Проаналізовано систему теоретичних передумов філософського осмислення аксіологічних ідей та вказано на особливості сучасної науки, які актуалізують процеси аксіологізації наукового пізнання і виокремлення аксіології науки. Розкрито роль внутрішніх і зовнішніх цінностей у сучасному науковому пізнанні, в осмисленні взаємозв’язку наукової істини й цінностей, визначенні фундаментальних та прикладних досліджень. Проаналізовано еволюцію трактувань наукової істини в контексті конкретних гносеологічних ситуацій сучасного природничо-наукового пізнання. Визначено зміни, яких зазнають ідеали та критерії наукової раціональності за сучасних умов (на прикладі метанаукового дослідження процедур обгрунтування високоабстрактних теоретичних конструкцій), що свідчить про тенденцію до більш "м'якої" методології та лібералізацію критеріїв наукової раціональності, якщо останню розглядати з нормативної точки зору. Обгрунтовано, що сучасна епістемологія, незважаючи на ряд гносеологічних труднощів (ефект "експериментальної невагомості" і "недовизначеність" теорії емпіричними даними; історична мінливість методологічних принципів тощо), зберігає за собою функцію давати адекватний аналіз особливостей сучасних пізнавальних ситуацій у науці.

Описано особливості фундаментальних і прикладних наук і відповідних досліджень. На основі їх аксіологічного аналізу визначено та показано відмінність між ними у розрізі мотивації діяльності та цільових настанов. Проте, в контексті наукової раціональності, протиставлення, ізоляція цих двох типів наук (досліджень) є безпідставною.

Описаны особенности фундаментальных и прикладных наук и соответствующих исследований. На основе их аксиологического анализа определено и показано отличие между ними в разрезе мотивации деятельности и целевых установок. Тем не менее, в контексте научной рациональности, противопоставление, изоляция этих двух типов наук (исследований) является безосновательной.

The peculiarities of the fundamental and applied sciences and their investigations have been researched in the article. On the basis of the axiological analysis the difference between them in the context of activity motivation and aim has been established. Nevertheless, in the context of the scientific rationality the opposition, isolation of those two science (investigation) types is groundless.