Проаналізовано професійну діяльність відомого гуманіста, вченого, доктора філософії, богослов'я та медицини, активного борця за мир і заборону атомної зброї, лауреата Нобелівської премії Альберта Швейцера.

Ключ. слова: Артеріальна гіпертензія, фармакотерапія, історико-клінічний аспект
Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.030-52

Рубрики:

Гіпертонічна хвороба

Шифр НБУВ: Ж15836 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано ефективність кверцетину з нестероїдним протизапальним препаратом "Диклофенаком натрію" у тварин (кролі) під час експериментального остеоартрозу (трансхондральне ушкодження медіального надвиростку стегнової кістки). Дослідження проведене на 35-ти кролях. У сироватці крові експериментальних тварин визначали активність колагенази, гіалуронідази, фракції гідроксипролину, глікозаминогликани. У групи тварин, що одержували препарат "Кверцетин", як активність ферментів, так і показники метаболітів органічної основи міжклітинної речовини сполучної тканин близькі до даних інтактних тварин, на відміну від показників інших експериментальних груп.

Изучено влияние кверцетина на экспериментально вызванные повреждения слизистой оболочки желудка. Животные разделены на четыре группы: первой вводили плацебо раствор диклофенака натрия, второй (группа негативного контроля) - раствор диклофенака натрия в дозе 25 мг/кг интрагастрально, третьей - перорально кверцетин в дозе 100 мг/кг на протяжении 3 дней до введения диклофенака натрия и четвертой (лечебная группа) - такую же дозу кверцетина на протяжении 3 дней после одноразового введения диклофенака натрия. Животных умерщвляли деклапитацией через 24 и 72 ч под эфирным "рауш наркозом". Количество язв определяли макроскопически. Пероральное применение кверцетина до и после введения диклофенака натрия приводило к значительному уменьшению количества язв у экспериментальных животных, что свидетельствует о протективном влиянии кверцетина на слизистую оболочку желудка в экспериментальных животных.

Проанализированы факторы риска (чрезмерное употребление поваренной соли, курение, избыточная масса тела, стресс, употребление спиртных напитков, а также гипокинезия), влияющие на возникновение и более тяжёлое течение артериальной гипертензии. Учет этих факторов риска при лечении артериальной гипертензии способствует более эффективной фармакотерапии данного заболевания.

Отмечено, что комбинированная терапия больных остеоартрозом диклофенаком натрия и кверцетином более эффективна, чем монотерапия этими медикаментами. Такая направленность изменений в лечении остеоартроза наблюдается по показателям болевого индекса, суставного индекса, индекса отечности сустава, динамике боли по визуальной аналоговой шкале.

Исследовано влияние отечественного антигипертензивного препарата липрил (лизиноприл) на уровень артериального давления (АД) у крыс со спонтанной артериальной гипертензией. Установлено, что ежедневное (в течение 90-а дней) пероральное применение крысам липрила в дозе 10 мг/кг массы тела приводит к существенному снижению АД.

С помощью современных физико-химических и квантово-химических методов проведены исследования по изучению пространственной структуры нового оригинального отечественного препарата тиотриазолина. Исследования показывают, что молекула тиотриазолина имеет своеобразную химическую структуру, которая определяет его физико-химические и квантово-фармакологические свойства.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р281.7/9

Рубрики:

Окремі групи лікарських речовин, засобів і препаратів

Шифр НБУВ: Жс20661 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обобщены результаты исследований квантово-фармакологических свойств ингибитора ангиотензинпревращающего фермента липрила (лизиноприла). С помощью квантово-химических методов установлено, что электронно-донорным центром лизиноприла является аминогруппа в составе лизинового фермента, а электронно-акцепторным - карбонильная группа, местом протонирования - карбонильные атомы кислорода и атом азота аминогруппы. Значительное количество атомов азота и кислорода делают молекулу лизиноприла полярной и обусловливают отсутствие метаболизма этого лекарственного средсва. Лизиноприл можно считать мягким реагентом, поэтому наиболее вероятно, что молекула будет вступать в реакцию с другими мягкими реагентами в организме - основными аминокислотами и ароматическими соединениями. Положительная энергия низшей свободной молекулярной орбитали обусловливает нуклеофильные свойства молекулы, отрицательная - электрофильные. Лизиноприл имеет низшую молекулярную свободную орбиталь с положительным значением энергии, то есть относится к нуклеофилам.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р281.7/9

Рубрики:

Окремі групи лікарських речовин, засобів і препаратів

Шифр НБУВ: Жс20661 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що у щурів лінії НІСАГ із спонтанною артеріальною гіпертензією (САГ) у лівому шлуночку більшість кардіоміоцитів мала ознаки ураження ультраструктури різного ступеня. В першу чергу порушується скоротлива й енергетична функція кардіоміоцитів. Ліприл (20 мг/кг щоденно протягом 3 міс) мав нормалізуючий вплив на ультраструктуру міокарда щурів із САГ. Це проявлялось у зменшенні перескорочення міофібрил до повного або часткового зникнення структурованості саркомерів. Збільшувалась глибина поздовжніх канальців Т-системи. Більшість мітохондрій зберігала ультраструктурну організацію. В ендотелії практично не відмічено пошкоджень, крім незначного звуження просвіту. Порівняльний аналіз ультраструктурної організації міокарда щурів із САГ під час 3-місячного застосування ліприлу показав, що цей препарат проявляє відновлювальний ефект на структурну організацію кардіоміоцитів, мітохондрій, кровоносних судин.

