Встановлено, що амплітуда підземного водообміну може складати в рік шар води товщиною не менше +-15 см. Гідрогеохімічні ефекти розвантаження субмаринних флюїдів вперше розділені на води ювенільного походження та води осадового чохла, що дозволяє вдосконалити сучасну фізичну модель формування компонентного складу морської води. Визначено, що 33 - 50 % площі морського дна знаходяться за умов впливу субмаринного розвантаження флюїдів. Показано, що одним з компонентів субмаринних флюїдів є кисень. Досліджено, що кожний гідрохімічний компонент субмаринного флюїда має свою індивідуальну історію. Розраховано параметри конвекції субмаринного розвантаження флюїдів.

Досліджено вплив водообміну літосфери з гідросферою на гідрохімічний режим окремих районів Світового океану. На підставі нев'язок водного балансу замкнутих безстокових водоймищ встановлено, що амплітуда підземного водообміну може складати шар води товщиною до ± 37 см за рік. Гідрогеохімічні ефекти розвантаження субмаринних флюїдів вперше розділено на флюїди більш глибинного походження та флюїди поверхневого шару осадового чохла, що дозволило удосконалити сучасну фізичну модель формування компонентного складу морської води. В результаті виконаних розрахунків встановлено, що 7,5 - 11 % площі морського дна знаходяться в умовах впливу субмаринного розвантаження флюїдів. За даними реаналізу архівних матеріалів комплексного гідрохімічного експерименту показано, що одним з компонентів субмаринних флюїдів є кисень. Показано, що кожний гідрохімічний компонент субмаринного флюїду має свою індивідуальну історію. Розраховано параметри конвекції субмаринного розвантаження флюїдів, виконано математичне гідродинамічне моделювання процесу розвантаження субмаринних підземних вод. Надано пояснення причин виникнення у тропічній зоні Світового океану специфічних умов відкладення/розчинення карбонатного матеріалу уздовж зон субмаринного розвантаження флюїдів на морському дні.