Проведено вивчення 90-а очей (82-х хворих) з гострим кератоконусом (ГК), характеру ураження рогівки та ускладнень в оці, викликаних його розвитком. На підставі результатів дослідження розроблено класифікацію ГК, згідно з якою виділено три стадії захворювання: початкову, розвинуту та сильно розвинуту з урахуванням клініко-анатомічного стану всіх шарів рогової оболонки, змін з боку структур переднього відділу ока, а також ускладнень внаслідок прогресування процесу. Розроблена класифікація ГК дозволяє уніфікувати оцінку стану ока з гострим кератоконусом, сприяє своєчасній діагностиці захворювання та допомагає у вивченні показань до лікування.

Проведено изучение 90-а глаз (82 больных) с острым кератоконусом (ГК), характера поражения роговицы и осложнений в глазу, вызванных его развитием. На основании данных исследования разработана классификация ГК, согласно с которой выделено три стадии заболевания: начальная, развитая и далеко зашедшая с учетом клинико-анатомического состояния всех слоев роговой оболочки, изменений со стороны структур переднего отдела глаза, а также осложнений вследствие прогрессирования процесса. Разработанная классификация ГК позволяет унифицировать оценку состояния глаза с острым кератоконусом, способствует своевременной диагностике заболевания, и помогает в изучении показаний к лечению.

Зазначено, що у зв’язку з тим, що до теперішнього часу єдиної думки про найбільш ефективну техніку трансплантації амніотичної мембрани не існує і є безліч суперечливих публікацій щодо оптимального методу, проведення експериментального дослідження з вивченням ефективності впливу трансплантації амніотичної мембрани на перебіг запального процесу в рогівці в залежності від типу її фіксації викликає науковий і практичний інтерес.

отмечено, что в связи с тем, что до настоящего времени единого мнения о наиболее эффективной технике трансплантации амниотической мембраны не существует и множество противоречивых публикаций относительно оптимального метода, проведение экспериментального исследования с изучением эффективности влияния трансплантации амниотической мембраны на течение воспалительного процесса в роговице в зависимости от типа ее фиксации представляет научный и практический интерес.

Виконана як ургентне втручання у разі тяжких деструктивних запальних процесівх рогівки, кератопластика є єдиним методом, що дозволяє зберегти око як орган. Величезний дефіцит донорського матеріалу для кератопластики змушує шукати додаткові джерела трансплантаційного матеріалу. Одним з таких матеріалів є рогівка свині, яка за своєю структурою і біомеханічними параметрами має схожість з рогівкою людини. Таким чином, як показали проведені клінічні спостереження, за відсутності донорської рогівки людини в ургентних випадках можливе використання «кератоксеноімплантата» для лікувальної кератопластики з метою усунення запального процесу і збереження ока.

Выполненная как ургентное вмешательство при тяжелых деструктивных воспалительных процессах роговицы кератопластика является единственным методом, позволяющим сохранить глаз как орган. Огромный дефицит донорского материала для кератопластики заставляет искать дополнительные источники трансплантационного материала. Одним из таких материалов является роговица свиньи, которая по своей структуре и биомеханическим параметрам имеет сходство с роговицей человека. Таким образом, как показали проведенные клинические наблюдения, при отсутствии донорской роговицы человека в ургентных случаях возможно использование «кератоксеноимплантата» для лечебной кератопластики с целью устранения воспалительного процесса и сохранения глаза.