На підставі опрацьованого фактичного матеріалу перехідні дієслова кокретної фізичної дії (КФД) класифіковано за лексико-семантичним принципом. Проаналізовано лексико-семантичні підгрупи з загальним значенням "здійснювати конкретний вид діяльності" лексико-семантичний ряд (ЛСР на позначення процесів суспільно-виробничої, побутової та обрядової сфер) і лексико-семантична підгрупа (ЛСП) з загальним значенням "досягати результату дії" (ЛСР із семантикою "створювати об'єкт", "пошкоджувати об'єкт" і "руйнувати об'єкт"). Розглянуто вияв імпліцитної й експліцитної перехідності в межах кожної ЛСП, визначено типи й умови реалізації імпліцитної перехідності, зафіксовано синтаксичні конструкції та структурні моделі з перехідними дієсловами КФД, зокрема подано різновиди значень акузатива та генетива та репрезентовано лексико-семантичну групу об'єктів дії - іменників, які уточнюють семантику аналізованих лексем.

Розвідка продовжує цикл статей про перехідні дієслова конкретної фізичної дії, зафіксовані в українських пам'ятках XVI - першої половини XVII ст. У мові досліджуваних текстів виявлено та проаналізовано імпліцитно перехідні дієслова КФД, для яких характерна відсутність об'єкта дії без зміни семантики.

Уперше в українському мовознавстві подано вичерпний реєстр граматик української мови кінця ХVІ - початку ХХІ ст. (132 найменування) та репрезентовано систему термінів на позначення категорії стану та його різновидів протягом указаного періоду, а також номінації перехідних і неперехідних дієслів. Систематизовано вчення про дієслівну перехідність і запропоновано власну концепцію трактування цієї категорії. На основі опрацьованого фактичного матеріалу (близько 600 одиниць) подано опис перехідних дієслів, зокрема фізичної дії, зафіксованих у пам'ятках української мови ХVІ - ХVІІ ст. Дієслова класифіковано за лексико-семантичним принципом, відповідно виокремлено лексико-семантичні підгрупи, ряди та мікрогрупи. Охарактеризовано експліцитну та імпліцитну перехідності в межах кожної лексико-семантичної підгрупи, визначено типи та умови реалізації імпліцитної перехідності. Визначено вплив семантики на зміну / втрату перехідності. Встановлено різновиди значень акузатива та генетива, а також основні засоби вираження знахідного та родового прямого об'єкта.

Схарактеризовано процес формування українсько-білоруського кордону крізь призму суспільно-політичних і військових процесів. Досліджено проблеми формування етнічної ідентичності (самоідентифікації) населення українсько-білоруського пограниччя. Проаналізовано значення кордону в щоденних практиках мешканців прилеглих територій. Досліджено вплив соціокультурних, суспільно-політичних чинників на українсько-білоруські відносини. Вказано на особливості трансформації сприйняття кордону після відновлення української та білоруської державності. Доведено важливе значення культурної спадщини пограниччя у процесі кристалізації національної ідентичності, сучасних міждержавних відносин.