Вперше комплексно досліджено літературу й архівні джерела з історії установ Державного контролю Харківщини у 1920 - 1930 рр. Висвітлено рівень розробки проблеми в історичній науці. Встановлено, що найкраще вивчено питання історичних джерел та їх особливостей, класифікації, внутрішньої та зовнішньої критики у XX ст. Виділено наступні групи джерел з історії установ Державного контролю Харківщини у даний період: Конституції УСРР, "Положення..." про органи Державного контролю, інструкції, ревізійні акти, протоколи засідань, звіти. Доведено, що кожна з вищезгаданих груп документів змінювалася за зовнішнім оформленням і за змістом протягом існування контрольних установ. На зміст документів великий вплив мала політика Радянської влади, а також зміни у державному устрої республіки.

Розкрито поняття, структуру, функції культури, концепції її зміни, різноманітність культурних форм, а також проблеми періодизації світової та вітчизняної культури. Висвітлено процес розвитку історії культури України, її народу. Розглянуто найбільш значні здобутки, які увійшли до кращих надбань і досягнень слов'янських націй та цивілізованого світу. Історичний огляд культурних процесів дозволив простежити розвиток культури України від найдавніших часів до сьогодення.

Системно викладено історію України від найдавніших часів до сучасності. Висвітлено складні процеси становлення та занепаду державних утворень давніх народів та історію державності українців, які стали спадкоємцями етнодержавних процесів, що відбувалися на території України в минулому. Охарактеризовано нову та новітню історію України як найбільш важливий і часом трагічний період розвитку українського суспільства. Розглянуто різні сфери суспільного розвитку: політичну, соціальну, економічну. Приділено увагу історії культури, що пояснюється особливо важливим її значенням на сучсному історичному етапі.