Наведено засоби геоінформативного аналізу просторових даних, розглянуто сучасні технології обробки геопросторової інформації. Висвітлено погляди вітчизняних і закордонних фахівців щодо можливості сучасної аналітичної обробки в геоінформаційних системах. Описано моделі й алгоритми, покладені в основу геоінформаційного аналізу просторових даних. Розглянуто програмні засоби реалізації, інтеграції даних і технологій.

Визначено сутність геоінформації, геоінформаційних технологій (ГІТ), геоінформаційних систем (ГІС) та їх функціональні особливості. Розглянуто питання введення даних та їх цифрування, наведено характеристики провідних ГІС, розкрито їх переваги та недоліки. Увагу приділено питанням створення електронних карт і їх збереження за допомогою ГІТ. Висвітлено концептуальні основи ГІС у контексті їх побудови, сучасні технології обробки геопросторової інформації, напрями застосування ГІС і перспективи їх розвитку. Наведено моделі й алгоритми ГІС, програмні засоби реалізації, інтеграції даних і технологій.

Розглянуто можливість застосування геоінформаційних технологій під час виконання експертної оцінки земель (територій) та надано приклади їх використання.

Розглянуто можливість застосування геоінформаційних технологій під час нормативної оцінки земель населених пунктів.

Розглянуто методологію використання геоінформаційних технологій для підвищення ефективності функціонування системи моніторингу навколишнього природного середовища. Показано структуру мережевої геоінформаційної системи природозаповідного фонду. Розроблено цифрові карти природозаповідного фонду (ПЗФ) та екологічної мережі. Створено та впроваджено в практичну діяльність базу даних об'єктів ПЗФ.

Розглянуто проблеми створення системи моніторингу атмосферного повітря з використанням геоінформаційних технологій (ГІТ). На підставі аналізу зроблено висновки та визначено головні проблеми, пов'язані з упровадженням ГІТ в сучасні системи моніторингу атмосферного повітря.

Надано концепцію створення системи агроекологічного моніторингу (АЕМ) з використанням геоінформаційних технологій (ГІТ). На підставі аналізу зроблено висновки та визначено головні проблеми, пов'язані з упровадженням ГІТ у сучасні системи АЕМ.

Розглянуто підходи до створення геоінформаційного середовища для моніторингу і прогнозування стану водних ресурсів та наведено методику дослідження якості води за допомогою інтегрального екологічного показника.

Розглянуто підходи щодо моніторингу демографічної ситуації у Чернігівській області за допомогою геоінформаційних технологій, вплив та наслідки різних чинників на демографічні процеси.

Розглянуто підхід щодо формалізації математичного опису регіону як об'єкта моделювання в ГІС.

Розглянуто підходи до використання геоінформаційних технологій для створення соціально-екологічного web-атласу Чернігівської області.

Подано результати історико-наукового аналізу процесу розвитку обчислювальної техніки. Показано вклад відомих учених та інженерів у створення обчислювальних пристроїв. Розглянуто перші "інструментальні" засоби виконання розрахунків. Висвітлено еволюцію систем числення, зокрема, одиничну систему числення, давньоєгипетську, систему числення стародавніх індіанців майя та ін. Описано винахід та еволюцію логарифмічної лінійки. Розглянуто механічний період у розвитку обчислювальної техніки, роботи Гаспара Проні, арифмометри Дж. Едмондзона, Рамона Веріа, О.М. Крилова та ін. Висвітлено електромеханічний період у розвитку обчислювальної техніки. Подано інформацію про програмувальний табулятор Ф.Р. Бюля, диференціальний аналізатор В. Буша, універсальну машину А. Тюрінга.

Розглянуто передумови створення комп'ютерів на електронних лампах. Висвітлено питання розвитку обчислювальної техніки на базі електронних ламп (Перше покоління комп'ютерів). Описано розвиток обчислювальної техніки на базі напівпровідників (Друге покоління комп'ютерів). Охарактеризовано комп'ютери на інтегральних схемах (Третє покоління).

Розглянуто підхід до створення моделі оцінки впливу людино-машинних похибок у геоінформаційній системі на процес управління територіями. За допомогою запропонованої моделі можна визначити усереднені характеристики процесу обробки інформації геоінформаційною системою. Виділяючи для конкретного випадку величини зв'язків, можна визначити, чи виходять вони (і які саме) за межі базових значень, і зробити висновок про джерело збурень і величину його впливу на кінцевий результат управління.

Розглянуто підходи щодо обгрунтування математичної основи системи управління процесом соціально-економічного розвитку регіону зі зворотнім зв'язком і СППР із застосуванням геоінформаційних технологій.

Розглянуто підхід щодо необхідності застосування технологій дистанційного зондування для ефективного агроекологічного моніторингу земельних ресурсів і показано діапазони знімання, що можуть застосовуватись у його процесі.

Розглянуто можливості створення ефективного інструментарію інформаційного забезпечення і підтримки управлінських рішень з агроекологічного і агрохімічного моніторингу грунтового покриву на сучасному етапі. Запропоновано і описано дієві підходи і технології щодо аналізу даних, що дозволяє застосувати багатоваріантну систему оцінки потенціалу грунтових ресурсів.

Розглянуто підходи щодо вибору критеріїв ефективності моделювання соціально-економічних систем (СЕС). Проведено аналіз структури та властивостей СЕС. Розглянуто класифікацію видів економіко-математичного моделювання та його задачі. Описано процес вибору оптимального варіанта моделі структурного устрою СЕС, методи, які доцільно для цього застосувати, та класифікація видів моделювання. Проведено аналіз наукових праць, у яких розглянуто критерії ефективності, оптимальності, результативності моделювання СЕС, що використовуються вченими в математичних моделях СЕС.

Проаналізовано існуючі задачі, підходи, методи та ІТ управління територіями, визначено шляхи підвищення ефективності цього управління. Розроблено концепцію впровадження геоінформаційних систем (ГІС) у систему управління територіями (СУТ). Наведено модель оцінювання приросту інформації, яку можна отримати від впровадження ГІС у СУТ. Подано модель оцінювання впливу людино-машинних похибок на точність ГІС і методи підвищення точності первинних даних для ГІС у СУТ для забезпечення можливості створення і актуалізації картографічних зображень усієї лінійки масштабів. Розроблено моделі для геоекологічного прогнозування за умов поганої обумовленості задач і недостатньої кількості експериментів. Приділено увагу моделям оцінювання якості, ефективності та працездатності функціонування комплексу "СУТ і ГІС" за різними критеріями. Здійснено аналітико-експлуатаційне моделювання підсистем ГІС на прикладі Чернігівської області за запропонованими методами, моделями і програмно-технічними засобами геоінформаційної підтримки та оцінено економічну доцільність впровадження ГІС у СУТ.

Розглянуто поняття алгоритму та програми, принципи побудови алгоритму. Наведено форми та засоби подання алгоритмів, класифікацію алгоритмічних процесів. Надано загальні відомості про алгоритмічні системи, рекурсивні функції, абстрактний алфавіт, розкрито сутність та роботу абстрактної машини Е. Поста та універсальної машини А. Тюрінга, особливість підходу А. А. Маркова. Викладено теорію автоматів, основи програмування та особливості роботи в середовищі Turbo Pascal.