Подано результати мінералогічних та ізотопно-геохімічних досліджень на Клинцівському золоторудному родовищі, розташованому в центральній частині Українського щита, безпосередньо в зоні Кіровоградського глибинного розлому. Встановлено, що процесам, які призводять до накопичення золота, передував інтенсивний Fe-Mg-Ca-метасоматоз, а завершувала їх калішпатизація, накладена на рудні асоціації. Процеси метасоматозу, за даними калій-аргонового методу, мали місце 2,4 - 2,0, а калішпатизації - 2,0 - 1,6 млрд рр. тому. Ізотопний склад кисню у кварці, польових шпатах і карбонатах, а також вуглецю в графіті і карбонатах вказує на участь корової речовини в мінералоутворенні та на наявність метеорної складової в рудних розчинах.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д3/5

Рубрики:

Геологічні науки

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Для Українського щита характерно специфічні безнефелінові рідкіснометалеві сієніти. У диференційованих (розшарованих) інтрузіях цих сієнітів виявлено два багатих на цирконій, рідкісноземельні елементи й ітрій родовища - Азовське й Яструбецьке. Ці рідкіснометалеві сієніти відзначаються високою залізистостю фемічних мінералів (фаяліт, геденбеогит, егірин-геденбергит, егірин, ферогастингсит, катафорит, рибекіт, аніт) і високим фоновим вмістом цирконію (0,1 - 0,3) та рідкісноземельних елементів (0,05 - 0,2 %). Генетично і просторово ці сієніти пов'язані з анортозит-рапаківігранітними плутонами.

Проаналізовано особливості лужного магматизму Дністрово-Бузького району Українського щита (УЩ). Розглянуто питання періодизації формування базальтів волинської трапової формації за результатами дослідження цирконів на основі іон-іонного мікрозондового методу, використання матеріалів дистанційного зондування під час прогнозу корінної алмазоносності Приазовського блоку УЩ. Описано комп'ютерну модель фізико-хімічних процесів утворення уранового родовища пісковикового типу. Висвітлено геохімічні особливості та генезис дайкових порід Хлібодарівського кар'єру в межах Чернігівського зони.

Проанализированы особенности лужного магматизма Днестрово-Бугского района Украинского щита (УЩ). Рассмотрены вопросы периодизации формирования базальтов волынской трапповой формации по результатам исследования цирконов на основе ион-ионного микрозондового метода, использования материалов дистанционного зондирования при прогнозе коренной алмазоносности Приазовского блока УЩ. Описана компьютерная модель физико-химических процессов образования уранового месторождения песочного типа. Освещены геохимические особенности и генезис дайковых пород Хлебодаровского карьера в пределах Черниговской зоны.

Розглянуто питання специфіки процесів ранньодокембрійського рудоутворення. Показано, що в ранньому докембрії були особливі умови осадконагромадження, які визначили низькі значення d18О в окислах, карбонатах і силікатах. Особливе значення мають "надважкі" ізотопно-вуглецеві характеристики окремих карбонатних горизонтів. У гідротермальному рудоутворенні простежується певна роль метеорних розчинів, яка зростала з часом від древніх до молодших.

Рассмотрены вопросы специфики процессов раннедокембрийского рудообразования. Показано, что в раннем докембрии существовали особые условия осадконакопления, которые определили низкие значения d18О в окислах, карбонатах и силикатах. Важное значение имеют "сверхтяжелые" изотопно-углеродные характеристики отдельных карбонатных горизонтов, которые также объясняются резкой спецификой состава древней атмосферы или особыми (эвапоритовыми) условиями осадконакопления. В гидротермальном рудообразовании прослеживается определенная роль метеорных растворов, которая возрастала со временем от древних к более молодым.

Some problems of specificity of Early processes of ore formation are considered. Is shown, that in there were special conditions of sedimentation early Precambrian which have determined low values of d18О in oxides, carbonates and silicates. The "super heavy" isotopical-carbon characteristics of separate carbonate horizons which are also explained by sharp specificity of composition of the ancient atmosphere or special (evaporate?) conditions of sedimentation ore of great importance. In the geothermal ore Formation some role of meteoric solutions plied that grew due ring time from ancient to younger rocks.

