In article information-semantic aspects of modelling of polyphonic space are considered.

Досліджено структурно-функціональні особливості судинного ендотелію у патогенезі церебрального ішемічного інсульту (ЦІІ), розроблено діагностичні критерії та методику медикаментозної корекції захворювання з урахуванням виявлених змін. Встановлено, що функціональний стан ендотелію у хворих з ЦІІ характеризується порушенням балансу в системі вазорегулюючих агентів - окису азоту та ендотеліну-I в крові, що супроводжується активацією процесів вільнорадикального окиснення (ВРО) та структурними змінами ендотеліальних клітин. Проведено кореляційний аналіз між вазорегулюючими ендотеліальними факторами, рівнями показників ВРО, десквамованих ендотеліоцитів, тяжкістю стану хворих на ЦІІ. Розроблено діагностичні критерії оцінки тяжкості ЦІІ та запропоновано медикаментозу корецію з призначенням комплексу препартів L-лізину есцинату та тіотріазоліну на основі одержаних даних про зміни структурно-функціональних властивостей судинного ендотелію.

Узагальнено сучасні уявлення про патогенетичні механізми церебрального ішемічного інсульту. Розглянуто роль стрес-реалізуючої імунонейроендокринної системи, ендотеліальної дисфункції та дисфункції гематоенцефалічного бар'єру в патогенезі гострої церебральної ішемії на підставі результатів авторських досліджень, показано зв'язок між цими ланками патогенезу. Наведено існуючі методи лікування ішемічного інсульту, запропоновано методи медикаментозної корекції патологічної стрес-реакції, ендотеліальної дисфункції та дисфункції гематоенцефалічного бар'єру за гострої церебральної ішемії.

Обобщены современные представления о патогенетических механизмах церебрального ишемического инсульта. Рассмотрена роль стрес-реализующей имунонейроэндокринной системы, эндотелиальной дисфункции и дисфункции гематоэнцефалического барьера в патогенезе острой церебральной ишемии на основании данных авторских исследований, показана связь между этими звеньями патогенеза. Приведены существующие методы лечения ишемического инсульта, предложены методы медикаментозной коррекции патологической стресс-реакции, эндотелиальной дисфункции и дисфункции гематоэнцефалического барьера при острой церебральной ишемии.

Висвітлено проблему поліфонічного музичного мислення в його історичній континуальності та стильовій перспективі. Визначено виразову роль прийомів поліфонічного письма, що здатна забезпечувати дієвість, функціональну цілеспрямованість окремих елементів мови (звуку, лінії, контрапункту), загального процесу формоутворення (переважання логіки єдиного розгортання); систематизовані взаємозалежності функціональних і структурних принципів поліфонічного письма та семантичні функції поліфонічних прийомів у драматургії сучасної композиції. Обгрунтовано ідею домінування логіки поліфонічного мислення, що формує особливості просторово-часових відношень в сучасній музиці. Запропоновано розгорнуте всебічне оцінювання поліфонічних закономірностей.

Розглянуто методи оцінки збитку від виникнення техногенної аварії. При розгляді наслідків аварії враховується прямий, непрямий і відвернений збиток. Величина відверненого збитку дозволяє обгрунтувати прийняті заходи захисту і виконати оцінку ефективності витрат на них. Наведено опис модуля експертної системи аналізу ризику для оцінки соціально-економічних збитків від виникнення техногенної аварії.

Проведено аналіз особливостей завдання розпізнавання надзвичайних ситуацій техногенного характеру, яке може бути вирішене тільки на основі спільної обробки оперативних даних і розрахунково-планової інформації про обстановку, що склалася і знань у даній області. Розглянуті методи оцінки приналежності інформаційних ознак до конкретних ситуацій у процесі їх розпізнавання. Наведені моделі обробки кількісних і якісних ознак та класифікації ситуацій за отриманою інформацією. Обгрунтовано використання технології експертних систем і систем підтримки прийняття рішень у сполученні із традиційними методами рішення часткових завдань для автоматизації рішення завдання розпізнавання надзвичайних ситуацій техногенного характеру.

