Проведено морфологічне та морфометричне дослідження біоптатів слизової оболонки товстої кишки у підлітків з гастродуоденальними захворюваннями. Показано, що у хворих на гастродуоденальну патологію виявляються як мінімальні зміни слизової оболонки, які відповідають морфологічній картині colon irritable, так і запальні процеси слизової катарального характеру, що потребує включення в комплексне лікування гастродуоденальної патології адекватних терапевтичних заходів, направлених на нормалізацію морфофункціонального стану товстої кишки.

Охарактеризовано захворювання, що найчастіше зустрічаються у дітей підліткового віку, зокрема, кістково-м'язової, ендокринної та бронхо-легеневої систем, сполучної тканини, нирок, крові, системи кровообігу. Проаналізовано вплив анатомо-фізіологічних і нервово-психічних особливостей підліткового віку на перебіг багатьох хвороб. Розкрито генетичні засади клініки внутрішніх хвороб, запропоновано критерії психічного здоров'я, описано механізм розвитку психосоматичних розладів у підлітків.

Охарактеризованы заболевания, наиболее часто встречающиеся у детей подросткового возраста, в частности, костно-мышечной, эндокринной и бронхо-легочной систем, соединительной ткани, почек, крови, системы кровообращения. Проанализировано влияние анатомо-физиологических и нервно-психических особенностей подросткового возраста на течение многих болезней. Раскрыты генетические основы в клинике внутренних болезней, предложены критерии психического здоровья, описан механизм развития психосоматических расстройств у подростков.

За даними результатів дослідження стану органів гастродуоденальної зони та товстої кишки встановлено, що особливістю перебігу хронічних захворювань органів гастродуоденальної зони у підлітків є наявність патологічного процесу товстої кишки. Виявлено зміни товстої кишки запального (47 %) та функціонального характеру (42 %). Визначено клінічні та морфологічні особливості запальних і функціональних змін товстої кишки, встановлено залежність структурно-функціональних порушень від тривалості основного захворювання. Встановлено порушення стану імунної та мікробної регуляторних ланок гомеостазу. Показано, що зміни стану товстої кишки у підлітків із хронічними захворюваннями органів гастродуоденальної зони виникають на фоні пригнічення Т-системи, активації В-системи імунітету та порушень процесів імунорегуляції. У 58 % підлітків з хронічними захворюваннями органів гастродуоденальної зони встановлено порушення мікробіоценозу кишечнику. Доведено відмінності у виразності дисбіотичних зрушень залежно від стану товстої кишки. Показано, що хронічні захворювання органів гастродуоденальної зони в підлітків супроводжуються змінами шкірної аутофлори, яка є сумарним показником неспецифічної резистентності організму, встановлено зв'язок між мікроекологічними зрушеннями та структурно-фунціональним станом товстої кишки. На підставі одержаних результатів обгрунтовано диференційоване застосування препаратів, які нормалізують моторику кишки, препаратів пробіотичної

Мета роботи - на основі клініко-інструментального та біохімічного обстеження дітей та підлітків з ожирінням виявити маркери метаболічного синдрому (МС) та визначити напрями патогенетичного лікування. Під спостереженням перебувало 304 хворих з ожирінням віком 7 - 18 років. Проведено клініко-анамнестичне обстеження, УЗД органів гепатобіліарної системи, біохімічне дослідження білкового, ліпідного, пігментного та вуглеводного обміну, визначали показники оксидантного стресу. Наявність інсулінорезистентності (ІР) визначали за індексом HOMA. У всіх обстежених виявлено гіпотонію жовчного міхура, неоднорідності вмісту жовчного міхура. У 1/3 хворих з ожирінням були УЗД-ознаки стеатогепатозу, більш виражені в осіб з ІР. У ліпідному спектрі визначали атерогенні зміни (підвищення рівня тригліцеридів і холестерину ліпопротеїнів дуже низької щільності), більш виражені за наявності ІР. Ознаки оксидантного стресу виявлялися підвищенням рівня малонового діальдегіду. Тобто у разі ожиріння в дитячому та підлітковому віці є достатньо ознак як для виявлення МС, так і для діагностики неалкогольної жирової хвороби печінки. Висновки: під час лікування та профілактики прогресування патологічних змін у печінці обгрунтовано призначення гепатопротекторів і стандартизованих екстрактів артишоку, есенціальних фосфоліпідів та урсодезоксихолевої кислоти.

