтура, Ф. Потушняка.

Комплексно досліджено тенденції суспільного розвитку й етнокультурних трансформацій у Закарпатті другой половини 1940 - першої половини 1960-х рр. Проаналізовано різноманітні джерела і досягнення історіографії, грунтовно висвітлено панораму суперечливого життя населення краю у досліджуваний період на тлі політики радянізації. Охарактеризовано основні напрями внутрішньої політики нової адміністрації у регіоні, феномен "беріївської відлиги" 1953 р. як момент істини щодо правильності/хибності національної та кадрової політики у краї. З’ясовано особливості регіональної політики місцевої адміністрації щодо угорського населення області; максимально персоніфіковано суспільно-політичне, культурно-освітнє та літературне життя регіону. Реконструкція інструментарію владного впливу на марксистсько-ленінську й атеїстичну індоктринацію населення Закарпаття розкриває специфіку відносин влади та релігійних конфесій краю, індивідуальну поведінку їх керівництва та вірних; підходи та шляхи розв’язання мовного питання в регіоні, який щодо етнічного складу населення відзначався надзвичайною строкатістю; суперечливість включення літературно-мистецького життя Закарпаття щодо загальноукраїнського та союзного літературного процесу.

Надано аналіз причин, характеру та наслідків внутрішніх трансформацій римо-католицької церкви у Закарпатті крізь призму антицерковної політики керівництва СРСР у перше десятиліття після включення цього краю до складу радянської України.

Зазначено, що власна історія Римо-католицької церкви Закарпаття, відмінна від решти західноукраїнських областей традиції й регіональна специфіка, яка визначалась не в останню чергу складом віруючих і кліру - в основному угорським за національним походженням, зумовили особливості внутрішніх трансформацій цієї конфесії в повоєнний період.

Розкрито витоки та прояви громадської й громадянської позиції Івана Чендея 1960-х рр., що стало результатом глибинних складних процесів літературно-мистецького життя в Україні й на Закарпатті попереднього десятиліття.

Висвітлено відлуння угорських подій 1956 р. у Закарпатті та проаналізовано суспільну думку, настрої інтелігенції краю в контексті національної політики радянської влади.

Окреслено специфіку регіональної кадрової політики місцевої адміністрації в контексті радянізації Закарпаття. Панорама суперечливого життя населення краю конкретизовано на прикладі кадрових призначень у районах, де компактно проживали Угорці та Румуни.