У 15 крыс моделировали поясничный остеохондроз, контрольную группу составили 10 крыс. Комплексное иммуноморфологическое исследование показало, что при экспериментальном остеохондрозе степень и глубина патоморфологических повреждений эпидуральной клетчатки, оболочек спинного мозга и корешков коррелируют с местным синтезом Ig G и степенью изменений местных иммунных реакций. В контрольной группе наиболее часто встречались клетки продуценты Ig A, несколько реже - Ig M и очень редко Ig G. Выявлено, что экспериментальный остеохондроз сопровождается выраженной иммунокомплексной реакцией с развитием дегенеративно-дистрофических процессов в окружающих тканях, что приводит к стенозу позвоночного канала.

  Скачати повний текст

Висвітлено особливості зорової наочності як одного з прийомів семантизації лексики в процесі презентації нових лексичних одиниць на сучасному етапі навчання іноземної мови. Розглянуто класифікацію зорового унаочнення, запропоновану А. Калєріним. З'ясовано, що використання зорового унаочнення під час навчання усного мовлення сприяє інтенсифікації процесів довготривалої пам'яті, пов'язаних за певної усвідомленості та збагачення асоціативними зв'язками з міцністю відображення мовних одиниць, а також процесів оперативної пам'яті, пов'язаних з відбором необхідних для вислову одиниць, завдяки візуальній опорі, яка визначає предмет і програму висловлювання. Підсумовано, що візуальні засоби презентації (демонстрація реальних предметів, малюнків, дій або жестів) надають можливість ефективно візуалізувати лексику за рахунок реальних предметів, малюнків, флеш-карток і мають велике значення на початковій стадії навчання лексики.

Освещены особенности зрительной наглядности как одного из приемов семантизации лексики в процессе презентации новых лексических единиц на современном этапе обучения иностранному языку. Рассмотрена классификация зрительной наглядности, предложена А. Калериным. Выяснено, что использование зрительной наглядности при обучении устной речи способствует интенсификации процессов долговременной памяти, связанных при определенном осознании и обогащении ассоциативными связями с мощностью отображения языковых единиц, а также процессов оперативной памяти, связанных с отбором необходимых для выражения единиц, благодаря визуальной опоре, определяющей предмет и программу выражения. Подытожено, что визуальные средства презентации (демонстрация реальных предметов, рисунков, действий или жестов) дают возможность эффективно визуализировать лексику, используя реальные предметы, рисунки, флеш-карточки, и имеют большое значение на начальной стадии обучения лексике.

The phase of presentation of some new foreign material, specifically vocabulary, begins with semantization of new lexical units. There is a certain system of actions for this (the way of semantization), the aim of which is establishment of connection between the form and the notion of the word, between the object and the phenomenon, which this word denotes. Visual means of presentation (demonstration of real objects, pictures, actions or gestures) give the opportunity of effective visualization of vocabulary at the expense of objects and pictures, what is more they have large value stage of teaching vocabulary.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д347,1

Рубрики:

Петрографія метаморфічних гірських порід

Шифр НБУВ: Ж60337 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено перші оригінальні результати визначення співвідношень летких компонентів, відносної газо- та водонасиченості флюїдних включень у мінералах перспективних нафтогазоносних товщ палеозою Львівського прогину, одержаних за допомогою мас-спектрометричного хімічного методу. Ці матеріали склали основу для диференціації жильно-прожилкових утворень регіону загалом на три територіально розмежовані групи, в яких проявилась діяльність різних за агрегатним станом і фазовим складом гетерогенних вуглеводнево-водних флюїдів. Зокрема, у північно-західній вугленосній частині (територія Вербіж і північний захід від неї) вони мігрували у вигляді нафтоподібних сумішей; на південному сході (Жовква (колишній Нестерів), Перемишляни) вуглеводні включення представлені переважно високощільними метановими флюїдами, а власне нафтоподібні суміші не фіксуються. Тому, за сприятливих літологічних і тектонічних умов акумуляція вуглеводнів, процеси міграції яких зафіксовані флюїдними включеннями у мінералах, могла здійснюватись у формі промислових скупчень: залягання нафти та газоконденсатних сумішей можливі у північно-західній частині дослідженої території, газів метанового складу - в південно-східній. Останнє підтверджує перспективність Перемишлянської структури, що обгрунтована наявною переінтерпретацією геолого-структурних даних.