Розроблено формалізовані моделі формування складу портфеля проектів корпорації за умов невизначеності з урахуванням ключової компетенції корпорації з метою підвищення рівня її конкурентоспроможності. Вперше формалізовано модель оцінювання вибору політики організації, яка, на відміну від існуючих, дозволяє обирати стратегію розвитку організації за умов невизначеності, що опирається на рівень технологічної зрілості організації з використанням методів теорії ігор та ідеально-матричного моделювання. Вдосконалено модель визначення ступеня відповідності проектів корпорації рівню її компетентності, шляхом введення до неї інструментів ідеально-матричного моделювання, які розглянуто в контексті потреб ринку й інновацій, які організація планує впровадити, що дозволяє розглядати окремі проекти корпорації без урахування формування додаткового портфеля проектів. Одержали подальший розвиток: математична модель оцінювання вибору рівня технологічної зрілості організації на базі моделі технологічної зрілості Г. Кейзнера, яка дозволяє кількісно оцінити рівень технологічної зрілості організації, використовуючи методи теорії інформації.

Увагу приділено розробці моделей і методів зниження ризику виникнення техногенних аварій шляхом створення інформаційної технології, що дозволяє підвищити надійність автомобільних газозаправних станцій (АГЗС) та ефективність управління наслідками техногенних аварій. Проведено аналіз моделі управління ризиком виникнення аварій на АГЗС. Запропоновано метод оцінки імовірності виникнення аварії на АГЗС із застосуванням "дерева відмов" для аналізу територіального, індивідуального та соціального ризиків. Удосконалено модель функціонування АГЗС на основі використання сценаріїв аварійних ситуацій, що дозволяє оцінити імовірність відмови інформаційної системи та підвищити її надійність. Модифіковано метод оцінки соціального ризику із застосуванням нейромереж. Уперше запропоновано метод подання знань про оцінку ризику виникнення техногенних аварій, який дозволяє виконувати обчислення на основі багатозначної логіки для обробки знань, що містять елементи невизначеності. Розроблено інформаційну технологію, що реалізує представлені моделі та методи, яка використовувалась для реалізації середовища експериментальних досліджень. Наведено рекомендації з використання запропонованих методів, які представляють собою обґрунтовані заходи, засновані на результатах оцінок ризику.

Висвітлено музикознавчі та культурологічні аспекти сучасного наукового дискурсу. Розкрито питання реконструкції та значення слов'янських музичних інструментів у духовній культурі середньовічної Європи. Охарактеризовано андрогінні мотиви у сучасних практиках моди. Досліджено проблеми виконавської інтерпретації майбутніх учителів музики. Розглянуто риси стилю В. Барвінського на прикладі сонати Ре-бемоль мажор. Увагу приділено творчості фундатора української фортепіанної школи В. С. Косенка.

Конференція «Трансформація музичної освіти: культура і сучасність» націлена на осмислення змінності мистецьких і культурних основ у межах епохальних і часових затребуваностей. Зауважено, що сьогоднішній непростий час потребує мистецтва одухотвореного, а теорія мистецтва — усвідомлення високих ідеальних стимулів розвитку художньої сфери та її культурного оточення. Присвячення конференції пам’яті найвидатніших музикознавців кінця минулого століття, професорів І. Ляшенка, І. Котляревського, О. Костюка надихає усвідомленням спадкоємності мистецької думки від минулого до сьогодення. Показовим є і те, що названий першим в цьому ряду імен І. Ляшенко був прекрасним виконавцем, кларнетистом-віртуозом, демонструючи для наступників єдність творчо-практичної і теоретично-наукової діяльності.

