Проаналізовано забезпечення обороноздатності держави в процесі комерціалізації об'єктів права інтелектуальної власності.

Розкрито загальні засади охорони інтелектуальної власності (ІВ) в Україні, висвітлено загальні підходи щодо цієї правової категорії. Розкрито основні поняття ІВ, досліджено систему охорони ІВ в Україні, надано класифікацію об'єктів права ІВ, визначено суб'єкти права ІВ та проаналізовано життєвий цикл об'єктів права ІВ. Запропоновано положення, які дозволяють зрозуміти, яким чином відбувається набуття прав ІВ, як може використовуватися ІВ в її об'єктному вираженні, яким чином регламентується та може реалізовуватися розпорядження майновими правами ІВ. Із метою забезпечення у майбутньому захисту прав ІВ увагу приділено державній реєстрації договорів щодо розпорядження майновими правами ІВ, державній реєстрації результатів науково-технічної діяльності, захисту ІВ в цілому. Увагу приділено такому ключовому питанню у сфері інтелектуальної, творчої діяльності як виплата винагороди авторам за використання об'єкта права ІВ.

Проведено дослідження проблем ідентифікації об'єктів права інтелектуальної власності за їх бухгалтерського обліку.

Увагу приділено об'єктам права промислової власності. Визначено основні риси та напрями формування державної політики у сфері боротьби з порушеннями права інтелектуальної власності. Досліджено форми, методи та механізми її реалізації з позицій евроінтеграційних процесів і сучасних концепцій забезпечення охорони та захисту інтелектуальної власності. Визначено відповідність законодавства України у сфері боротьби з порушеннями права інтелектуальної власності критеріям повноти, системності, узгодженості й ефективності з урахуванням темпів розвитку інтелектуальної інноваційної інфраструктури, нових інформаційних технологій. Вивчено та проаналізовано досвід зарубіжних країн у сфері законодавчого вирішення проблеми боротьби з порушеннями права інтелектуальної власності та можливість його врахування у практиці нормотворення України. Здійснено аналіз судової практики з розгляду справ про захист прав інтелектуальної власності, виявлено основні напрями формування теоретичної основи вдосконалення правозастосовної практики, матеріального та процесуального законодавства як основи та форми вираження державної політики у сфері дослідження. Визначено напрями гуманізації відповідальності за порушення права інтелектуальної власності в контексті захисту прав людини, в тому числі і права на справедливий суд.