Розв'язано задачу усунення випадкових стрибків фази на межі суміжних дискрет під час формування радіоімпульсів методом ЛЧМ перетворення. Запропоновано використання фільтрового методу усунення порушень безперервності фази, який забезпечує зберігання когерентності в радіоімпульсі, що формується. Наведено результати моделювання на ПЕОМ.

Освещена методика выбора оборудования тяговой подстанции, которая обеспечивает заданный график движения поездов с определенными параметрами составов и типами локомотивов для двупутевого электрифицированного участка железной дороги с определенным профилем пути, двухсторонним питанием и постом секционирования. Описан программно-алгоритмический комплекс, созданный на языке "Paskal".

По сигнальной информации FM-передатчиков проведен анализ количества наблюдаемых сигналов, отраженных от метеоров, в зависимости от их времени жизни. Полученная статистика согласуется с ранее известными статистиками, что позволяет надеяться на возможность успешной селекции метеоров по сигналам FM-передатчиков. Разработана методика восстановления аналога амплитудно-временной характеристики по спектру сигнала FМ-радиостанции. Методика основана на использовании амплитудной модуляции FM-сигнала, обусловленной френелевской интерференцией на метеорном следе, которая приводит к пропаданию сигнала на выходе FM-приемника при отношениях сигнал/помеха на его входе меньших нижнего порога частотного демодулятора. Такое предположение было экспериментально подтверждено на примере временной развертки сигнала польской FM-радиостанции, отраженного от недоуплотненного следа короткоживущего метеора. В свою очередь положение первого локального максимума спектральной плотности сигнала на выходе FM-приемника обратно пропорциональна времени между первой и второй зонами Френеля, что позволяет оценивать скорость метеора по спектру сигнала FM-передатчика. При наблюдении с 10 по 23 июня 2010 г. по всплескам спектральной плотности выделялись сигналы польской FM-радиостанции, определялись максимумы спектральной плотности и по положению первого локального максимума оценивались скорости метеоров. Bременная последовательность сигнала FМ-радиостанции, отраженного от метеора, является важным отличительным признаком и может быть использована для разработки алгоритма автоматического распознавания метеоров по сигналу FM-радиостанции.

Індекс рубрикатора НБУВ: З947

Рубрики:

Космічне телебачення

Шифр НБУВ: Ж15835 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У НДІ НАО проведено безперервний цілодобовий цифровий запис з темпом 1 с амплітуди сигналів точного часу і частоти двох наддовгохвильових (НДХ) радіостанцій: DCF-77 (Майнфлінген, Німеччина) і РБУ-66 (Москва, Росія). Сигнали радіостанції DCF-77 реєструються з квітня 2002 р., а радіостанції РБУ-66 - з 16 жовтня 2004 р. Поточний тридобовий графік змінення амплітуди сигналу радіостанції DCF-77, що обновлюється з темпом 5 хв та архів за весь період спостережень розміщено на сайті http://www.mao.nikolaev.ua. У результаті аналізу накопичених у часі послідовностей амплітуди сигналів НДХ в обох каналах реєстрації виявлено характерне для іоносферного провісника зменшення амплітуди за дві доби до землетрусу з магнітудою 5,9, що відбувся 27.10.2004 р. у Румунії. При цьому на меридіональній трасі НАО - РБУ-66 збурення амплітуди сигналу НДХ виявилося значно сильнішим, ніж на радіотрасі НАО - DCF-77, орієнтованій уздовж паралелі, що може бути проявом анізотропії у просторі іоносферного збурення: витягнутості збурення уздовж меридіонального напрямку. Аналіз сейсмічних даних за період спостережень з квітня 2002 р. по жовтень 2004 р. показав, що тільки для згаданого землетрусу в Румунії оцінка масштабу іоносферного збурення більша та майже дорівнює відстані до радіотрас. Сонячні й геомагнітні умови в інтервалі часу з 24 по 27 жовтня 2004 р. були спокійними.

На інтервалі часу, що передує землетрусу в Румунії 14.05.2005 р. з магнітудою 5,2 бала, одержано оцінки коефіцієнтів кореляції полуденних збурень амплітуди сигналів наддовгохвильової (НДХ) радіостанції точного часу і частоти DCF-77 (Німеччина), що приймають у МАО, зі збуреннями повного електронного вмісту іоносфери за даними 25 перманентних GPS-станцій, розташованих в Євразійському регіоні. Амплітуди сигналів DCF-77 цілодобово реєструють у МАО з квітня 2002 р. і у вигляді тридобових графіків виводять на сайт. За добу до землетрусу для більшості GPS-станцій, розташованих від радіотраси DCF-77 - Миколаїв на відстані менше за 500 км, спостерігали високу негативну кореляцію збурень, що піддавали аналізу, внаслідок збільшення повного електронного вмісту з синхронним зменшенням амплітуди сигналу НДХ, характерним для іоносферного провісника землетрусів. Величина цієї кореляції перевищувала за модулем значення 0,7. В інші дні розглянутого інтервалу часу високі значення коефіцієнтів кореляції для GPS-станцій із 500-кілометрової зони вздовж радіотраси не збігалися з мінімальними значеннями амплітуди сигналу НДХ, а під час магнітного збурення (08.05.2005 р.) та в піці сонячної активності (11.05.2005 р.) коефіцієнти кореляції для сусідніх GPS-станцій були різного знака і становили менше 0,5 за модулем.

