Розглянуто біографію президента Польщі Олександра Кваснєвського у 1995 - 2005 рр. в ракурсі архітектора нової зовнішньої та міжнародної політики країни. Досліджено його роль у розвитку європейської та атлантичної інтеграції Польщі та становленні республіки у межах західної цивілізації. Вивчено вплив Кваснєвського на вибір шляху розвитку постсоціалістичної Польщі у перші десятиріччя демократії.

Мета дослідження - розгляд польсько-габсбурзьких відносин та їх специфіки у другій половині XV - першій половині XVI ст. Проаналізовано становлення та розвиток дипломатичних та династичних контактів між Королівством Польським та Священною Римською імперією. Виокремлено характерні риси у відносинах двох монархій. Розглянуто спільне й особливе у розвитку двох держав у зазначений період. Продемонстровано багатошаровість і неоднозначність дипломатії та багатоманітність зв'язків між династіями Ягеллонів та Габсбургів у другій половині XV - першій половині XVI ст.

Мета статті - розгляд однієї з ключових подій в історії Європи XVI ст. - виборів імператора 1519 р., які визначили тенденції розвитку регіону у період раннього нового часу. Зроблено аналіз перебігу та результатів боротьби за імперську корону між провідними монархіями Заходу. Виокремленні особливості зовнішньополітичних відносин між династіями польських, угорських та чеських Ягеллонів, австрійських та іспанських Габсбургів та французьких Валуа. Розглянуто дипломатичні перипетії та особливості передвиборчого процесу, з урахуванням виключної ролі польського фактору на специфіку проходження виборів 1519 р.

Мета роботи - розгляд польсько-угорських відносин та їх специфіки у період 1507 - 1515 рр. на фоні зросту політичного впливу австрійської імператорської династії Габсбургів у Центрально-Східній Європі та їх претензій на владу у Чехії та Угорщині. Проаналізовано особливості відносин в середині династії Ягеллонів. Продемонстрована багатошаровість і неоднозначність дипломатії та багатоманітність звіязків між династіями Ягеллонів та Габсбургів на початку XVI ст. На їх основі окреслені особливості міжнародних відносин у Центрально-Східній Європі та механізми пошуку рівноваги в регіоні у зазначений період.

Мета роботи - розгляд польсько-угорських відносин та їх специфіки у період 1507 - 1515 рр. на фоні зросту політичного впливу австрійської імператорської династії Габсбургів у Центрально-Східній Європі та їх претензій на владу у Чехії та Угорщині. Проаналізовано особливості відносин в середині династії Ягеллонів. Продемонстрована багатошаровість і неоднозначність дипломатії та багатоманітність зв'язків між династіями Ягеллонів та Габсбургів на початку XVI ст. На їх основі окреслені особливості міжнародних відносин у Центрально-Східній Європі та механізми пошуку рівноваги в регіоні у зазначений період.

Мета роботи - вивчити частоту та спектр анемії у хворих на анкілозивний спондиліт (АС), охарактеризувати особливості їх гемопоезу та ферокінетики, а також визначити зв'язок зі статтю, віком і тривалістю захворювання. Під спостереженням перебували 118 пацієнтів з діагнозом АС відповідно до модифікованих критеріїв Нью-Йорка. Групу контролю становили 26 практично здорових осіб, репрезентативних за віком і статтю. Анемію встановлювали при рівні гемоглобіну нижче 120 г/л. Для оцінки гемопоезу та ферокінетики проводили вимірювання рівня гемоглобіну, еритроцитів, MCV, рівня заліза та феритину в сироватці крові, загальної залізозв'язуючої здатності сироватки крові (ЗЗЗС), коефіцієнт насичення трансферину та розчинні рецептори трансферину. Анемія у хворих на АС виявляється у 28,8 % випадків, а ще у 10 (11,9 %) реєструють латентний дефіцит заліза. Спектр анемії представлений анемією хронічного захворювання (АХЗ) - 44,1 %, АХЗ з дефіцитом заліза (29,4 %) та залізодефіцитною анемією (ЗДА) - 23,5 %. За цитометричною характеристикою ЗДА у 75 % пацієнтів мікроцитарна, а АХЗ і АХЗ з дефіцитом заліза - у 86,8 та 70 % відповідно - нормоцитарна. Зміни гемопоезу та ферокінетики у хворих на АС із ЗДА характеризувалися найвищими рівнями еритроцитів, ЗЗЗС та розчинних рецепторів трансферину, мікроцитозом та найнижчими рівнями заліза в сироватці крові, коефіцієнта насичення трансферину та феритину. У пацієнтів з АХЗ спостерігалися помірні зміни обміну заліза, пацієнти з АХЗ із супутнім дефіцитом заліза за цими показниками займали проміжні позиції. Отримані нами дані зіставні з результатами інших дослідників, які вказують, що частота анемії в різних етнічних групах хворих на АС варіює в межах 18,5 - 45,8 % (Braun J. et al., 2009; Kim K.J., Cho C.S., 2012; Щербаков Г.И. и соавт., 2016; Bulut Y. et al., 2017). Висновки: анемію у хворих на АС виявлено у 28,8 % випадків. Анемічний синдром був представлений АХЗ, АХЗ із дефіцитом заліза та ЗДА. ЗДА була переважно мікроцитарного характеру, а АХЗ і АХЗ із дефіцитом заліза - нормоцитарного. Спрямованість змін гемопоезу та ферокінетики у хворих на АС залежить від типу анемії.

