Проаналізовано природно-історичні, соціально-економічні, етнокультурні та екологічні особливості гірських регіонів Львівщини. Визначено динаміку фізико-хімічних і біотичних параметрів грунтів, біотичні потенціали гетеротрофних компонентів наземних екосистем, екологічний потенціал за показниками продуктивності, енергетики, трансформації води та депонування вуглецю. Висвітлено проблеми реалізації програми сталого розвитку даних регіонів.

Проанализированы природно-исторические, социально-экономические, этнокультурные и экологические особенности горных регионов Львовской области. Определены динамика физико-химических и биотических параметров почв, биотические потенциалы гетеротрофных компонентов наземных экосистем, экологический потенциал по показателям продуктивности, энергетики, трансформации воды и депонирования углерода. Освещены проблемы реализации программы устойчивого развития данных регионов.

На основании результатов исследований сообществ булавоусых чешуекрылых травяных экосистем заповедника "Расточье" предложены критерии их природоохранной оценки и на примере 9-ти сообществ рассмотрены показатели такой оценки. Обоснована целесообразность использования в качестве последних таких показателей, как индекс биотопической избирательности сообщества булавоусых чешуекрылых, индекс участия редких и исчезающих видов в формировании видового состава и их общая доля в населении сообщества, а также показателей структурной организации сообщества по компонентам видового богатства, выровненности и разнообразия.

Приведены предварительные результаты исследований фауны дневных бабочек национального природного парка "Подольские Толтры" (Хмельницкая область), список видового состава которой на сегодняшний день насчитывает 105 видов. Показано, что обладая значительным региональным своеобразием, видовой состав дневных бабочек парка изучен пока недостаточно, что предполагает возможность интересных фаунистических находок.

Предложена схема классификации биотопов булавоусых чешуекрылых, основанная на экологических, синморфологических и фитосоциологических критериях. Рассмотрен способ оценки качества биотопа с помощью показателя репрезентативности видового состава булавоусых чешуекрылых. Показано, что использование данного показателя на базе предложенной схемы классификации позволяет проводить относительную оценку способности отдельных биотопов к поддержанию присущего им видового разнообразия в пределах конкретной ландшафтной экосистемы.

Проведена оценка современного состояния популяций, распространения и тенденций изменения численности на территории области 116 видов чешуекрылых, занесенных в Красную книгу Украины (1994), международные списки угрожаемых видов, а также находящихся под угрозой исчезновения на региональном уровне. Анализ списка угрожаемых видов указывает на несоответствия между национальным и международным охранным статусом многих из них с реальным положением в области, что подтверждает необходимость составления регионального Красного списка (книги) чешуекрылых. Наличие биотопов с исключительным разнообразием угрожаемых видов чешуекрылых указывает на необходимость организации их адекватной территориальной охраны.

Изложены сведения о распространении и экологических особенностях булавоусых чешуекрылых с альпийскими ареалами, которые указывались или вероятно обитают в Украинских Карпатах. Обоснована возможность находок ряда новых для региона видов, рассмотрены вероятные причины, по которым они до сих пор достоверно не обнаружены.

  Скачати повний текст

Висвітлено історію досліджень денних метеликів на Західній Україні, описано природу західних регіонів. Наведено таблиці для визначення понад 200 видів булавовусих метеликів і красиків, поширених у західній частині України та суміжних країнах регіону. Викладено систематичні списки видів, складені на основі сучасної номенклатури, а також довідки про поширення, біотопи та періоди активності різних видів метеликів.

Освещена история исследований дневных бабочек на Западной Украине, описана природа западных регионов. Даны таблицы для определения более 200 видов булавоусых бабочек и красиков, распространенных в западной части Украины и смежных странах региона. Представлены систематические списки видов, составленные на основе современной номенклатуры, а также справки о распространении, биотопах и периодах активности разных видов бабочек.

Представлены результаты исследований фауны чешуекрылых надсемейства Noctuoidea Ужанского НПП (Украина, Закарпатская область). Таксономический список Noctuoidea насчитывает 326 видов из 4 семейств (Noctuidae - 226, Erebidae - 62, Notodontidae - 28, Nolidae - 10 видов). Приведены данные по относительному обилию отдельных видов, а также их распределению по преобладающим типам биотопов.

На підставі аналізу відомих методів і досвіду польових досліджень запропоновано варіант методики кількісних обліків населення денних лускокрилих та їх інтерпретації, придатний для екологічних та біоіндикаційних досліджень угруповань цих безхребетних. Використання методики дає змогу визначити реальні відносні частки окремих видів у загальному населенні, щільність його на конкретній ділянці практично незалежно від регулярності й тривалості обліків денних лускокрилих.

