Досліджено ренту земель населених пунктів з позицій виявлення рентоутворювальних факторів та їх систематизації. Проаналізовано підходи різних економічних шкіл та течій до трактування природи земельної ренти. Всі фактори, що впливають на ренту міських земель, розділено на природні та витратні - створені людською працею, виділяючи в такий спосіб диференціальну ренту першого й другого видів. Розкрито особливе місце екологічної ренти та регіональної ренти земель населених пунктів.

Досліджено процес прийняття управлінських рішень за умов багатоваріантності можливих дій та наявності певних обмежень. Виділено та узагальнено можливі варіанти прийняття рішень у процесі управління підприємством за різних станів економіки держави, проаналізовано принцип багатоваріантності цього процесу за допомогою теорії множин. З цією метою побудовано круги Ейлера, що відображають такі обмеження на досліджуваний процес як фізична здійснимість, юридична дозволеність і економічна вигідність можливого управлінського рішення. Розглянуто особливості, що притаманні управлінню підприємством за умов трансформаційного стану економіки держави.

Здійснено теоретико-методологічне дослідження проблеми формування ринку землі за умов трансформаційного стану економіки держави. На підставі історико-логічного аналізу висвітлено динаміку та тенденції розвитку ринкових земельних відносин в Україні та інших державах світу. Проведено теоретичне дослідження властивостей об'єкта та поведінки суб'єкта ринку землі. Розроблено механізм моніторингу цін продажу земельних ділянок державної власності як інструменту підвищення ефективності управління ринковими процесами. Проведено моніторинг цін на ринку земель України. Рекомендовано вдосконалити методи державного регулювання ціноутворення на первинному ринку землі через встановлення нижньої межі цін на земельні ділянки.

Стратегія завжди ясно представляється керівництву підприємства, і не завжди ясно її представляють інші співробітники, а це призводить до зниження ефективності роботи. Збалансована система показників (ЗСП) допомагає погоджувати інтереси співробітників на різних рівнях усередині організації, направляючи увагу на один і той же набір показників. Підготовленість та зацікавленість співробітників, ефективність процесів та задоволеність клієнтів сприяє високій фінансовій ефективності у довгостроковій перспективі. Розглянуто можливість застосування ЗСП у менеджменті некомерційної організації на прикладі факультету ВНЗ.

В даний час Україна потребує реформування фармацевтичної галузі. Це обумовлено протиріччям між темпами розвитку науки в сфері фармацевтики, вітчизняного виробництва та регуляторної системи, яка б повною мірою сприяла цьому розвитку. Одним з перспективних напрямків розвитку підприємств галузі є впровадження стандартів GMP ЄС - "Настанова з належної виробничої практики". Це є умовою виходу фармацевтичних підприємств на міжнародний ринок. Досліджено питання впровадження стандартів GMP ЄС, практичного їх застосування і визначено доцільність такого реформування на прикладі фармацевтичного підприємства ВАТ "Фітофарм".

Розглянуто питання доцільності ведення проекологічної політики управління на теплоенергетичних підприємствах України. Проаналізовано діяльність трьох вугільних твердопаливних котелень комунального підприємства "Харківські теплові мережі". Зауважено, що підприємство орієнтовано на впровадження проекологічної політики, але при цьому не враховується можливість одержання економічного ефекту від впровадження нових видів палива на локальних котельнях. Запропоновано застосування поновлюваного палива під час виробництва теплової енергії на теплоенергетичних підприємствах країни з використанням можливостей Кіотського протоколу. Це дозволить одержати еколого-економічний ефект, що полягає в зменшенні обсягів шкідливих викидів в атмосферу і одержанні додаткових коштів на подальшу модернізацію обладнання котелень.

Розглянуто місце та роль автоматизацій внутрішніх процесів як одного з найважливіших елементів проекції "Процеси" збалансованої системи показників, таким чином, розкриваючи зв'язок стратегічних цілей й оперативного управління процесами на прикладі факультету N 6 "ХАІ". Досліджено роботу ДЕКів та виявлено два найбільш трудомісткі процеси, такі, як: побудова плану роботи державних екзаменаційних комісій кафедр та робота секретарів ДЕКів із складання протоколів захисту дипломних робіт студентів. Для автоматизації цих процесів запропоновано варіант ефективного використання програмних продуктів пакета Microsoft Office (MS Project, MS Excel, MS Word та їх злиття), що детально розглянуто.

Викладено матеріал, який є методичним забезпеченням дисципліни з питань планування авіавиробництва. Запропоновано різноманітні економіко-математичні моделі планування діяльності підприємства за умов ризику та невизначеності ринку. Підкреслено, що змістом планування як основної або загальної функції управління виробництвом є: вибір мети управління; визначення програми дій, що приводять до досягнення поставленої мети; розрахунок ресурсного забезпечення, необхідного для реалізації прийнятої програми. Констатовано, що ефективність прийнятих планових рішень залежить від обгрунтованості й об'єктивності даних про можливі наслідки в майбутньому, а також від управлінських альтернатив, обраних зараз. Акцентовано, що єдиним науково обгрунтованим способом "переглянути" варіанти майбутнього, визначити потенційні наслідки альтернативних рішень і систематизовано їх порівняти є моделювання, що дозволяє використовувати кількісні методи аналізу. Описано моделювання математичними засобами процесів планування діяльності підприємства як відкритої техніко-економічної системи в умовах ризику й невизначеності, які породжуються ринковими відносинами. Висвітлено методи й засоби моделювання процесів стратегічного й оперативного планування діяльності авіапідприємства за умов ризику та його невизначеності. Описано сучасні способи теоретичного дослідження й практичної ралізації процесів планування діяльності авіапідприємства. У результаті проведеной роботи наголошено, що студенту слід знати: зміст і завдання планування науково-дослідної, дослідно-конструкторської й технологічної підготовки виробництва; зміст, методи й засоби планування основного, допоміжного й обслуговуючого виробництва.

