За результатами аналізу матеріалів буріння та переінтерпретації сейсмічних матеріалів минулих років на південному сході Волино-Поділля виявлено структурні форми в заляганні сейсмічних горизонтів палеозойського комплексу на рівні стратифікованих з ними відкладів силуру - ордовику - кембрію. Співвідношення залягання цих горизонтів указує на утворення стратиграфічно неузгоджених форм, які розглядаються як можливі пастки вуглеводнів нового типу. Надано структурний план Колинківської антикліналі у взаємозв'язку з розміщенням виявлених об'єктів.

По результатам анализа материалов бурения и интерпретации сейсмических материалов прошлых лет на юго-востоке Волыно-Подолии выявлены структурные формы в залегании сейсмических горизонтов палеозойского комплекса на уровне стратифицированных с ними отложений силура - ордовика - кембрия. Соотношение залегания этих горизонтов указывает на образование стратиграфически несогласованных форм, которые рассмотрены как возможные ловушки углеводородов нового типа. Приведен структурный план Колинковской антиклинали во взаимосвязи с размещением выявленных объектов.

As a result of drilling data analysis and reinterpretation of seismic survey information of bygone years in the southeastern part of Volyn-Podillia the details of Paleozoic complex seismic horizons bedding are revealed on the level of stratificated with them Silurian-Ordovician-Cambrian deposits. Relationship of these horizons character of bedding indicates on the formation of stratigraphic nonconeormable forms, which are considered as possible hydrocarbons traps of the new stratigraphic type. The structural plan of Kolynkiv anticlinal structure in interdependence with the placing of revealed objects is given.

Висвітлено результати аналізу геолого-геофізичних даних і переінтерпретації сейсмічних матеріалів у смузі транскарпатського геотраверсу Ужок-Борислав-Рудки-Великі Мости, який на північному заході регіону перетинає Складчасті Карпати, Передкарпатскький прогин та Східноєвропейську платформу. Запропоновано структурно-тектонічну модель геологічного розрізу геотраверсу, розглянуту щодо перспектив нафтогазоносності. У кожній структурно-тектонічній зоні Карпатського регіону, яку перетинає геотраверс, прогнозуються нові перспективні щодо пошуку пасток вуглеводнів комплекси та об'єкти, визначено напрями подальшого проведення геологорозвідувальних робіт.

Освещены результаты анализа геолого-геофизических данных и переинтерпретации сейсмических материалов в полосе транскарпатского геотраверса Ужок-Борислав-Рудки-Великие Мосты, который на северо-западе региона пересекает Складчатые Карпаты, Предкарпатский прогиб и Восточноевропейскую платформу. Предложена структурно-тектоническая модель геологического разреза геотраверса, рассмотренная в отношении перспектив нефтегазоносности. В каждой структурно-тектонической зоне Карпатского региона, которую пересекает геотраверс, прогнозируются новые перспективные относительно поисков ловушек углеводородов комплексы и объекты, определены направления дальнейшего проведения геологоразведочных работ.

The results of geologic-geophysical data analysis and seismic materials reinterpretation in stripe of Transcarpathian geotraverse Uzhok-Boryslav-Rudky-Velyki Mosty which in the northwest of the region intersects Folded Carpathians, Precarpathian foredeep and East-European platform are elucidated. Structural-tectonic model of geotraverse geologic section is proposed, which is examined relative to oil and gas content prospects. In each structural-tectonic zone of the Carpathian region which geotraverseintersects the new prospective for hydrocarbons traps prospecting complexes and objects are forecasted, the directions foe subsequent exploration works carrying out are determined.

Обгрунтовано перспективність пошуків вуглеводнів у палеогенових складках Самбірського покриву. З метою виявлення можливості відкриття нових родовищ проаналізовано архівні матеріали сейсмічних досліджень та буріння на площах Нагуєвичі та Ортиничі. Побудовано сейсмогеологічний розріз на ділянці Підбуж - Залужани та виділено фрагменти очікуваних Унятицької та Скосівської складок.

На підставі аналізу геолого-геофізичної інформації та переінтерпретації сейсмічних матеріалів на північному заході Самбірського покриву Передкарпатського прогину одержано нові уявлення про будову геологічного розрізу вздовж транскарпатських геотраверсів. Зроблено прогноз перспективних для проведення геологорозвідувальних робіт площ і нафтогазоносних об'єктів.