Досліджено видовий склад епігеобіонтних павуків Ужанського національного природного парку (Українські Карпати). Виявлено 79 видів павуків, що належать до 20 родин. Наведено їх анотований перелік. Три рідкісні види павуків - Dysdera dubrovninnii Deeleman-Reinhold, 1988, Xysticus lineatus (Westring, 1851) - Talavera aperta (Miller, 1971), вперше зазначені для Українських Карпат.

Досліджено угруповання епігеобіонтних членистоногих мезофауни деяких лісових екосистем Льва-Ствизького межиріччя у межах Волинського Полісся України. Це досить специфічний район, екологічними особливостями якого є домінування оліготрофних лісових і болотних екосистем. Зоологічний матеріал зібраний навесні та влітку 2015 р. методом урунтових пасток Барбера. Дослідження проведено на трьох пробних площах: сирий (заболочений) оліготрофний сосновий ліс (Ledo-Pinion); пізня вторинна сукцесія (поновлення лісу) після вирубування на місці сирих (заболочених) оліготрофних соснових лісів; сухий оліготрофний сосновий ліс на пісках (Dicrano-Pinion). Загалом виявлено 186 видів епігейних членистоногих, у тому числі - 75 видів павуків (Araneae) і 27 видів турунів (Coleoptera, Carabidae). Поряд із цим, у досліджених угрупованнях домінують мурашки (Formicidae), їх частка становить 82 - 87 % від загальної чисельності особин членистоногих, тоді як павуків і турунів разом - 6 - 7 %. З-поміж виявлених павуків 9 видів уперше знайдено в межах Українського Полісся, а 1 вид (Gnaphosa nigerrima) є новим для фауни України; 1 вид турунів (Cymindis vaporariorum) уперше знайдений для Західного Полісся в межах України. Виявлено низку інших рідкісних і маловідомих видів павуків і турунів. Видовий склад і структура досліджених угруповань павуків і турунів мають своєрідні риси, зумовлені екологічними та біогеографічними особливостями оліготрофних екосистем регіону. Подальші еколого-фауністичні дослідження зазначених таксономічних груп тут мають бути спрямовані на охоплення ширшого спектра екосистем, насамперед осоково- і пухівково-сфагнових боліт, а також мочажинно-грядових болотних комплексів як унікальних оселищ, що перебувають під охороною в Україні та Європі.

Представлено рекомендації з оцінки характеру й тенденцій кліматичних змін за біокліматичними показниками, оцінки кліматогенних змін ареалів ентомофауністичних комплексів, заходи зі збереження різноманіття ентомофауністичних комплексів у західних регіонах України. Подано рекомендації поводження з мертвою деревиною для створення стійких лісів і збереження біорізноманіття. Для територій високогір’я Українських Карпат наведено рекомендовані заходи зі збереження популяцій загрожених холодолюбних видів рослин. Виділено індикаторні ознаки оцінки стану і перспектив популяцій рідкісних видів рослин. Опрацьовано заходи збереження зоорізноманіття і раритетних оселищ. Описано способи застосування бріофітів для моніторингу змін структурно-функціональної організації фітосистем в умовах кліматичних змін. Доведено, що сучасна швидка кліматогенна трансформація біоти зумовлює загрозу для численних популяцій і угруповань видів флори і фауни. Серед рівнинних територій Заходу України найбільш відчутні кліматичні зміни у 1991-2021 роках спостерігалися на Західному Поліссі; На Волино-Поділлі вони менше виражені, а найслабше - в передгірних районах Карпат.

Подано результати оцінки та прогнозування стану природних біосистем різного рівня організації на територіях Західного Полісся, Волино-Поділля та Карпат за сучасних кліматичних змін. Описано особливості змін клімату в регіоні, їх вплив на різноманіття ентомофауністичних комплексів. Проведено аналіз біогеоценотичного покриву території. З'ясовано роль запасів мертвої деревини в лісових екосистемах у пом'якшенні кліматичних змін. Розкрито принципи активного природоохоронного менеджменту домінантних і раритетних типів оселищ. Досліджено кліматогенну трансформацію популяцій і угруповань високогір'я Українських Карпат. Встановлено роль адаптивної стратегії мохів у збереженні функцій і різноманіття природних біосистем в умовах кліматологічних змін.