Установлено кореляцію зменшення амплітуди сигналів НДХ передавачів у пункті реєстрації НДІ МАО зі збільшенням повного електронного вмісту за даними вимірювань перманентних GPS станцій Євразійського континенту в дні, що передували сильним румунським землетрусам 2004 р. і 2005 р. Виявлені напередодні цих землетрусів кореляційні поля з від'ємними значеннями коефіцієнтів кореляції, меншими за -0,7, віднесено до їх іоносферних провісників. У дні, що передували землетрусам, підтверджено аномальні зміщення часу проходження НДХ радіотрас ранішнім термінатором. Підтверджено результати досліджень з виявлення перед землетрусами акустичних гравітаційних хвиль з періодами коливань в інтервалі 20 - 30 хв. У складі амплітуди сигналу передавача DCF-77 за умов відсутності промислових перешкод і грозової діяльності виявлено інтенсивні перешкоди типу імпульсного електромагнітного поля, що передували землетрусу.

На апаратурному комплексі НДІ МАО за аномально великим відхиленням ходу годинника Федченка виділено сейсмічні хвилі від деяких сильних землетрусів (Куріли, Пакистан, Індонезія, Малукське море, Туреччина, Греція та ін.). За декілька хвилин перед сейсмічною хвилею спостерігалося зменшення дисперсії показань астрономічного годинника Федченка, здогадно зумовлене приходом наднизькочастотного електромагнітного випромінювання із епіцентру землетрусу. Подібні явища відзначено раніше багатьма дослідниками під час проведення вибухових робіт.

На апаратному комплексі НДІ Миколаївської Астрономічної Обсерваторії за аналізу часових і спектральних послідовностей, побудованих на основі показів відхилень ходу астрономічного маятникового годинника Федченка (АГФ), підтверджено довгоперіодичні коливання, що визначаються особливостями динаміки ядра Землі і припливними силами. Розроблено метод обробки показів АГФ. Запропоновано модель відхилень ходу АГФ для імітації фізичних процесів, що визначають динаміку збурень. Після сильного землетрусу в провінції Сичуань 12 травня 2008 р. виділено короткоперіодичні коливання, які пов'язують з вільними сферичними і тороїдальними коливаннями Землі. За аномально великим раптовим відхиленням ходу АГФ виділено сейсмічні хвилі від землетрусів. Для деяких землетрусів за декілька хвилин перед приходом сейсмічних хвиль додатково підтверджено аномалії, що виявляються у зменшенні дисперсії фонових показів АГФ, які інтерпретують як попередники. Наведено попереднє калібрування показів АГФ за показами надпровідникових гравіметрів. Підтверджено характеристики мікросейсм, що породжуються вітровими навантаженнями.

Описан разработанный в Научно-исследовательском институте "Николаевская астрономическая обсерватория" метод определения разности наклонных дальностей до активных телекоммуникационных геостационарных спутников (ТКГСС). Обсуждены результаты наблюдений ТКГСС "Eutelsat-25C" и "Eutelsat-13B" двумя станциями приема цифрового спутникового телевидения. Приведена оценка точности определения разности наклонных дальностей до ТКГСС.

Представлено описание алгоритмов и программного обеспечения для математического моделирования электромагнитно-объектовой обстановки в заданном регионе. Результаты расчетов можно использовать для выбора мест размещения стационарных и маршрутов движения мобильных средств радиомониторинга, а также для повышения эффективности планирования и ведения радиочастотного мониторинга.

Представлен разработанный способ и программно-алгоритмическое обеспечение, позволяющее оценивать зоны электромагнитной доступности средств радиомониторинга. Программное обеспечение позволяет с достаточной для практики точностью оценивать возможности действующих, и исследуемых СРМ по территориально-частотному охвату радиомониторингом излучений РЭС как существующих, так и перспективных радиотехнологий, моделировать различные варианты построения региональных подсистем радиочастотного мониторинга с целью оптимизации их топологии и функциональной структуры.