Процеси управління вимогами є одним з ключових чинників успіху або невдачі проекту. Дослідження у галузі проектного менеджменту вказують, що саме ці процеси є недостатньо формалізованими. Отже, є необхідність розробки та формалізації методів управління і контролю вимог, зокрема, для проектів, управління яких здійснюється за традиційними або комбінованими методологіями. Мета роботи - формалізація метрик процесів управління вимогами у проектах. Об'єктом дослідження є процеси управління та контролю вимог у проектах, предметом дослідження і метрики, які характеризують вимоги у проекті. Використано методи аналізу та синтезу, методи нечітких множин та операції над матрицями. Запропоновано використання моделі, яка встановлює зв'язки між окремими характеристиками проекту (ризики, роботи, ресурси, вимоги, стейкхолдери та відповідальні особи проекту) за допомогою ієрархічної структури робіт. Запропоновано формалізацію метрик моделі, що дозволить відстежувати динаміку виконання проекту та ідентифікувати зацікавлені сторони проекту за визначеними напрямами. На основі співставлення ієрархічної структури робіт з ієрархічними структурами вимог, ризиків, ресурсів та організаційною структурою проекту розроблено метод формалізації метрик управління вимогами проекту. Запропонований метод дозволяє відстежувати виконання вимог зацікавлених сторін проекту у часі у відповідності до обсягу фактично витрачених ресурсів по аналогії з методом освоєного обсягу. Адаптивність методу до традиційних процесів менеджменту проектів дає змогу використовувати вихідні дані і вже сформовані активи проекту та стандартне програмне забезпечення (зокрема, MS Project, OpenProj) для практичної реалізації методу. Висновки: запропонований метод формалізує процеси управління вимогами у проекті, дозволяє визначати ресурсне та ризикове навантаження вимог, що доповнює існуючи моделі класифікації вимог даними метриками. Метод формалізації метрик управління вимогами проекту дозволяє також отримати інструменти для оцінювання ефективності команди проекту та класифікації зацікавлених сторін проекту. Проведені експерименти підтвердили працездатність запропонованого математичного забезпечення і дозволяють рекомендувати його використання на практиці при прийнятті проектних рішень щодо управління змінами та вимогами стейкхолдерів проекту. Перспективи подальших досліджень можуть полягати у розробці програмного забезпечення, що реалізує запропонований метод.

Розглянуто оцінку з позицій процесного підходу ефективності стратегії ВНЗ як проектно-орієнтованої організації. Наведено аргументи на користь коректності гіпотези про наявність кореляційного зв'язку із часовим лагом між зростанням позиції у Консолідованому рейтингу ВНЗ України та зміною якості його стратегічного плану, який отримав оцінку в рейтингу CEDOS. Результати кореляційного аналізу зв'язку між групою показників "Основні процеси управління ВНЗ" та групою розрахункових показників у структурі індикатору "Зміст стратегічного плану" підтвердили коректність використаної методики рейтингування Центром CEDOS. Зроблено висновок, що управління такою організацією як ВНЗ доцільно здійснювати з позицій процесного підходу, який визначають як застосування для управління діяльністю та ресурсами організації системи взаємопов'язаних процесів.

Визначено проблеми та перспективи використання сучасних технологій управління комунікаціями в закладах вищої освіти України. Зазначено, що основний прояв кризових явищ в українській вищій освіті має певні соціально-економічні особливості, що пов'язані із недостатнім реагуванням на впливи чинників зовнішнього середовища, нестачею якісної інформації, прийняттям неефективних управлінських рішень і невідповідністю комунікаційного забезпечення ЗВО світовим стандартам. Зазначено, що сьогодні інформаційно-комунікаційні технології: хмарні обчислення, автоматизація та робототехніка, Інтернет, штучний інтелект, аналітика даних тощо створили нові можливості для здобувачів вищої освіти, науково-педагогічних працівників і визначили нові завдання для ЗВО у сфері освітнього менеджменту. Виходячи з цього технологія управління комунікаціями у ЗВО в загальному вигляді являє собою сукупність прийомів, засобів, інструментів, форм і методів впливу на керовану підсистему їх діяльності, маючи на меті досягнення запланованих результатів фінансово-економічного, соціального та професійного розвитку. Така технологія управління регламентується спеціальними нормативно-правовими та методичними документами, а саме: нормами, нормативами, посадовими інструкціями, положеннями, стандартами діяльності, системами документообігу. Зроблено висновок, що однією з важливих умов формування ефективної системи управління комунікаціями у ЗВО є поширення сучасних цифрових технологій навчання, підвищення ефективності освітнього менеджменту, надбання навичок цифрової грамотності, які сьогодні є пріоритетними умовами для досягнення успіху на сучасному ринку праці. Запропоновані напрями використання сучасних технологій управління комунікаціями у ЗВО передбачають комплексність вирішення проблем на всіх рівнях управління, оптимізацію заходів та створення комфортних умов навчання для здобувачів вищої освіти в Україні.