В результате анализа геолого-геофизической информации и переинтерпретации сейсмических материалов на северо-западе Самборского покрова Предкарпатского прогиба получены новые представления о строении геологического разреза вдоль транскарпатских геотраверсов. Прогнозируются перспективные на проведение геологоразведочных работ площади и нефтегазоносные объекты.

Due to the analysis of geological, geophysical information and seismic materials reinterpretation in the north western part of the Sambir nappe in Precarpathian deep, new ideas about the structure of geological cross-section along the Transcarpathian geotraverses have been received. The perspective areas, oil and gas bearing objects have been forecasted for geological prospecting works.

На території Західного регіону України опрацьовано значний обсяг регіональних і детальних сейсмічних профілів. Побудовано структурні та транскарпатські сейсмогеотраверси, вивчено глибинну геологічну будову земної кори та осадового покриву. Надано аргументовану оцінку перспективам нафтогазоносності. За результатами інтерпретації та узагальнення регіональних сейсмічних матеріалів КМЗХ побудовано схему тектоніки та гіпсометрії дорифейського кристалічного фундаменту, яка розкриває історію геодинамічного розвитку надр Західного регіону України від давнього архейського до новітнього альпійського періодів.

За аналізом і переінтерпретацією хвильової картини сейсмічних профілів одержано у плані нову форму Калуського розлому за серією дугоподібних площин зміщення порід, сформованих процесами ерозії. За напрямком локальних фрагментів зміщення порід рекомендуються пошуки нових пасток вуглеводнів у неогені.

За сейсмічними даними побудовано карту мезопалеозойської основи Передкарпатського прогину, де Ходорівська прадавня долина вимальовується у конкретних формах ерозійного рельєфу з простяганням прарусла у напрямку Журавне - Дашава - Моршин - Жулин - Розгірче. З ерозійним рельєфом пов'язуються нові уявлення про формування та напрямки пошуків вуглеводневих пасток.

На основі перегляду матеріалів ГДС та сейсморозвідки в районі геотраверса РП-2 із застосуванням методу інтерактивного комплексування з інтерпретацією даних побудовано геолого-сейсмічні профілі вздовж і поперек давньої Ходорівської долини та карту потужності відкладів крейди. Це дало змогу провести реконструкцію умов седиментації та подальших ерозійних процесів на період від мезозою до неогену. У результаті на добре відомій газоносній території виявлено нові перспективні щодо газу структури та визначено деякі критерії попередньої оцінки в них продуктивності порід. Отримані матеріали дозволяють прогнозувати можливість відкриття нових покладів газу в районах розвитку власне давніх долин, які досить поширені в Більче-Волицькій зоні.

Відзначено, що останнім часом у Більче-Волицькій зоні Передкарпаття розгортається буріння на пошуки пасток газу у неглибокозалягаючих відкладах косівської світи. В ході цього виникають труднощі у визначенні перспективних ділянок за латераллю. У відділі геофізичних досліджень ЛВ УкрДГРІ розглянуто будову доміоценової поверхні південно-західного схилу Східноєвропейської платформи з альтернативної існуючій позиції. Вона представлена палеорельєфом ерозійних виступів та останців, розмежованих палеодолинами та врізами давніх річок, що спричинив узгоджений характер осадонагромадження відкладів бадену. На підставі виконаної інтерпретації сейсмічних матеріалів з'ясовано, що пастки газу в баденських відкладах розміщуються у напрямку мігруючої за латераллю перехідної зони схилів поверхні неузгодження від порівняно мілководного до більш глибоководного басейну осадонагромадження. Концепцію розвитку перспективних ділянок бадену у взаємозв'язку з ерозійною формою берегової лінії мезозойсько-палеозойської основи запропоновано до впровадження в практику геологопошукових робіт на площах Більче-Волицької зони.

Результати науково-дослідних робіт, виконаних ЛВ УкрДГРІ, дають можливість скласти нові уявлення про будову геологічного розрізу і перспективи нафтогазоносності території південного сходу Волино-Поділля. Аналіз і переінтерпретація сейсмічних спостережень минулих років дозволили спрогнозувати ряд нових перспективних щодо пошуків вуглеводнів структур у палеозойських відкладах, пов'язаних з поверхнею кембрійського комплексу. Висвітлено можливі типи структурного співвідношення стратиграфічних меж порід, які можуть формувати перспективні об'єкти в геологічному розрізі платформних утворень на рівні кембрій - ордовик - силур і розміщуються над виділеною шовною зоною. Вона простежена за характером залягання відбивного горизонту (протофундаменту) у товщі гранітів і відмежовується за напрямком Фатовець - Снятин - Глибока від менш перспективного на північному сході спокійного моноклінального схилу Східноєвропейської платформи. Обгрунтовано необхідність комплексного геолого-геофізичного вивчення й уточнення виділених структур.

