Показана особая роль атмосферы в круговороте энергии и вещества в биосфере и в возникновении глобальных экологических проблем. Рассмотрены загрязнители атмосферы и источники их выделения. Отмечено, что основным источником выделения вредных веществ являются процессы сгорания. Изложены основы теории процессов сгорания топлив и образования вредных веществ в стационарных установках и двигателях внутреннего сгорания. Приведены данные по элементарному составу топлив, а также методика расчета процессов сгорания и выделения вредных веществ.

Проаналізовано вимоги до процесу розбавлення відпрацьованих газів двигуна у вимірювальних системах (тунелях) для визначення масових викидів твердих частинок дизелів. Розроблено методику визначення температури розбавлених відпрацьованих газів двигуна в тунелі. Проведено порівняльний аналіз умов розбавлення відпрацьованих газів у частковопоточній та у повнопоточній системах.

Досліджено умови, котрі забезпечують ізокінетичний режим відбору відпрацьованих газів із вихлопної труби двигуна у частково-поточній системі (мінітунелі), що розбавляє і вимірює масові викиди твердих частинок дизелів. Визначено залежність перепаду тиску між пробовідбірником мінітунеля та вихлопною трубою в ізокінетичному режимі від параметрів потоку відпрацьованих газів дизеля. Оцінено вплив на точність підтримання даного режиму відхилень перепаду тиску між пробовідбірником мінітунеля та вихлопною трубою від потрібних значень, а також пульсацій потоку відпрацьованих газів у вихлопній трубі двигуна.

Проаналізовано способи застосування метанолу як альтернативного транспортного палива для поліпшення екологічних показників двигунів внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням. Розглянуто вплив метанолу на організм людини та навколишнє середовище. Оцінено економічну ефективність застосування розглянутих способів. Зроблено висновок про доцільність використання способів повної заміни бензину метанолом.

Проаналізовано основні фактори, що обумовлюють патогенний потенціал дизельних частинок. Узагальнено дані про їх хімічний та дисперсний склад. Надано характеристику найбільш небезпечних їх складових. Відбито сучасні уявлення про причини та механізми виникнення канцерогенезу в легенях під впливом дизельних частинок. Показано роль тонкодисперсних частинок у патогенезі легеневих захворювань. Обгрунтовано необхідність детальної експертизи та прогнозування складу дизельних частинок під час проектування та впровадження заходів щодо зменшення викидів токсичних речовин з відпрацьованими газами дизелів.