Досліджено розподіл парагенезисів Sb-сульфосолей в Au-Ag-поліметалічних рудах Берегово-Беганського рудного району (Закарпаття, Україна) - Мужієвське, Берегівське та Беганське епітермальні родовища. Встановлено, що срібне зруденіння, яке зумовлене дрібною вкрапленістю полібазиту та піраргіриту в галеніті, сформувалося внаслідок дифузійного заміщення Sb-вмісного галеніту та сингенетичних йому буланжериту і самородного стибію. Впродовж окиснення та окварцювання сфалерит-галенітових агрегатів відбулося збідніння срібного зруденіння внаслідок розчинення та збірної перекристалізації Ag-Sb-сульфосолей, що супроводжувалося руйнуванням піраргіриту та інших збагачених Sb сульфосолей свинцю та міді (буланжериту і бурноніту). Проведено числове фізико-хімічне моделювання умов формування срібного зруденіння. Встановлено, що послідовність мінералоутворення: самородний стибій - буланжерит - бурноніт - піраргірит - полібазит - акантит, яка виявлена в рудах досліджених об'єктів, є індикатором окиснення середовища мінералоутворення.

Викладено сучасний стан вивчення карбонатних утворень у різних комплексах Українського щита, серед яких присутні як магматогенні, так і первинноосадові метаморфізовані утворення. Впродовж занурення та метаморфічних перетворень осадові карбонати ставали псевдопластичними та набували текстур і геохімічних характеристик, багато в чому подібних до карбонатитів. З цим процесом пов'язано перетворення суттєво сидеритових карбонатних товщ у карбонат-магнетитові породи. Накладені метаморфічні процеси ускладнюють діагностику досліджуваних карбонатних утворень, тому необхідні детальні геохімічні дослідження цих порід з метою удосконалення їх класифікації, що дасть надійні критерії для пошуків родовищ корисних копалин. Деякі з рудних родовищ, зокрема Курчицький і Калинівський мідні рудопрояви, мають гідротермально-скарнове походження та характеризуються набором мінеральних асоціацій, типових для родовищ скарнового типу.

Установлено сріблоносність (до 200 - 300 г/т) і досліджено мінералогію срібла Каракубського кальцитсульфіднополіметалічного рудопрояву (Волновахська зона). Виявлено, що сріблоносність галеніту пов'язана з вкрапленістю сульфосолей (полібазиту та тетраедриту) і самородним сріблом, тоді як у сфалериті основними мінералами-носіями срібла є акантит і тенантит.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д332.312

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто питання застосування ізотопних методів в петрології та рудоутворенні на прикладі окремих родовищ України. Показано, що в гідротермальних золоторудних родовищах ізотопні дані добре узгоджуються з результатами мінералогічних досліджень стосовно стадійності мінералоутворення. Продемонстровано приклади використання ізотопних методів у вирішенні проблеми генезису порід, зокрема карбонатитів. Наведено приклади використання ізотопного складу співіснуючих мінералів для визначення температури їх формування.

Архейські ендербіти Українського щита розглянуто як реститові породи, які утворилися після вилучення з них на попередній (амфіболітовій) або на початку гранулітової стадії метаморфізму евтектоїдних гранітних розплавів (K - Na гранітів, чарнокітів). Для них характерні позитивні європієві аномалії в спектрах рідкісноземельних елементів, інтенсивність яких зростає в міру деплетації ендербітів цими елементами. Вочевидь, ступінь деплетації відображає збіднення реститового субстрату легкоплавкими елементами у процесі виплавлення евтектоїдних гранітоїдів. Ендербіти могли утворитися за рахунок різних вихідних порід, у складі яких переважали польовошпатові компоненти (середні та кислі вулканіти, плагіоклазові гранітоїди, осадові глинисто-піщані відклади). Карбонатні, глиноземисті та основні породи також брали участь у формуванні ендербітів, але вони важко піддаються гранітизації і чарнокітизації і найчастіше залишаються у вигляді метаморфізованих реститів серед ендербітів. Архейським ендербітам властиві деякі геохімічні та мінералогічні особливості: на відміну від однотипних протерозойських порід для них характерні більш магнезіальні піроксени і біотити, менший вміст рідкісноземельних елементів і більш виразні позитивні європієві аномалії.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д342(45УКР)516

Рубрики:

Петрографія магматичних (вивержених) гірських порід

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Викладено матеріал про внесок М. П. Семененка у вирішення проблем рудоутворення на території України. Показано важливість та актуальність наукових ідей вченого у різних напрямках металогенічних досліджень, а також їх вплив на розробку пошуково-розвідувальних критеріїв рудних родовищ і становлення мінерально-сировинної бази України.

Викладено основні етапи, проблеми і перспективи розвитку геохімії ізотопів та радіогеохронології в Україні загалом і, зокрема, у Інституті геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М. П. Семененка НАН України.