Викладено питання інтерактивного навчання та його застосування в педагогічному процесі кафедри підліткової медицини Харківської медичної академії післядипломної освіти.

Представлены вопросы интерактивного обучения и его использования в педагогическом процессе кафедры подростковой медицины Харьковской медицинской академии последипломного образования.

Мета роботи - оцінити ефективність застосування гепатопротекторів у комплексному лікуванні підлітків з ожирінням та неалкогольною жировою хворобою печінки. Обстежено 110 підлітків віком 10 - 18 років, хворих на ожиріння та з інсулінорезистентністю, яким проведено УЗД печінки та жовчовивідної системи, визначено показники білкового, пігментного та ліпідного обмінів. У всіх хворих під час терапії ожиріння застосовували метформін. За результатами клінічного та лабораторно-інструментального дослідження пацієнтів розподілили на 3 групи: 1-ша група (30 осіб) - хворі, які не мали скарг з боку травного тракту, але в них під час УЗД виявили ознаки дисфункціональних розладів біліарного тракту (ДРБТ), і їм призначали препарати есенціальних фосфоліпідів (ЕФ); 2-га група (50 осіб) - хворі з клінічними та УЗ-ознаками ДРБТ, яким призначали препарати екстракту артишоку; 3-тя група (30 осіб) - хворі з клінічними та УЗ-ознаками ДРБТ і біліарного сладжу, яким призначали препарати урсодезоксихолевої кислоти (УДХК). Контрольне обстеження проводили після лікування та через 6 міс. Підлітки з ожирінням скаржилися на підвищення апетиту, біль у животі та порушення моторики верхніх відділів шлункового тракту. Болючість у правому підреберії визначалась у 92 % хворих. У всіх підлітків з ожирінням виявлено ознаки помірної атерогенної дисліпідемії. За даними УЗД, у третини хворих були ознаки стеатогепатозу. У хворих, які одержували препарати ЕФ, характер змін морфофункціонального стану печінки був таким же, як і у пацієнтів, що одержували лише метформін. У підлітків, котрі вживали препарати екстракту артишоку, зменшилися вияви гіпотонії жовчного міхура (ЖМ), визначалося суттєвіше зменшення ознак стеатогепатозу, ніж у групі порівняння. Лікування із застосуванням УДХК сприяло покращанню скорочувальної функції ЖМ, гомогенізації жовчі, зменшенню явищ стеатозу та стабілізації цих показників через 6 міс від початку лікування, на відміну від хворих групи порівняння. Висновки: призначення ЕФ у віковому дозуванні протягом 1,5 - 2-х міс у межах комплексної терапії ожиріння в підлітків без скарг з боку органів травлення не має переваг у порівнянні з хворими, які одержували лише метформін. За наявності гіпотонії ЖМ обгрунтоване призначення екстракту артишоку протягом 1,5 - 2-х міс. За клінічних ознак ДРБТ та біліарного сладжу доцільне призначення препаратів УДХК протягом 2 - 3-х міс. Позитивний ефект від терапії через 6 міс спостерігається лише у хворих, які були мотивовані щодо зміни способу життя.

