Описані конструкція і робота систем тунельної вентиляції метрополітенів, взаємозв'язок теплового та вентиляційного режимів. Оцінено розмір теплового потенціалу викидних вентиляційних потоків. Визначено мінімальну теплову потужність і сезонний енергоресурс теплонасосної утилізаційної установки.

Розглянуто проблематику і причини виникнення природного руху повітря у підземних об'єктах складної топології. Виявлено і проаналізовано фактори, що впливають на інтенсивність цього процесу. Запропоновано методи кількісної оцінки обсягів природної вентиляції таких об'єктів, які враховують взаємозв'язок зовнішніх кліматичних і внутрішніх теплових умов з топологією споруд і рельєфом земної поверхні. Узагальнено результати раніше проведених досліджень та оцінено перспективи їх використання в Україні стосовно до переробки різних промислових відвалів.

Оцінено енергетичні та економічні показники повітряного опалення станційних споруд метрополітену з допомогою теплового насоса за рахунок тепловиділення ескалаторів.

Наведено принципи, загальні особливості, характеристики та досвід розробки елементів енергозберігаючих систем нормалізації теплового режиму підземних споруд, які раціонально використовують оборотні фазові перетворення робочих тіл у розрахунковому інтервалі температури.

Викладено передумови та підходи до розробки схемних і технічних рішень утилізації за допомогою теплових насосів енергії викидів систем місцевої вентиляції метрополітенів. Наведено основні характеристики дослідної установки, що споруджується на одній із станцій Київського метрополітену.

Проаналізовано особливості протікання в метрополітенах процесу нестаціонарного теплообміну вентиляційного повітря з оточуючим грунтом, оцінено можливості накопичення в грунті низькопотенціальної теплоти для теплонасосних установок.

Для типових станційних підземних споруд метрополітену рівня земної поверхні та рівня колійних тунелів проаналізовано структуру капітальних і експлуатаційних витрат на створення та функціонування систем нормалізації мікроклімату у варіантах традиційного теплопостачання від теплової мережі та теплонасосного теплопостачання нових та реконструйованих об'єктів, а також визначено терміни окупності теплонасосних систем.

Проаналізовано традиційні системи теплопостачання метрополітенів. Оцінено частку вартості, потужності й енергоспоживання систем у витратах на спорудження та експлуатацію об'єктів, а також можливості зниження цих енерговитрат у разі використання теплових насосів.

Проаналізовано типову схему теплонасосної установки, призначеної для утилізації низькопотенційної теплоти вентиляційних викидів підземних споруд. Визначено деякі зв'язки показників ефективності установки з режимними параметрами та розподілом втрат ексергії у її елементах.

Приблизно оцінено енергетичні й економічні переваги застосування на шахтах Донбасу теплонасосних систем утилізації теплоти викидних вентиляційних потоків. Зіставлено ефективність запропонованої системи з традиційними варіантами нагріву й охолодження повітря, яке подається в шахту. Визначено раціональне співвідношення теплової потужності калориферної установки та теплового насосу.

Представлены результаты работ по внедрению теплонасосной техники в системы энергоснабжения подземных сооружений. Проанализирована типичная схема теплонасосной установки, предназначенной для утилизации низкопотенциальной теплоты вентиляционных выбросов подземных сооружений. Определены некоторые связи показателей эффективности установки с режимными параметрами и распределением потерь эксергии в ее элементах.

Применительно к типичным объектам социальной инфраструктуры г. Киев оценены энергетические, технические и экономические показатели предлагаемых теплонасосных систем теплоснабжения, использующих низкопотенциальную теплоту канализационных стоков.

Рассмотрены теплофизические аспекты потенциально возможных тяжелых аварий в реакторных отделениях современных АЭС. Приведены примеры возникновения и развития проектных и запроектных аварий, имевших место в мировой атомной энергетике. Проанализированы важнейшие аспекты динамики теплообмена в типичных аварийных ситуациях, а также расчетная методология их учета. Применительно к возможным тяжелым авариям ядерных энергетических реакторов усовершенствован ряд представлений о динамике развития аварий в конструктивных элементах реакторных отделений и соответствующих методологических принципов, которые могут быть использованы в качестве исходных предпосылок для выбора мер по локализации и ликвидации аварийных ситуаций. Уделено внимание компьютерному моделированию аварийных процессов в водоохлаждаемых реакторах. Разработаны физико-математические модели аварийных процессов в реакторах на быстрых нейтронах с жидкометаллическим и газовым охлаждением.

Изложены фундаментальные основы процесса генерации паровой фазы и кризисов теплообмена применительно к условиям вынужденного движения теплоносителя в парогенерирующих каналах активных зон ядерных энергетических реакторов. Проанализированы теплогидравлические особенности течения в данных условиях двухфазных потоков. Описаны методы, физико-математические модели и алгоритмы для совершенствования теплогидравлических расчётных кодов - важнейшей составляющей систем обеспечения эксплуатационной безопасности ядерных энергоблоков, а также для придания данным системам автоматической идентификации в реальном времени штатных и предаварийных режимов течения пароводяных потоков.

The methods for an interconnected quantitative assessment of the inflow air temperature effect and aerostatic thermal pressure on the productivity of ventilation and nonsteady thermoexchange between air and the massif in underground structures are offered.

Рассмотрены основные направления развития и темпы роста показателей применения теплонасосных систем.

Рассмотрены особенности применения в качестве носителей низкотемпературного тепла водных растворов гликолей, что важно при выборе гидравлических схем контуров циркуляции.

Рассмотрено системное изложение перспектив и проблем использования парокомпрессионных тепловых насосов для теплоснабжения индивидуальных домов. Рассмотрены вопросы рационального выбора источников низкотемпературной теплоты, способов ее преобразования и конструктивные решения по их реализации.

Рассмотрены возможности повышения эффективности систем теплоснабжения путем интеграции их парокомпрессионных тепловых насосов.

Рассмотрена возможность повышения эффективности использования тепловых сетей в летний период путем применения тепловых насосов для хладоснабжения объектов.