Представлено обоснование структуры информационно-расчетной системы оценивания электромагнитной совместимости источников радиоизлучения со средствами радиоконтроля. Система позволяет решать основной круг задач возникающих при планировании и информационном обеспечении процесса мониторинга радиочастотного спектра администрациями связи и государственными органами в сфере регулирования использования радиочастотного ресурса.

Обоснован методический подход и показатели оценивания эффективности работы и использования разнотипных средств радиоконтроля (СРК) по комплексному решению производственно-технических задач радиомониторинга нормативного использования радиочастотного ресурса (РЧР). Подход базируется на предложенной авторами системной методологии пространственно - частотно - временного оценивания эффективности функционирования национальных систем радиочастотного мониторинга (СРЧМ) и показателях производительности и производственной мощности СРК с учетом технологического процесса ведения радиомониторинга. Приведены результаты оценивания на основе экспериментальных данных производительностей всего парка СРК национальной СРЧМ общих пользователей РЧР и эффективности их функционирования и использования на примере работы за квартал Харьковской региональной подсистемой радиочастотного мониторинга. Даны рекомендации по практическому применению разработанных показателей оценивания и методического подхода в целом.

Описан алгоритм оценивания эффективности функционирования систем радиочастотного мониторинга с использованием разнотипных средств радиоконтроля по комплексному решению основных задач радиомониторинга в полосах частот общего пользования национального радиочастотного ресурса. Представлена система частных показателей, на основе которых рассчитываются обобщенные производственные и интегральные показатели эффективности каждой региональной подсистемы и системы в целом. Приведена реализация описанных алгоритмов в виде информационно-расчетной системы. Рассмотрены результаты оценивания эффективности работы системы. Украины за 2011 - 2013 гг. с прогнозом на 2014 г. Приведен анализ полученных результатов расчета эффективности работы региональных подсистем, на основе которых предлагаются рекомендации по развитию системы.

Представлено описание радиотехнического комплекса для наблюдений активного телекоммуникационного геостационарного спутника с помощью радиоинтерферометрического метода. Комплекс состоит из 4-х станций приема цифрового спутникового телевидения. Даны технические и точностные характеристики станций, а также описана разработанная в Научно-исследовательском институте "Николаевская астрономическая обсерватория" методика определения декартовых координат телекоммуникационного геостационарного спутника в системе координат WGS84. Приведены результаты и точности определения координат спутника.

Рассмотрена задача выбора для средств радиомониторинга по результатам математического моделирования наиболее эффективного алгоритма распознавания классов летательных аппаратов (ЛА) по излучениям бортовых радиоэлектронных средств. Показано, что при больших алфавитах классов ЛА и ограниченном словаре сигнальных признаков целесообразно использовать коллектив решающих правил, состоящий из алгоритмов распознавания разных типов. Приведены и проанализированы результаты моделирования функционирования коллектива решающих правил. Проведенные исследования показали, что коллектив решающих правил целесообразно строить на основе статистического и эмпирического алгоритмов и алгоритмы, основных на критериях минимума расстояния.

Наведено методику оцінки інформативності параметрів випромінювання бортових радіолокаційних станцій (БРЛС) при використанні їх у якості сигнальних ознак для розпізнавання літальних апаратів (ЛА) засобами радіоелектронного спостереження. Методика заснована на методі імітаційного статистичного моделювання і оцінити інформативність параметрів випромінювання БРЛС за величиною приросту ймовірності правильного розпізнавання ЛА при послідовному додаванні ознак, що входять в апріорний словник. Наведено апріорний словник сигнальних ознак ЛА, до складу якого входять 12 частотно-часових параметрів, що обумовлені режимами роботи передавальних пристроїв і способами огляду простору антенними системами БРЛС. Наведено результати оцінки інформативності сигнальних ознак, що входять до складу апріорного словника, залежно від помилок їх виміру і виду використовуваного алгоритму розпізнавання.

Изложена методика применения алгоритма вычисления оценок подобия для решения задачи распознавания летательных аппаратов (ЛА) по параметрам излучения бортовых радиолокационных станций (БРЛС). Методика предусматривает приведение совокупности параметров излучения БРЛС, которые могут являться сигнальными признаками ЛА, и каталога их эталонных описаний на выбранном языке сигнальных признаков к логическому виду {0,1} с помощью введения эталонного описания наиболее типичной БРЛС и установления мер близости значений признаков эталонного класса с принятым вектором сигнальных признаков. Работоспособность алгоритма проиллюстрирована на примере распознавания пяти классов ЛА при использовании в качестве сигнальных признаков восьми параметров излучения БРЛС. На основе результатов моделирования показано, что этот алгоритм может обеспечить высокую вероятность распознавания большого числа классов радиоизлучающих ЛА при оптимальном правиле вычисления близости объектов в выбранном пространстве сигнальных признаков.