Наведено дані щодо морфофункціональних особливостей підліткового віку, сучасного стану здоров'я допризовної молоді в Україні. Описані функціональні обов'язки лікарів-терапевтів підліткових, специфічність роботи з підлітковим контингентом, важливість фахової підготовки спеціалістів. Особливого значення набуває проведення заходів щодо підготовки молоді до служби в армії. Підготовка допризовників до строкової військової служби є комплексною і обов'язково включає фізичне зміцнення та лікувально-оздоровчу роботу. Її метою є виявлення захворювань, лікування та оздоровлення для підвищення ступеня придатності молоді до військової служби. Сьогодні відмічаються негативні показники стану здоров'я підлітків та, зокрема, зниження придатності до військової служби. Водночас відбувається скорочення підліткової служби у ряді областей України. Забезпеченість штатними посадами підліткових терапевтів у цілому в Україні менше 50 %. Кількість зайнятих посад скорочується щорічно. Наведені дані обумовлюють важливість збереження спеціалістів з підліткової медицини у період реформування охорони здоров'я. Робота з допризовною молоддю складна, специфічна, потребує досвіду, знань і часу. На даний час керівник закладу охорони здоров'я має право змінювати штати окремих структурних підрозділів. У головних лікарів центрів первинної медико-санітарної допомоги є можливість зберегти або відновити посади лікарів-терапевтів підліткових.

Мета роботи - вивчити стан гепатобіліарної системи у хлопчиків/юнаків із затримкою статевого дозрівання. На базі відділення ендокринології ДУ "Інститут охорони здоров'я дітей та підлітків НАМН України" обстежено 37 хлопчиків та юнаків віком від 13 до 18 років з гіпоандрогенією. Хворих було розподілено на 3 групи: перша (n = 18) - затримка темпів росту та статевого дозрівання, друга (n = 10) - ожиріння та затримка статевого дозрівання, третя (n = 9) - затримка статевого дозрівання. Клініко-лабораторне дослідження передбачало визначення антропометричних параметрів, індексу маси тіла, стадії розвитку чоловічих статевих органів та статевого оволосіння за Marshall і Tanner та індексу маскулінізації, оцінку структурно-функціонального стану печінки за допомогою ультразвукового дослідження (УЗД), визначення біохімічних показників (рівня трансаміназ, лужної фосфатази, альбумінів, загального білірубіну та його фракцій), ліпідного спектра крові (тригліцеридів, загального холестерину, холестерину ліпопротеїнів високої та низької густини, коефіцієнта атерогенності). На підставі комплексного обстеження (клінічні, біохімічні, інструментальні методи) виявлено особливості виявів гепатобіліарної патології у хлопців із затримкою статевого дозрівання. Встановлено наявність ознак дисфункціональних розладів біліарного тракту в усіх хлопців з гіпоандрогенією, а у 41 % хворих - ознаки стеатогепатозу за результатами УЗД. Зміни ліпідного профілю поглиблювались за збільшення ступеня затримки статевого розвитку за рахунок зростання рівня проатерогенних та зниження вмісту антиатерогенних фракцій ліпідів, що може свідчити про вплив ступеня гіпоандрогенії на метаболізм ліпідів. Висновки: результати досліджень свідчать про необхідність включення до діагностичного алгоритму в юнаків із гіпоандрогенією показників ліпідограми, УЗД печінки і жовчновивідних шляхів, а також розробки протоколів профілактики виникнення та прогресування гепатобіліарної патології.