Ємна назва міжнародної науково-творчої конференції "Трансформація музичної освіти і культури: традиція та сучасність", що регулярно проводиться в Одеській національній музичній академії імені А. В. Нежданової, а також видання її наукових матеріалів підтверджують стару істину: без минулого не буде і майбутнього. Аристотель в свій час стверджував, що в кожному божому створінні ми можемо знайти те, що нас здивує. Тому по маленьких часточках, в тому числі і в науці, складається доказова база, яка дає в кінцевому підсумку зрозуміти Ціле. Кожен має свої здібності і таланти, завдяки яким ми пізнаємо світ, відкриваємо його красу, що міститься не тільки в його матеріальній природі, але й у творах мистецтва, музики, що є універсальною мовою людства. Глибина її осягнення передбачає також її наукове осмислення, що стає шляхом для відкриття істини. Конференції міжнародного рівня створюють платформу для активного, плідного спілкування науковців світу і надають можливість обмінюватися своїми досягненнями та творчими здобутками. Розглянуто шляхи формування традиційного виконавського вокального стилю в естрадно-джазовій музичній стилістиці. Визначено методику аналізу творів та їх виконань, що містять символістський художній комплекс. Досліджено асоціативний підхід у хормейстерській підготовці майбутніх учителів музичного мистецтва. Розглянуто еволюцію жанру пісні в Україні середини ХІХ - першої половини ХХ століття. Наведено традиції фортепіанного традиціоналізму в творчій практиці одеських композиторів. Досліджено мотиви фантазії в українській органній музиці: способи модифікації жанрового канону. Визначено специфіку підготовки майбутнього педагога-музиканта до виконавства у різних співочих манерах.

