Проаналізовано взаємодії систем управління проектами, досліджено організаційні форми інформаційної взаємодії систем управління проектами. Розроблено модель інформаційних потоків процесу управління проектами на етапі його планування та модель інформаційної взаємодії на базі об'єднаної комп'ютерної мережі системи управління проектами на підприємстві. Удосконалено процедуру проведення зворотнього зв'язку інформаційної системи управління проектами з урахуванням величини ризику. Встановлено взаємодію параметрів і ефективність інформаційної системи управління проектами. Створено комплексну програму реалізації розвитку регіональної енергетичної галузі, визначено альтернативні шляхи розвитку. Наведено схему управління інформаційною взаємодією підприємств енергетичної галузі й архітектура електронного офісу проекту. Розроблено метод розрахунку інерційності інформаційної системи управління проектами та схему планування проекту за допомогою використання наукових методів управління на підставі управлінсько-планувальної матриці, яка використовується під час підготовки інноваційного проекту.

Досліджено бенчмаркінг як метод удосконалення бізнес-процесів. Представлено авторські пропозиції щодо визначення конкурентної сили підприємств-конкурентів включених до групи "бенчмарк".

Розглянуто різновиди "мережевих організацій" та проблеми переходу існуючих організацій до нових організаційних форм кооперації на основі створення "мережних структур". Досліджено сучасні організаційні аспекти формування та діяльності підприємницьких мереж. Встановлено, що підприємницька мережа є сукупністю тимчасово об'єднаних на принципах кооперації в рамках єдиного інформаційного простору технологічних ресурсів та автономних економічних агентів, здатних на підставі координації і оперативного розподілу виробляти кінцевий продукт або послугу.

Розглянуто структуру управління проектами електроенергетичної галузі України. Побудовано алгоритм роботи інформаційної системи, розглянуто інформаційні взаємозв'язки між системами управління проектами та промисловим підприємством.

Проаналізовано проблеми впровадження інноваційно-орієнтованної моделі розвитку національної економіки України. Розкрито сутність інноваційної економіки, передумови та чинники її розбудови. Розглянуто проблеми формування науково-технічного потенціалу, моніторингу інноваційних процесів в Україні. Увагу приділено інноваційним аспектам державного регулювання економічної безпеки регіону. Висвітлено проблеми впровадження елементів інноваційної моделі розвитку на рівні окремих галузей економіки.

Розглянуто створення регіональної інноваційної системи як центра координації інноваційної діяльності. Запропоновано реалізацію можливостей процесу інформатизації регіональних програм інноваційно-інвестиційного розвитку.

Досліджено сучасний стан та основні тенденції інноваційної діяльності підприємств харчової промисловості і її місце в промисловості України і розкриваються основні проблеми її інноваційного розвитку. Також виявляються задачі, вирішення яких є необхідною передумовою інноваційного розвитку харчової промисловості.

Розглянуто існуючі інформаційні системи управління проектами. Досліджено схему взаємодії компонентів інформаційного середовища. Розроблено підходи до визначення інформаційної взаємодії системи управління проектами в системі підприємства.

Розглянуто існуючі системи управління. Досліджено життєвий цикл систем, теоретичні, аналітичні, кібернетичні моделі менеджменту. Розроблено схеми класифікації моделей менеджменту.

Досліджено зарубіжний досвід формування і впровадження державно-приватного партнерства в різні сфери економіки. Визначено ряд заходів для розвитку державно-приватного партнерства в Україні.

Досліджено інструменти фінансування державних і місцевих програм і проектів в Україні та Польщі (бюджетні, грантові, фінансово-кредитні та інвестиційні інструменти). Мета роботи - визначення можливостей використання інструментів фінансування державних і місцевих програм і проектів в Україні та Польщі для реалізації національної та регіональної публічної політики. Методи дослідження - порівняльний аналіз аналітичних та офіційних статистичних даних України та Польщі на основі класифікації груп інструментів фінансування державних і місцевих програм і проектів. Доведено, що основними інструментами фінансування державних і місцевих проектів і програм в Україні та Польщі є бюджетні (субвенції, місцеві цільові програми) та грантові інструменти (грантові програми, міжнародна технічна допомога). Оцінка структури розподілу коштів у межах окремих програм у Польщі та Україні надала можливість виділити ключові об'єкти грантового фінансування в Україні (освіта, спорт, охорона здоров'я та соціальний захист) і в Польщі (планування територій, дорожньо-транспортна інфраструктура, розвиток бізнесу та інновацій). Визначено, що важливим фінансово-кредитним інструментом у країнах є міжнародні кредити Міжнародного банку реконструкції та розвитку, Європейського банку реконструкції та розвитку та Європейського інвестиційного банку, про що свідчать загальні обсяги кредитів (позик), залучених державами від міжнародних організацій. Досліджено особливості розвитку та реалізації інвестиційних інструментів фінансування державних і місцевих програм і проектів: державно-приватного партнерства, лізингової діяльності. У висновках узагальнено механізми використання інструментів фінансування в Україні та Польщі і запропоновано напрями зміцнення наявних можливостей і вдосконалення процесу фінансування державних і місцевих програм та проектів для України.

Моделювання інвестиційного середовища приймаючою країною є важливим елементом розробки державної політики заохочення та регулювання прямого іноземного капіталу та є одним зі складників процесу моделювання інвестиційного середовища країни. Сформовано механізм регулювання залучення іноземних інвестицій. Проаналізовано основні принципи організації державного управління інвестиційними процесами (ІП) на рівні регіонів. Визначено механізми державного та регіонального управління ІП в Україні. Досліджено ІП в Україні та узагальнити фактори їх активізації та впливу на розвиток виробничого потенціалу країни. Запропоновано вдосконалений механізм залучення іноземних інвестицій, що спрямований на створення сприятливого інвестиційного клімату й підвищення інвестиційної активності.

Досліджено шляхи збільшення адаптивних можливостей організації шляхом удосконалення механізму адаптивного управління проектною діяльністю прийняття управлінських рішень щодо прийняття, відмови або перегляду проекту на основі визначення ступеню релевантності стратегічних та проектних цілей організації. Для дослідження використані такі методи: методи управління проектами, формалізації, моделювання, аналізу, експертний метод. Розроблений підхід до визначення релевантності цілей організації та проектів задля забезпечення адаптації. Запропоновано та обгрунтовано розрахунок визначення ступеня релевантності між стратегічними цілями організації та проекту задля забезпечення адаптації. Запропонований підхід можна використовувати для вирішення проблем відбору проектів організацій, що дозволяє виявляти взаємозв'язок між цілями проекту та цілями організації та визначити релевантні цілі.