Мета роботи - вивчення морфофункціонального стану печінки та процесів вільнорадикального окиснення у хлопців з гіпоандрогенією. Хворих з гіпоандрогенією було розподілено на групи залежно від індексу маскулінізації. Математичну обробку результатів обстеження підлітків проведено за допомогою пакетів програм SPSS Statistics 17,0, Excel. Встановлено, що скарги на біль у животі та диспепсичні вияви спостерігались у 62 %. Загальноприйняті біохімічні дослідження функцій печінки визначили, що середні рівні загального білірубіну та печінкових ферментів перебували у межах норми, що свідчить про те, що у юнаків з гіпоандрогенією значущих порушень функціонального стану печінки, ймовірно, ще не було. Аналіз показників ліпідного спектра крові у дітей та підлітків з гіпоандрогенією показав, що у 75 % хворих виявляються патологічні зміни рівня ліпідів, у тому числі у 85 % - підвищення рівня загального холестерину, у 34 % - зниження вмісту холестерину лшопротеїдів високої щільності та підвищення рівня тригліцеридів, у 34 % - підвищення вмісту холестерину ліпопротеїдів низької щільності та у 36 % - підвищення коефіцієнта атерогенності. Зміни у ліпідограмі атерогенної спрямованості наростали з віком. Дослідження показників процесу вільнорадикального окиснення встановило, що у юнаків з гіпоандрогенією рівень кінцевого продукту перекисного окиснення ліпідів і вмісту малонового діальдегіду залишався на рівні контрольної групи, а вміст карбонільованих білків мав тенденцію до зниження в міру зростання ступеня затримки статевого дозрівання. Виявлено достовірне зниження вмісту глутатіонпероксидази відповідно до дефіциту андрогенів. Таким чином, у підлітків з гіпоандрогенією виявлено тенденцію щодо формування стану оксидативного стресу, що підтверджується підвищенням інтегрального коефіцієнта оксидативного стресу. Зниження активності найбільш потужної ланки антиоксидантної системи, а саме ферментативної, може призвести до "другого удару" у формуванні неалкогольної жирової хвороби печінки та сприяти трансформації стеатозу печінки у стеатогепатит. Результати УЗД свідчили про наявність функціональних розладів біліарного тракту у всіх юнаків з гіпоандрогенією, у третини хворих мали місце чіткі ознаки стеатогепатозу та жовчнокам'яної хвороби. Висновки: результати проведених досліджень свідчать про формування коморбідної патології з боку гепатобіліарної системи у юнаків з гіпоандрогенією. У 30 % хворих виявлено УЗД-ознаки стеатогепатозу, дисліпідемії атерогенної спрямованості та пригнічення антиоксидантного захисту у вигляді достовірного зниження активності глутатіонпероксидази. Результати досліджень свідчать про необхідність включення до діагностичного алгоритму у юнаків з гіпоандрогенією показників ліпідограми, УЗД печінки і жовчовивідних шляхів, а також розробки протоколів профілактики гепатобіліарної патології, зокрема застосування дієтологічної корекції, призначення гепатопротекторів з антиоксидантною активністю, жовчогінних препаратів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.413.51 + Р733.698-3

Рубрики:

Хвороби печінки у дітей

Статеві розлади у хлопців

Шифр НБУВ: Ж25721 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Метаболічний синдром (MC) та асоційовані з ним стани є актуальною проблемою людства. Гастроентерологічним компонентом МС вважається неалкогольна жирова хвороба печінки (НАЖХП). На сьогодні немає наукових досліджень впливу гіпоандрогенїї (ГА) на метаболічний контроль і формування НАЖХП у хлопців-підлітків. Мета роботи - визначити прогностичне значення змін у ліпідному профілі для формування НАЖХП у юнаків із ГА. У 2019 - 2021 рр. проведено комплексне обстеження 107 юнаків віком від 13 до 18 років із ГА - клінічне обстеження, аналізи крові з визначенням рівня gamma-глутамілтранспептидази, аспартатамінотрансферази, аланінамінотрансферази, лужної фосфатази, загального білірубіну, ліпідного профілю, рівня тестостерону імунореактивного інсуліну. Морфофункціональний стан гепатобіліарної системи вивчено за ультразвуковим дослідженням (УЗД), за результатами якого юнаків із ГА поділено на групи спостереження (1-ша група - з нормальними параметрами печінки, 2-га - з ознаками стеатозу). Прогностичну оцінку щодо формування стеатозу печінки при ГА проведено за допомогою ROC-аналізу з розрахунком AUC. За даними УЗД, у третини юнаків із ГА виявлено ознаки НАЖХП. Стан інсулінорезистентності встановлено у 22 % юнаків, достовірно частіше в пацієнтів з УЗ-ознаками НАЖХП. З аналізу показників ліпідного спектра крові всіх юнаків із ГА відмічено проатерогенні зміни, більш виражені в групі з НАЖХП. Із ROC-аналізу для кількісних біохімічних ознак показано, що при використанні точки розподілу показника (beta-ліпопротеїдів >> 5,8 г/л для діагностики збільшення печінки як ознаки НАЖХП у юнаків із ГА чутливість становила 72,0 %, специфічність - 55,3 %. Значення площі під ROC-кривою дорівнювало 0,624 [0,514; 0,725] при рівні статистичної значущості p = 0,045. Зроблено висновки, що у третини юнаків із ГА установлено ознаки НАЖХП на стадії стеатозу. У всіх підлітків із ГА виявлено дисліпідемію атерогенної спрямованості, більш виражену у хворих із НАЖХП. Відмічено предикторну цінність визначення рівня beta-ліпопротеїдів для виявлення НАЖХП у юнаків із ГА. Визначення beta-ліпопротеїдів може мати економічну доцільність щодо діагностичного обстеження юнаків із ГА. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків, дітей. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