За даними мас-спектрометричного хімічного аналізу одержано перші дані щодо складу летких компонентів флюїдних включень у мінералах і закритих пор вуглевмісних порід та їх відносних газо- і водонасиченості в межах теригенної товщі середнього карбону на експериментальних дільницях впровадження технології "газового горизонту" шахт ім. О. Ф. Засядька та "Краснолиманська" Донецького газовугільного басейну. Для пісковиків та алевролітів є характерним переважання метану, іноді спостерігаються сліди етану та пропану. Для аргілітів виявлено різко відмінний склад газу з домінуванням вуглекислого газу й азоту. Розділити гази з різних джерел на даній стадії неможливо, але можна припустити, що метан, наявний у газах, фіксується у разі постседиментаційних перетворень порід у флюїдних включеннях у мінералах і закритих порах порід. Під час гірничо-видобувних робіт він може давати помітний внесок в обсяг вивільнених газів і впливати на сучасний газовий режим вугленосної товщі, а отже на формування її викидонебезпечності.

Узагальнено дані з геологічної будови північної зони дрібної складчастості Донбасу. З'ясовано, що до основних чинників, які впливають на склад, міграцію та нагромадження газів у комплексних газовугільних родовищах, належать історія геологічного розвитку басейну, тектонічна будова родовищ, вугленасиченість, гідрогеологічні умови, літологічний склад вмісних та покривних відкладів, їх потужність і колекторські властивості. На підставі аналізу підтверджено переважне нагромадження вільного метану в породах-колекторах вуглепородних масивів Лисичанського, північно-західної частини Алмазно-Мар'ївського та північних частин Луганського і Краснодонського геолого-промислових районів, де наявність позитивних тектонічних структур у поєднанні з колекторськими властивостями порід створили сприятливі умови для нагромадження метану і збереженості його покладів. Визначено комплекс чинників, що характеризують скупчення метану як у суцільному, так і порушеному гірничими роботами масиві. Опрацьовано геологічні та технологічні критерії прогнозування скупчень метану на ділянках розвідки і шахтних полях як основу визначення першочергових для видобутку метану площ та вибору еталонних об'єктів, до яких належать площі у межах Томашівських купольних структур, Первомайської та Самсонівської антикліналей, Суходільської синкліналі.

Досліджено флюїдні включення у мінералах та їх склад летких компонентів і відносні газо- та водонасиченість, співвідношення ізотопів вуглецю і кисню карбонатів, інші генетичні особливості прожилково-вкрапленої мінералізації постседиментогенного походження. За одержаними новими даними та узагальненням результатів вивчення включень у мінералах постседиментогенних утворень встановлено термобаричні і геохімічні характеристики флюїдного середовища кристалізації (перетворення) мінералів та їхніх парагенезів і з'ясовано особливості їх розподілу в геологічному часі та просторі. Показано вплив дефлюїдизації глибинних геосфер Землі на формування геохімічних асоціацій вуглецевмісних сполук у метаморфічно-осадових, осадових та осадово-вулканогенних верствах земної кори. Це склало основу для виділення двох областей геохімічних аномалій мінералотворних флюїдів на постседиментогенному етапі мінералогенезу. На підставі аналізу флюїдного режиму постседиментогенного мінералогенезу створено моделі мінералотворних систем (незалежно від їх джерела) за різних палеофлюїдодинамічних умов південно-західної окраїни Східноєвропейської платформи і прилеглих геоструктур.

За парагенезами мінералів і типоморфними ознаками мінералів, флюїдними включеннями у мінералах і закритими порами у породах розрізів параметричних свердловин глибокого буріння в Донецькому та Львівсько-Волинському басейнах вивчено мінеральний склад вугленосних товщ і стадійність постседиментогенних змін порід, відображену в термобарогеохімічній зональності. Особливості флюїдного режиму постседиментогенного мінералогенезу на стадіях початкового, глибинного катагенезу та початкового метагенезу визначено внаслідок впливу на ці процеси метановодних(вуглеводне-водних) флюїдів, сформованих під дією насамперед глибинних чинників. Це виокремлює глибинні флюїди як вагому складову флюїдних постседиментогенних мінералоутворювальних палеосистем, що функціонували у вуглепородних масивах.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д33(45УКР)

Рубрики:

Мінералогія

Шифр НБУВ: Ж60337 Пошук видання у каталогах НБУВ