Мета - визначення змін жирнокислотного (ЖК) спектра ліпідів у міокарді, нирках і печінці щурів зі спонтанною артеріальною гіпертензією (САГ) за допомогою методу газорідинної хроматографії. Дослідження виконано на 42 щурах із САГ лінії НІСАГ обох статей масою 180 - 300 г із систолічним артеріальним тиском (САТ) - 170 - 180 мм рт. ст., які утримувались у віварії Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця. В якості контролю обстежено 28 нормотензивних щурів лінії Wistar із САТ 100 - 105 мм рт. ст., зіставних за масою та статтю. Тварин декапітовано під хлоридно-уретановим наркозом. Тканини серця, нирок і печінки гомогенізовано у фізіологічному розчині, підготовку біологічного матеріалу та газохроматографічний аналіз ліпідів тканин проведено за існуючою методикою. Зроблено висновок, що в спектрі ЖК ліпідів міокарда, нирок і печінки щурів із САГ спостережено збільшення вмісту арахідонової кислоти та суми поліненасичених ЖК, що супроводжується зменшенням вмісту в міокарді пальмітинової ЖК, а в нирках і печінці - стеаринової і олеїнової ЖК у разі збільшення вмісту лінолевої ЖК.

Вперше виявлено ефективність кверцетину щодо попередження та лікування у щурів петехій, ерозій та виразок, що виникають у разі застосування диклофенаку натрію. Встановлено лікувальний вплив диклофенаку натрію, кверцетину та їх комбінації на показники перекисного окиснення ліпідів в еритроцитах та печінці кролів, а також нормалізуючий вплив цих медикаментів на активність метаболічних процесів сполучної тканини в експерименті в сироватці крові кролів і хворих на остеоартроз. На основі клініко-експериментальних досліджень доведено ефективність, безпечність та доцільність застосування комбінованої фармакотерапії остеоартрозу з використанням кверцетину та диклофенаку натрію.

Наведено класифікацію побічних реакцій лікарських засобів. Розглянуто питання фармакології нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП), визначено їх побічні ефекти. Описано клініко-фармакологічні властивості ацентилсаліцилової кислоти, парацетамолу, бутадіону, індометацину та кислоти мефенамової, диклофенак натрію, німесуліду. Проаналізовано механізми терапевтичної ефективності та побічної дії НПЗП.

Раніше встановлено, що у щурів із спонтанною артеріальною гіпертензією (САГ) розвивається гіпертрофія міокарда, спостерігаються порушення осмотичних властивостей мембран еритроцитів, морфологічні та ультраструктурні зміни в кардіоміоцитах тварин. Карведилол у щурів із САГ знижував артеріальний тиск, мав нормалізуючий вплив на фізіологічні, біохімічні та морфологічні показники у серцевому м'язі. Більш виражена дія відмічалась у разі поєднаного застосування карведилолу з метаболітотропними препаратами кверцетин і тіотріазолін. Експериментальними дослідженнями на щурах із САГ показано, що у міокарді тварин збільшується щільність ядер кардіоміоцитів і зменшується концентрація РНК в серцевому м'язі. Карведилол, кверцетин, тіотріазолін виявляють нормалізуючу дію на дані показники. Поєднане застосування корвазану з тіотріазоліном має більш виражений нормалізуючий ефект на щільність ядер кардіоміоцитів, а також на концентрацію РНК в ядрах серцевого м'яза.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р251.262.4

Рубрики:

Гістологічні зміни кісткової тканини

Шифр НБУВ: Ж26813 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано дані літератури та результати власних досліджень з нанонауки, нанотехнології, наномедицини. Встановлено три етапи наукових досліджень цього напрямку. Перший етап - лекція Р. Фейнмана (прочитана у 1959 р.); другий - розробка у 1981 р. швейцарськими вченими з Цюріхської дослідницької лабораторії IBM Г. Біннінгом і Г. Рогрером принципово нового сканувального тунельного мікроскопа; третій - реальний крок із впровадження нанотехнологій у різні галузі діяльності людини - видання у 1986 р. книги американського вченого К. Е. Дрекслера "Машини творення: прихід ери нанотехнологій". Проаналізовано також кількість публікацій з нанонауки, нанотехнологій, наномедицини, нанобіотехнологій, наноелектроніки, нанобіології, нанофізіології, нанотоксикології. В лабораторії електронно-променевої нанотехнології неорганічних матеріалів для медицини Інституту електрозварювання ім. Є. О. Патона та Національного медичного університету розроблено технологію одержання наночастинок оксидів срібла і міді та їх композитів. Установлено, що наночастинки оксидів міді і срібла виявляють більш виражену протимікробну дію, ніж оксиди даних металів звичайних розмірів. Науковці світу приділяють значно менше уваги проведенню досліджень з нанофізіотерапії, нанофармації, впровадженню наноматеріалів під час реабілітації хворих і лікуванні різних захворювань.

Проанализированы результаты изучения квантово-химических, фармакологических свойств тиотриазолина и эффективности этого медикамента при совместном назначении с бисопрололом, лизиноприлом, карведилолом у крыс со спонтанной артериальной гипертензией и у больных с аналогичной патологией. Тиотриазолин проявляет модулирующее действие на эффективность антигипертензивных препаратов.

Отмечено, что квантовая фармакология, как интегральная наука, использует достижения других дисциплин: физико-химии, квантовой химии, квантовой физики, квантовой механики, молекулярной биологии, статистики, положений компьютерного моделирования. Приведены наиболее часто употребляемые термины по квантовой фармакологии и их интерпретация. Глоссарий предназначен для использования специалистами в педагогическом процессе преподавания химии, физики, фармацевтической химии, фармакологии.