Шифр НБУВ: Ж100779 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто актуальну проблему впливу стресу на організм у підлітковому віці. Пубертат характеризується значними анатомо-фізіологічними, нейроендокринними та психологічними змінами. У період війни в Україні мають місце багато значних факторів, що провокують стреси, які накладаються на стрес пубертату. Стресори можуть призвести до вагомого психологічного тиску, фізичних проблем та, як наслідок, впливу на фізичне здоров'я та благополуччя дітей та підлітків. Значним стресовим фактором є зміна місця та способу життя. Наведені дані досліджень щодо вивчення впливу воєнних дій в Україні на психоемоційний стан та здоров'я внутрішньо переміщених дітей шкільного віку та підлітків. Показано перевагу напруженого психоемоційного стану з наростанням негативних емоцій у підлітків-переселенців порівняно з довоєнним часом. Оптимістичний погляд підлітків на майбутнє свідчив про певний потенціал життєстійкості. Підвищена чутливість до стресових подій у підлітків обумовлена дозріванням стресчутливих відділів мозку і пов'язаних з цим змін гормональної реактивності. Перебіг стресової реакції координується взаємодією стрес-реалізуючої та стрес-лімітуючої систем. У першій частині статті докладно наведені нейроендокринні зміни в гіпоталамусі підлітка, спровоковані поєднанням стресу та періоду статевого дозрівання. Описано ефекти кортикотропін-рилізинг-гормону, гонадотропін-рилізинг-гормону та гонадотропін-інгібуючого гормону, дофаміну, серотоніну, гамма-аміномасляної кислоти тощо. У підлітковому періоді адаптивні стресові реакції накладаються на процеси адаптації до статевого дозрівання, фізичного зростання і психосоціального становлення. Взаємозв'язок гормонів і нейромедіаторів гіпоталамуса з іншими нейроендокринними факторами наведений у другій частині статті.

У другій частині статті надано інформацію щодо активності гіпофіза, надниркових та статевих залоз у періоді статевого дозрівання та під час стресових станів. Докладно описано взаємозв'язки між гормонами та нейромедіаторами, що забезпечують діяльність організму. Зокрема, наведено ефекти фолікулостимулюючого, лютеїнізуючого гормонів, пролактину, соматотропного та адренокортикотропного гормонів, мелатоніну, кортизолу, адреналіну і норадреналіну, естрогенів, тестостерону тощо. Надано дані власних досліджень щодо впливу фізичної активності різної інтенсивності (як стресмодулюючого чинника) на підлітків з різним перебігом пубертатного періоду. Дані підтвердили тісний зв'язок між перебігом статевого дозрівання та стресзалежними нейроендокринними факторами; показали статеві відмінності у механізмах регуляції в періоді пубертату. Особливу увагу зосереджено на основних патологічних станах та захворюваннях, які можуть бути провоковані тяжким чи тривалим стресом у підлітковому віці. Особливості перебігу стресових реакцій у підлітків пов'язані з ще незавершеним ремоделюванням регулюючих структур. Поряд з посиленою вразливістю до стресових чинників існує висока адаптивна пластичність і життєздатність. Розуміння механізмів взаємодії нейроендокринних впливів стресу та перебудови організму, спричиненої статевим дозріванням, може сприяти відпрацюванню ефективних заходів медичної допомоги зі збереження соматичного та психічного здоров'я підлітків та підтримки оптимальної резильєнтності у підлітковому віці.