Висвітлено психолого-педагогічні дослідження французьких науковців у царині розвитку та саморозвитку особистості, що в системі освіти відображається поняттями "освіта" та "самоосвіта." Представлено трансформативно-педагогічні, конструктивістсько-психологічні, системні та класичні теорії щодо саморозвитку особистості. Розглянуто теоретичний внесок українських педагогів і психологів у розробку даної проблеми з урахуванням особливостей глобалізаційних процесів.

Освещены психолого-педагогические исследования французских ученых в сфере развития и саморазвития личности, отображаемых в системе образования понятиями "образование" и "самообразование". Представлены трансформативно-педагогические, конструктивистско-психологические, системные и классические теории, касающиеся саморазвития личности. Рассмотрен теоретический вклад украинских педагогов и психологов в разработку данной проблемы с учетом особенностей глобализационных процессов.

Проаналізовано сучасні філософські та концептуальні засади реформування вищої освіти в Україні. Розглянуто методологію пізнання, парадигмальні зміни сучасного педагогічного мислення та соціально-духовного світу особистості як актуальні аспекти світоглядних і гносеологічних проблем освіти. На підставі аналізу американської філософії навчального плану та освітньо-виховної системи Франції висвітлено зарубіжний досвід функціонування вищої освіти. Особливу увагу приділено становленню вітчизняної сучасної освіти, визначенню її предметного поля, а також теоретичній побудові нових перспектив освітньої дійсності. Запропоновано концепцію філософських засад трансформації вищої освіти в Україні.

Проанализированы современные философские и концептуальные основы реформирования высшего образования в Украине. Рассмотрены методология познания, парадигмальные изменения современного педагогического мышления и социально-духовного мира личности как актуальные аспекты мировоззренческих и гносеологических проблем образования. На основании анализа американской философии учебного плана и образовательно-воспитательной системы Франции освещен зарубежный опыт функционирования высшего образования. Особое внимание уделено становлению отчественного современного образования, определению его предметного поля, а также теоретическому построению новых перспектив образовательной действительности. Предложена концепция философских основ трансформации высшего образования в Украине.

Розкрито проблему професійного вдосконалення та самоудосконалення особистості засобами культури та мистецтв у системі освіти Франції. Зазначено, що даний процес визначає континуумне поняття "артистичне виховання". Доведено, що артистичне виховання засобами мистецтва, через позитивні естетичні почуття, розвиває здібності до творчої експресії та відчуття творчості, сприяє розквіту особистої незалежності та індивідуальності учня, урівноважує розумові та почуттєві можливості учнів, культивує способи мислення та дії, стає необхідним для уміння орієнтуватися та поводитися у сучасному суспільстві. Встановлено, що поступи у даному вихованні стають визначальними у міждисциплінарних зв'язках, акцентують увагу на численних формах і символах, що є ключем до багатьох знань і дій, одержаних у школі.

Проаналізовано маловідомі педагогічній науковій громадськості України теоретичні розробки науковців-педагогів і психологів Франції, присвячених вивченню питань саморозвитку, самоосвіти та самовиховання особистості, показано їх актуальність за умов раптового збільшення обсягу наукових знань, лавинного розвитку інформації та комп'ютеризації освітніх систем на рівні держав і континентів. Процес саморозвитку розглянуто як освітню технологію, що виконує важливі соціальні й особистісні функції: загальноосвітньої та професійної підготовки, загальнокультурного розвитку особистості, оптимальної організації вільного часу, адаптації, амортизації, компенсаторної терапії, опанування засобів самоосвіти та самовиховання. Різновиди саморозвитку відтворено за допомогою відповідних моделей, відмінними рисами яких є досвідно-професійна, наукова, культурологічна диференціація та спеціалізація особистості. Моделі диференційовано за соціально-демографічними, духовними, статусними, соціально-економічними, професійними та кваліфікаційними ознаками.

Проаналізовано доробок французьких вчених щодо виховних систем А.С. Макаренка й О.С. Нілла, педагогів світового значення, які незалежно один від одного, працювали з дітьми-правопорушниками, досягали вагомого педагогічного результату завдяки пошукові та практичному застосуванню нових виховних методів і принципів.

Проанализирован задел французских ученых о воспитательных системах А.С. Макаренка и О.С. Нилла, педагогов мирового значения, которые независимо один от другого, работая с детьми-правонарушителями, достигали весомого педагогического результата благодаря уважению, почету и любви к ним, поиску и практическому применению новых воспитательных методов и принципов.