У фронтальній частині платформного автохтона Карпатської споруди на південному сході Українських та в центральній частині Польських Карпат спостережено аналогічні за будовою геологічного розрізу та характером сейсмічної інформації нафтогазові родовища в мезозойських відкладах: Лопушна (Україна) і Лонкта (Польща). Аналіз особливостей будови родовищ Лопушна і Лонкта засвідчує насувний характер північно-східного напрямку автохтонної мезозойсько-палеозойської основи Карпат, що передбачає латеральне стиснення під час формування її структури і можливе поширення уздовж берегової смуги Карпатської дуги за аналогією з Лопушною і Лонктою ще не виявлених нових нафтогазоперспективних об'єктів.

У смузі регіональних Городоцького, Калуського і Косівського розломів, які відокремлюють Більче-Волицьку зону від Східноєвропейської платформи, у неогенових відкладах виявлені об'єкти, перспективні для пошуків родовищ нафти та газу. Генетично вони пов'язані із зсувними процесами в обводнених слабко ущільнених осадах під час їхньої седиментації. На основі переінтерпретації матеріалів польових геофізичних досліджень в опущених блоках згаданих розломів виділені специфічні тектонічні дислокації: дугоподібні в розрізі і плані розривні порушення та пов'язані з ними плікативні структури у вигляді напівантикліналей чи структурних носів. Вони мають гравітаційну природу і виникають у слабколітифікованих осадах з великою швидкістю седиментації. Наведено приклади аналогічних дислокацій в інших нафтогазоносних басейнах світу з подібною будовою та історією геологічного розвитку, до яких приурочені численні поклади вуглеводнів. У прирозломних ділянках Більче-Волицької зони виділено близько двох десятків перспективних структур. З метою обгрунтування нових пасток вуглеводнів рекомендовано проведення геологорозвідувальних робіт.

За даними сейсморозвідки розглянуто поширення на південний захід під покриви Карпат нафтогазоперспективних відкладів мезозою Східноєвропейської платформи. Описано межу поширення крейдових платформних утворень і характер палеорельєфу мезозойських відкладів під Карпатським насувом до зони Ужоцького розлому як південно-західної границі Східноєвропейської платформи.

Сейсмічний профіль TTZ-South із використанням заломлених та відбитих у закритичній зоні хвиль, відпрацьований у 2018 р., перетинає південно-західний район України і південно-східний регіон Польщі. Профіль TTZ-South був спрямований на вивчення структури земної кори та верхньої мантії Транс'європейської шовної зони і південно-західного сегмента Східноєвропейського кратону (схилу Українського щита). Профіль завдовжки ~550 км (~230 км у Польщі і ~320 км на заході України) є продовженням раніше реалізованих проектів у Польщі - профілю TTZ (1993 р.) і CEL03 (2000 р.). Глибинне сейсмічне зондування за профілем TTZ-South виконано з використанням 320 сейсмічних станцій TEXAN і DATA-CUBE, що надало змогу одержати сейсмічні записи високої якості з 11 пунктів вибуху (6 - в Україні і 5 - у Польщі). За програмою сейсмічної томографії перших вступів FAST побудовано спрощену P-швидкісну модель, що грунтується на інверсії часів пробігу перших вступів P-хвиль. Одержане зображення демонструє попередню швидкісну модель, яка складається з осадового комплексу і кристалічної кори, що охоплює верхній, середній і нижній її шари. Поверхня поділу Мохо, яку апроксимовано ізолінією 7,5 км/с, розташована на глибині 45 - 47 км у центральній частині профілю, у північній (Радом-Лисогорський блок у Польщі) і південній (Волино-Подільська монокліналь в Україні) частинах профілю вона піднімається до глибин 40 та 37 км відповідно. Особливістю швидкісного розрізу є наявність високошвидкісних тіл, виявлених у діапазоні глибин 10 - 35 км. Подібні високошвидкісні тіла раніше було виявлено в корі Радом-Лисогорського блока. Тіла, що залягають на глибині 10 - 35 км, можуть бути алохтонними фрагментами спочатку єдиного масиву основних порід або окремими тілами основного складу, що проникли в кору в неопротерозої під час розколу суперконтиненту Родинія, який супроводжувався потужним рифтогенезом. Прояви рифтогенного магматизму відомі у північно-східній частині Волино-Подільської монокліналі, де на поверхню виходять вендські трапи.