Розглянуто закономірності та явища, які супроводжують процеси покриття металами під час електроіскрового легування. Наведено електротехнологію механізації процесу зміцнення металів для устаткування та джерел живлення, які забезпечують підвищення якості та продуктивності покриття. Розкрито теоретичні засади процесів, які відбуваються на поверхні електродів, проаналізовано їх взаємозалежність за умов фізико-хімічної рівноваги на підставі атомно-молекулярного вчення.

Рассмотрены закономерности и явления, сопровождающие процессы покрытия металлами при электроискровом легировании. Приведена электротехнология механизации процесса упрочнение металлов для оборудования и источников питания, обеспечивающих повышение качества и производительность покрытия. Раскрыты теоретические основы процессов, протекающих на поверхности электродов, проанализирована их взаимозависимость в условиях физико-химического равновесия на основе атомно-молекулярного учения.

Обстежено 150 дітей середньої школи смт. Іваничі на Волинщині віком 6, 9, 12, 13, 15 років. У обстежених дітей найчастіше виявлено аномалії положення окремих зубів у період раннього змінного (ЗП) і під час формування постійного прикусу (ПП) - 56,6 - 70,0 %. У пізньому ЗП (9 років) і в ПП (13 і 15 років) зростає кількість дітей зі скупченням зубів. Серед аномалій прикусу найчастіше (20,0 %) діагностовано косий прикус у 9- і 12-річних дітей. Дистальний прикус збільшувався з 3,3 % у 6-річних до 20,0 % у 13-річних школярів. Кількість дітей з симптомом запалення з 60 % у 6 річному віці зменшується до 3,33 % у 15 річному віці, проте зростає кількість дітей з зубним каменем з 23,33 до 96,67 %. Середнє значення індексу РМА по групах значно не відрізняється (від 32,1 до 38,4 %) за винятком у дітей 9 річного віку (52,8 %), у яких визначається і найвищий показник кровоточивості (26,66 %).

Наведено клініко-лабораторне обгрунтування термінів фіксації брекетів і початку застосування додаткової ортодонтичної сили (еластика, закриваючої або відкриваючої пружини, тощо) у пацієнтів з аномалійним положенням зубів і скупченням із видаленими зубами за ортодонтичними показаннями. Встановлено високу розповсюдженість зубо-щелепних аномалій та їх зв'язок із захворюванням тканин пародонту та гігієнічним станом ротової порожнини у дітей. Визначено, що видалення зубів за ортодонтичними показаннями не тільки сприяє погіршенню показників стану гігієни та пародонту, але викликає запальні процеси та порушення балансу співвідношення ПОЛ і АОС, та напруження неспецифічної резистентності в порожнині рота. Показано, що фіксація ортодонтичних апаратів, у свою чергу, погіршує гігієнічний стан ротової порожнини та сприяє запальним процесам тканин парадонту.

Проаналізовано експериментальні дані вимірюваннь високотемпературної стійкості текстур у зразках тугоплавких металів на основі запропонованого підходу до визначення величини пересичення парів у процесі термічного розкладу та осадження з газової фази.

Розглянуто результати прикладних і теоретичних досліджень процесів обробки поверхонь із попередньо оброблених і зміцнених електроіскровим способом, або комбінованим із газовим осадженням, потоком променевих концентрованих джерел енергії, які проводяться останнім часом і є актуальними у зв'язку з розвитком електронної обробки матеріалів, що полягають у заліковуванні дефектів (тріщин, каверн, пустот, вакансій), що виникають під час його обробки. Проаналізовано основні положення теплових моделей випаровування та утворення кратерів під час випаровування тонких плівок і шарів зміцнених високотемпературними металами IV - VI груп інструментальних сталей і деталей машин. Обговорено роль поверхневого масоперенесення під час випаровування серед інших механізмів руйнування металів потужними потоками енергії.