The author analysed the reserve of the French scientists about A.S.Makarenka and O.S.Nilla's educational systems, teachers of global value whom it is independently one from another is analysed, working with children - offenders, achieved powerful pedagogical result due to respect, honour and love to them, search and to practical application of new educational methods and principles.

Висвітлено погляди французьких теоретиків педагогіки щодо значення освіти у відтворенні наукового, соціально-культурного й соціального статусу людини. Узагальнено основні ідеї науковців інституційного, недирективного, саморозвивального та інших педагогічних підходів до розвитку та саморозвитку особистості. Розглянуто й охарактеризовано педагогічні підходи до виховання особистості, зокрема, педагогічне самоуправління, діалогічне виховання. Доведено, що демократичне вчення передбачає вільне висловлювання, оприлюднення намірів згідно з обставинами у навчально-виховному універсумі.

Освещены взгляды французских теоретиков педагогики в контексте значения образования в воссоздание человека, его научного, социально-культурного и социального статуса. Обобщены основные идеи ученых институционального, недирективного, саморазвивающего и других педагогических подходов к развитию и саморазвитию личности. Рассмотрены и охарактеризированы такие педагогические подходы к воспитанию личности, в частности, педагогическое самоуправление, диалогическое воспитание, социальная альфабетизация. Доказано,что демократическое обучение предусматривает свободное изъяснение, оглашение намерений согласно обстоятельств в учебно-воспитательном универсуме.

The article deals with the ways of searches of the French theorists of pedagogics to a context of value of education in a reconstruction of the person, his scientific, welfare and social status. The basic ideas scientific институционального, not directive, self-developoping and others pedagogical approaches to development and self-development of the person are generalized. Many pedagogical approaches to education of the person, such as: pedagogical self-management, dialogical education, social alphabetyzation are considered and characterized. It is proved, that democratic training provides free explanation, announcement of intentions agrees circumstances in teaching and educational universum.

Розкрито джерела розширення термінології теорії виховання. Обгрунтовано виправданість включення в педагогічну лексику термінів: сугестологія, арттерапія, імаготерапія, моритотерапія, логотерапія, психодрама, інсайт. Підкреслено важливість розуміння назрілої в усіх сферах суспільства необхідності побудови своєрідного алгоритму взаємодії оновлених стратегій і технологій, адекватних цілям, задачам і специфіці проектів і програм, що вводяться в освітньо-виховну, соціально-культурну, сімейно-побутову та інші соціальні сфери. Вказано на необхідність покращання підготовки управлінських кадрів всіх рівнів у сфері соціології і прогнозування динаміки потреб у спеціалістах соціального профілю. Розглянуто положення, що стосуються передбачуваних структур і основних організаційних форм цілісного загальнонаціонального програмування виховання. Охарактеризовано блоки загальнонаціональної програми виховання - освітньо-виховний, соціокультурний, нормативно-управлінський.

Раскрыты источники расширения терминологии теории воспитания. Обосновано включение в педагогическую лексику терминов: суггестология, арттерапия, имаготерапия, моритотерапия, логотерапия, психодрама, инсайт. Подчеркнута важность понимания назревшей во всех сферах общества необходимости построения своеобразного алгоритма взаимодействия обновленных стратегий и технологий, адекватным целям, задачам и специфике проектов и программ, которые вводятся в образовательно-воспитательную, социально-культурную,семейно-бытовую и другие социальные сферы. Указано на необходимость улучшения подготовки управленческих кадров всех уровней в сфере социологии и прогнозирования динамики потребности в специалистах социального профиля. Рассмотрены положения, касающиеся предусмотренных структур и основных организационных форм целостного общенационального программирования воспитания. Детально охарактеризованы блоки общенациональной программы воспитания - образовательно-воспитательный, социокультурный, нормативно-управленческий.

Condition and possibilities of realization of youth-education ideas and projects as the integral social-cultural process that is coordinated and pedagogically supported in the national scale are analyzed.

Проаналізовано напрямки і підходи до організації самоосвіти студентської молоді у педагогічних персоналізованих ательє Франції.

Проанализированы направления и подходы к организации самообразования студенческой молодежи в педагогических персонализированных ателье Франции.

The article deals with the directions and approaches to the organization of student youth self-education in personalized studios of France.