Індекс рубрикатора НБУВ: Х001.312 + Ф022.1

Рубрики:

Республіка

Держава в політичній системі

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Здійснено комплексний аналіз історичних, теоретико-правових та філософсько-правових засад договірної теорії держави. Обгрунтовано нормативну природу поняття суспільного договору, що дозволяє визначити контрастну (договірну) теорію держави як юридично-деонтологічну за науково-пізнавальною природою, де поняття суспільного договору є логічною категорією, а не історичну теорію походження держави, де поняття суспільного договору є історичною категорією. Обгрунтовано нормативну природу поняття суспільного договору з використанням методу трансцендентальної критики. Наведено нормативне визначення цього поняття. Висвітлено гносеологічні, аксіологічні, методологічні та праксеологічні аспекти його дослідження. Розкрито методологічну роль нормативного поняття суспільного договору через здійснення ним на практиці функції коригування прикладних положень політики права. Зокрема, у контексті нормативного поняття суспільного договору розглянуто актуальні питання конституційної реформи в Україні.

Розглянуто питання підвищення якості діагностики та лікування геморагічного васкуліту (ГВ), визначення нових ланок патогенезу захворювання. У хворих на ГВ встановлено статевий диморфізм клінічних ознак захворювання. Визначено стан реології крові за різного перебігу ГВ. Зазначено, що тромбоцитарно-еритроцитарна ланка реології крові залежить від тяжкості уражень суглобів і нирок, в'язкоеластичні та релаксаційні властивості даної рідини - від суглобово-м'язового синдрому та кардіопатії, динамічний поверхневий натяг сироватки - від ступеня змін шкіри, печінки, селезінки та центральної нервової системи. За даними нітритемії досліджено метаболізм оксиду азоту (NO) у хворих із різними варіантами перебігу ГВ. Оцінено ефективність лікування хворих на ГВ, зв'язок її з вихідним станом реології крові та значущість використання препаратів, які мають антиагрегантні й антикоагулянтні властивості.

Продовжено розвиток раніше викладеної ідеї про влаштування "чистої республіки" з точки зору необхідності відтворення в процесі проведення конституційної реформи деонтологічно заданої тричленної структури представництва державно-політичних інтересів у формі двопалатного парламенту і президента з метою створення ефективного механізму державної влади в українському суспільстві.