Зазначено, що Україна є потужною сировинною країною, зокрема багатою на рудні родовища. Вчені Інституту геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М. П. Семененка НАН України мають суттєвий доробок у вивченні рудних родовищ. Це підтверджується публікацією сотень статей та десятками монографій, які підготовлені за останні 15 років. Наведено стислий огляд частини цих робіт і виділено окремі проблеми, які потребують вирішення.

Проаналізовано геохімічні та вікові особливості монациту з осадових утворень України. Описано геолого-генетичну модель Федорівського титаноносного інтрузиву, розташованого в межах Коростенського плутону, за геолого-геохімічними даними. Розглянуто питання калійаргонової геохронометрії розломних зон докембрію Українського щита, моделювання розчинності природних глин і верифікації термодинамічних моделей твердих розчинів іліту і монтморилоніту, комп'ютерного моделювання каскадів зміщених атомів у структурі циркону. Висвітлено способи утворення флюїдних мікровключень у мінералах, здобутки та перспективи піролітичної газової хроматографії мінералів, геохімічні та мінералогічні перетворення у відходах вуглевидобутку на стадії термічного перетворення. Наведено порівняльну кристалохімічну характеристику берилу та його синтетичних залізовмісних аналогів. Визначено популяції самородного золота в кварц-карбонат-сульфідних агрегатах Бобриківського золоторудного родовища.

Проанализированы геохимические и возрастные особенности монацита с осадочных образований Украины. Описана геолого-генетическая модель Федоровского титаноносного интрузива, размещенного в границах Коростенского плутона, по геолого-геохимическим данным. Рассмотрены вопросы калийаргоновой геохронометрии разломных зон докембрия Украинского щита, моделирования растворимости природных глин и верификации термодинамических моделей твердых растворов илита и монтморилонита, компьютерного моделирования каскадов смещенных атомов в структуре циркона. Освещены способы образования флюидных микровключений в минералах, достижения и перспективы пиролитической газовой хроматографии минералов, геохимические и минералогические преобразования в отходах угледобычи на стадии термического преобразования. Дана сравнительная кристаллохимическая характеристика берила и его синтетических железосодержащих аналогов. Определены популяции самородного золота в кварц-карбонат-сульфидных агрегатах Бобриковского золоторудного месторождения.

Розглянуто петрологічні, мінералогічні та геохімічні особливості чарнокітоїдів Українського щита. Показано, що в цьому регіоні існують різновікові докембрійські чарнокітоїди, включаючи й найдавніші (3,6 - 3,8 млрд рр.) на Євразійському континенті. За петрогенетичним механізмом утворення виділено метаморфогенні й інтрузивні чарнокітоїди. Доведено, що архейські чарнокітоїди, представлені метаморфогенними ендербітами, характеризуються низьким вмістом (інколи всього 20 ppm) рідкоземельних елементів з позитивними європієвими аномаліями в їх хондрит-нормованих спектрах, досить високою концентрацією цирконію (440 - 540 ppm). Для пояснення геохімічної відмінності між протерозойськими й архейськими чарнокітоїдами Українського щита запропоновано розглядати останні як реститові утворення, що сформувалися як залишок кристалічного субстрату в процесі виплавлення з нього евтекоїдних гранітних розплавів на амфіболітовій або/і гранулітовій стадіях метаморфізму.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д342.141

Рубрики:

Анортозити

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - комплексна характеристика мінералів та оцінка умов утворення графіт-тремолітових метасоматитів на базі мінералого-петрографічних, ізотопних та аналітичних даних. Проведено петрографічні дослідження для безперервної серії шліфів, що повністю охоплюють породні різновиди колонки та визначення ізотопного складу вуглецю графіту з центральної частини метасоматиту. Проведено визначення вмісту макрокомпонентів (силікатний аналіз) за допомогою рентген-флуоресцентного методу з хвильовою дисперсією, визначення концентрацій елементів - домішок за допомогою енергодисперсійного рентген-флуоресцентного на електронному мікроскопі-мікроаналізаторі. Вказані аналітичні дослідження проведено у лабораторії мінерало-геохімічних досліджень геологічного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка та лабораторії ІГМР НАНУ. На підставі комплексних досліджень показано, що графіт-тремолітовий метасоматит виник у результаті впливу високотемпературного кремнисто-водного розчину на кальцифір. Графіт утворився у процесі декарбонатизації первинної силікат-карбонатної речовини.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д453(45УКР3)1-4

Рубрики:

Горючі корисні копалини.Бітуми

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