Розроблено і використано нову модель фізико-технічної обробки матеріалів технологічної оснастки за допомогою методу високочастотного плазмового осадження карбідо- і нітридовмісткими з'єднаннями важко плавких металів IV - VI групи. Дослідження направлено на розробку технології нанесення покриттів для інструментальної оснастки із допустимо робочими температурами 300 - 600 K. Описано технологію та методику досліджень на типових установках у межах механічних, рентгенографічних і фазових аналізів із наданими рекомендаціями і висновками.

Досліджено новий спосіб фізико-технічної обробки та зміцнення поверхонь за допомогою комбінування трьох технологічних процесів - лазерної, фізико-термічної та поверхнево-пластичної механічної обробок. Вивчення та впровадження фізичних процесів лазерної взаємодії з високо вуглецевими стальними деталями відкриває нові можливості їх застосування у машинобудуванні та створенні нових технологічних комбінованих процесів виробництва деталей машин. Розглянуто вплив лазерної обробки та послідуючих термообробок на структуру, мікротвердість, шорсткість поверхні, остаточних напружень, зносостійкість під впливом абразиву та терті ковзанням, а також опір втомного руйнування високоміцного чавуна ВЧ60-2 з метою розробки технології лазерного зміцнення колінчатих валів тепловозів і подібних валів вантажних автомобілів.

Розглянуто наслідки прикладних і теоретичних досліджень щодо лазерної технології, які проводилися і проводяться в останній час та є актуальними у зв'язку з розвитком електронної обробки матеріалів. Проаналізовано основні положення теплових моделей випаровування та конденсації плівок, пошарових утворень. Обговорено роль масоперенесення і атомних впливів на радіаційні матеріали щодо збагачення та відновлення матеріалів. Проаналізовано проблеми проходження хвиль випромінювання, взаємодії і поглинання у певних енергетичних імпульсних станах, потужні впливи на емісійні характеристики концентрованими джерелами їх багатофотонну іонізацію та комплексний зв'язок із всіма технологічними режимами та критеріями лазерної обробки.

Досліджено новий спосіб фізико-технічної обробки та зміцнення поверхонь за допомогою комбінування двох технологічних процесів - електроіскрового легування та газового осадження на стальну поверхню. Ці два процеси розвивають основи матеріалознавства та поглиблюють теорію електропереносу електродних матеріалів на стальну основу, а також розширяють можливість застосування газових середовищ на одержання нових покриттів, що пов'язані з новими механічними та фізико-хімічними процесами їх застосування. Електроіскрове легування надає можливість: значно підвищити зносостійкість і твердість металічних поверхонь деталей машин і технологічної оснастки з метою збільшення їх довговічності та заміни спеціальних сталей менш дефіцитними, або більш дешевими; змінити електричні властивості струмопровідних поверхонь, зменшити перехідні опори електричних контактів, їх зношення; збільшити шорсткість металічних поверхонь, наносити проміжні та перехідні шари для полегшення лужіння та процесу пайки, підвищити корозійну та вогнетривку стійкість, а також відновлювану властивість як деталей машин під час ремонту, так і вимірних інструментів; одержувати омічні та випрямляючі контакти на напівпровідниках (нанесені покриття мають досконалий і міцний зв'язок з основним металом підкладки, оскільки супроводжується високо реакційними та дифузійними процесами). У процесі електроіскрового механізованого легування металічних поверхонь надійний результат залежить від ряду взаємозв'язаних умов, таких як інтенсивність процесу (кількості матеріалу, перенесеного на облицювальну поверхню за одиницю часу), величини енергії, що виділяється в міжелектродному проміжку, частоти слідування імпульсів, від легуючого та легованого матеріалу, легуючого газу і газу-носія, що використовується за введення їх у міжелектродний простір ззовні. Для вдосконалення процесу електроіскрового легування й одержання високої продуктивності за механізації та якості покриттів розроблено нову класифікацію джерел живлення для установок, які ще не діяли до цього часу та будуть використовуватися надалі в Україні.