Висвітлено хронологію життя видатного філософа ХХ ст. М.Гайдеггера, методологічні засади його філософування. Розглянуто питання метафізики, філософської антропології.

Освещены хронология жизни видного философа ХХ ст. М.Гайдеггера, методологические основы его философствования. Рассмотрены вопросы метафизики, философской антропологии.

Розкрито генезу методології екології й її сучасні проблеми. Висвітлено особливості методології геккелівсько-дарвінської парадигми екології. Розглянуто синергетику та глобальний еволюціонізм як чинники вдосконалення методології екологічних досліджень. Особливу увагу приділено людиновимірності екологічного знання.

Раскрыта генеза методологии экологии и проанализированы ее современные проблемы. Освещены особенности методологии геккеевско-дарвинской парадигмы экологии. Рассмотрены синергетика и глобальный эволюционизм как факторы совершенствования методологии экологических исследований. Особое внимание уделено человекомерности экологического знания.

Розглянуто предмет, методи, категорійно-понятійний апарат онтології та метафізики. Висвітлено концепції провідних західних філософів, зокрема, Е. Гуссерля, М. Гайдеггера, Ж.-П. Сартра, в контексті онтологічних ідей і критики метафізики.

Рассмотрены предмет, методы, категорийно-понятийный аппарат онтологии и метафизики. Освещены концепции ведущих западных философов, в часности, Э. Гуссерля, М. Гайдеггера, Ж.-П. Сартра, в контексте онтологических идей и критики метафизики.

Розглянуто предмет, методи та функції філософії, проаналізовано парадигми філософування. Охарактеризовано основні етапи розвитку філософії Стародавньої Греції, західноєвропейського Середньовіччя, епохи Відродження та періоду Нового часу. Проаналізовано процес становлення німецької класичної філософії й антропологію західноєвропейського романтизму. Розглянуто філософські концепції А. Шопенгаура, Ф. Ніцше, З. Фройда, К.Г. Юнга, Е. Фромма. Досліджено розвиток екзистенціалізму як провідного філософського напрямку XX ст.

Рассмотрены предмет, методы и функции философии, проанализированы парадигмы философствования. Охарактеризованы основные этапы развития философии Давней Греции, западноевропейского Средневековья, эпохи Возрождения и периода Нового времени. Проанализированы процесс становления немецкой классической философии и антропология западноевропейского романтизма. Рассмотрены философские концепции А. Шопенгауэра, Ф. Ницше, З. Фройда, К.Г. Юнга, Э. Фромма. Исследовано развитие экзистенциализма как ведущего философского направления XX в.

На підставі нового, сформульованого й обгрунтованого парадигмально-тематичного аналізу, що заснований на синтезі головних настанов концепцій Т. Куна та Дж. Холтона, здійснено реконструкцію історії розвитку методології екологічної науки, охарактеризовано її сучасний стан і перспективи подальшого розвитку. Проаналізовано три найбільш поширені в екології парадигми - геккелівсько-дарвінівську, системну та новітню, а також ті наскрізні методологічні теми, які виявилися базисними в процесі формування та застосування цих парадигм: еволюціонізм, редукціонізм, холізм. Розглянуто проблеми входження синергетичних ідей у сучасну екологію та людиновимірності. Доведено, що результатом півторастолітнього розвитку екологічної науки став перехід від спрощеної механістично-моністичної картини екологічної реальності до ціннісно зумовленої, в якій екологічний світ постає багатовимірним, непередбачуваним, сповненим життя та людиновимірним.

Вивчено людиномірність філософського пізнання. Проаналізовано передумови виникнення давньогрецької філософії. Охарактеризовано західноєвропейську середньовічну філософію. Вивчено особливості філософії епохи Відродження та німецької класичної філософії. Розкрито проблеми людини в історії філософії та її сучасних екзистенційно-психологічних аспектах.

Розглянуто метафізику в системі парадигми "on he on". Увагу приділено трансформації метафізики в системі парадигми "cogito". Висвітлено проблеми буття у "філософії життя". Подано інформацію про психоаналітичний вимір свідомості.