Мета роботи - вивчити частоту та спектр анемії у хворих на анкілозивний спондиліт (АС), охарактеризувати особливості їх гемопоезу та ферокінетики, а також визначити зв'язок зі статтю, віком і тривалістю захворювання. Під спостереженням перебували 118 пацієнтів з діагнозом АС відповідно до модифікованих критеріїв Нью-Йорка. Групу контролю становили 26 практично здорових осіб, репрезентативних за віком і статтю. Анемію встановлювали при рівні гемоглобіну нижче 120 г/л. Для оцінки гемопоезу та ферокінетики проводили вимірювання рівня гемоглобіну, еритроцитів, MCV, рівня заліза та феритину в сироватці крові, загальної залізозв'язуючої здатності сироватки крові (ЗЗЗС), коефіцієнт насичення трансферину та розчинні рецептори трансферину. Анемія у хворих на АС виявляється у 28,8 % випадків, а ще у 10 (11,9 %) реєструють латентний дефіцит заліза. Спектр анемії представлений анемією хронічного захворювання (АХЗ) - 44,1 %, АХЗ з дефіцитом заліза (29,4 %) та залізодефіцитною анемією (ЗДА) - 23,5 %. За цитометричною характеристикою ЗДА у 75 % пацієнтів мікроцитарна, а АХЗ і АХЗ з дефіцитом заліза - у 86,8 та 70 % відповідно - нормоцитарна. Зміни гемопоезу та ферокінетики у хворих на АС із ЗДА характеризувалися найвищими рівнями еритроцитів, ЗЗЗС та розчинних рецепторів трансферину, мікроцитозом та найнижчими рівнями заліза в сироватці крові, коефіцієнта насичення трансферину та феритину. У пацієнтів з АХЗ спостерігалися помірні зміни обміну заліза, пацієнти з АХЗ із супутнім дефіцитом заліза за цими показниками займали проміжні позиції. Отримані нами дані зіставні з результатами інших дослідників, які вказують, що частота анемії в різних етнічних групах хворих на АС варіює в межах 18,5 - 45,8 % (Braun J. et al., 2009; Kim K.J., Cho C.S., 2012; Щербаков Г.И. и соавт., 2016; Bulut Y. et al., 2017). Висновки: анемію у хворих на АС виявлено у 28,8 % випадків. Анемічний синдром був представлений АХЗ, АХЗ із дефіцитом заліза та ЗДА. ЗДА була переважно мікроцитарного характеру, а АХЗ і АХЗ із дефіцитом заліза - нормоцитарного. Спрямованість змін гемопоезу та ферокінетики у хворих на АС залежить від типу анемії.

На основі джерел та історіографії досліджено формування зовнішньої політики Сигізмунда І на фоні боротьби Ягеллонів і Габсбургів за статус провідної сили у Центрально-Східній Європі. Визначено особливості дипломатії, династичних і союзницьких відносин Польського королівства у першій половині XVI ст. як складової міжнародних відносин Раннього нового часу. Доведено превалювання західного вектора над східним у зовнішній політиці, продемонстровано особливості формування польського зовнішньополітичного курсу першої половини XVI ст. в умовах співіснування країни з імперіями Габсбургів та Османів. Визначено специфіку боротьби Польського королівства за угорську корону як окремої складової політики держави у 1526 - 1548 pp. Уточнено характер та особливості міждинастичних відносин Ягеллонів. Висвітлено роль і значення політики Польського королівства та її дипломатії на перебіг війни в Угорщині. Розвинуто вивчення особливостей проведення Першого Віденського конгресу 1515 р. Досліджено перебіг і результати виборів імператора 1519 р. Набуло подальшого розвитку встановлення ролі Османської імперії у європейській політиці першої половини XVI ст., а також визначення напрямів експансії Габсбургів та розширення їх територій і впливу у Центрально-Східній Європі.

Шифр НБУВ: Ж100581 Пошук видання у каталогах НБУВ