КУЛЬТУРОЗНАВЧІ АСПЕКТИ СУЧАСНОГО ГУМАНІТАРНОГО ЗНАННЯ Маркова Е. Н. Метафизика истории музыки в определении неоготики-неоренессанса эпох романтизма и пост¬поставангарда із Колесник О. С. «Котигорошко»,«Король Лір» В. Шекспіра та «Темна Вежа» С. Кінга як варіації однієї теми 22 ЯковлевО. В. Інноваційні стратегії соціокультурного проектування Національного цирку України 27 Соболевская Е. К. ГОЛОС и СМЫСЛ (к вопросам метафизики стиха) 28 СоколА. В. К определению понятия «гуманизм» в психологическом образе мира 30 Нейчева Л. В. Кирило-Мефодіївська традиція як епіцентр національних християнських установок Болгарії 38 Тиса О. А. Чеські музиканти в музичній культурі Поділля на початку XX століття 42 Барановская О. Н. Модернизм и постмодернизм в искусстве и эстетических теориях 43 Картузова Н. И., Мкртчян Н. А. Библиотека на современном этапе. Развитие и перспективы II. КУЛЬТУРОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОГО МУЗИКОЗНАВСТВА Рощенко О. Г. Метод романтичного автобіографізму у творчій спадщині Ріхарда Штрауса 66 Муравская О. В. Украинская культура и музыка в наследовании византійского «образа мира» и идеи «Домостроительства» 69 Швец Н. А. Культуротворческий синтез в художественных воззрениях и творчестве Н. Метнера 77 Демска-Тренбач М. М. На пересечении путей европейской культуры. Эстетические идеи и увлечения Людомира Михаила Роговского 81 Росенко Г. М., Шульгіна В. Д. Олімпійський музичний рух в Україні: діалог академічної і масової культур 91 Власенко І. М. Кельтські мотиви у творчості Дж. Вільямса 97 Кулієва А. Я. Селіна Юліївна Мотте як вчитель Юлії Рейдер 100 Мазур А. К. Воспитание культуры высокого уровня музыкального восприятия 101 Соколова А. В. Вокальная музыка в английской придворной Маске и Антимаске 106 Ван Ченьдо. Дитяча музика в недитячих стисненнях посткультури епохи поставангарду 114 ІІегачев К. О. Медитативность в музыке Шарля Алькана в контексте трансовой культуры мира 114 Петренко А. Л. Неоклассические аспекты фортепианной сонаты в творчестве Ф. Пуленка 122 Любенко //. В. «Піренеї» Ф. Педреля у відтворенні духовно- етичних настанов іспанської культури 124 Петровская Н. Н. Жанрово-стилевые установки «варшавского бидермайера» 125 Лю Кетін. Музичний регіоналізм як частина культурної єдності нації 127 Ван Міните. Сценічне амплуа ліричного сопрано у співвідношенні з типологією «інженю» драматичного театру . .128 Любенко М. В. Проблеми взаємовідносин мови та мислення у музиці 128 Томницький К. М. Трансформація європейської традиції віолончельної школи в сьогоденні 129 III. МУЗИКОЗНАВЧІ АСПЕКТИ СУЧАСНОГО НАУКОВОГО ДИСКУРСУ Завгородняя Г. Ф. Пространство и время в контексте полифонического мышления 130 Муляр П. М. Метафізика мистецьких поколінь: ритм класичних - акласичних епох у виконавстві (актуальний аспект) 132 Лю Бинцян. Музыкальные показатели исторической процессуальности 133 Буркацъкий 3. П. Саксофон в мистецтві XX ст. Виконавський внесок 140 Набитович І. Б. МузикологічністудіїДаріїВіконської 143 Андросова Д. В. Моцартовская клавирность пианистической палитры Глазунова - исполнителя и композитора и выраженность связи с поколением шестидесятых годов XVIII и XIX столетий 143 Шевченко Л. М. Диз’юнктивний принцип стильової якості творчості у XX столітті та її проекції в мистецькі традиції і культуру у цілому фортепіанної іри в Україні 148 Васильєва В. Б. Амплуа матері в мецо-сопранових партіях як дидактичний осередок класичної опери 152 Татарнікова А. А. Оперна спадщина Ж. Массне в контексті духовно-містеріальної спрямованості французької музичної культури початку XX століття 153 Буркацька Т. В. Дуетний спів як засіб художнього впливу 160 Семенова А. В. Стилевые основания музыкального театра Б. Бартока 161 Крупей М. В. Стильові вібрації саксофона в музиці XX ст. і сьогодення 164 Джулай Г. А. «Джанні Скіккі» в контексті жанрово-стильових установок музичного театру Дж. Пуччіні 165 Шакун-Мільченкова Н. Ф. «Орлеанська Діва» та «Іоланта» П. Чайковського як втілення «російського галісізму» у трактуванні партій сопрано 166 Красиліна І. В. А. Скарлатті та життя його опер: до 360-річчя від дня народження 169 Лясота В. М. Исторические стимулы продвижения принципа симфонизма духового оркестра АКТУАЛЬНА ТЕМАТИКА МУЗИЧНОЇ ТЕОРІЇ, КОМПОЗИЦІЇ ТА ПЕДАГОГІКИ Козаренко О. В. Універсальний світ композитора Бориса Лятошинського 184 Мирошниченко С. В. Жанровый синтез: Мендельсон. Фантазия- каприс соч. 16 № 1 185 Лисовская И. Л. Жанр фортепианной миниатюры в репертуаре студентов кафедры общего и специализированного фортепиано 190 Шевченко Т. І. Досягнення творчого стану виконавця- піаніста 192 Горелик Л. М. Поэтика камерно-вокального цикла в творчестве И. Брамса 196 Зима Л. В. Новая консонантность в Квинтете для струнных Валентина Сильвестрова 198 Дзисюк В. Ю. Флейта і сучасність: альтернативи виконавського підходу 200 Рыжова О. А. Поэтизация польских народно-танцевальных мотивов в творчестве Б. И. Лятошинского 202 Лаврик Н. И. Судьбоносные виражи Й. В. Вилмса — нидерландского современника Л. Бетховена 204 Шпак Г. С. Духовно-религиозные и жанрово И. КУЛЬТУРОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОГО МУЗИКОЗНАВСТВА Мкртчян Н. Детский музыкальный театр Н. Лысенко и К. Стеценко в русле украинской сказочно-архетипической традиции 314 Муляр А. До питання культурної пам’яті засобами музики - на матеріалі концерту для фортепіано А. Шенберга 319 Голубов Д. Семантика тембралъности «волн Мартено» в мистической картине мира О. Мессиана (на примере «Праздника прекрасных вод») 322 Бакланова К. Поетика хорових кантат Миколи Лисенка та їх патріархально-ортодоксальна ґенеза 329 Ставратий А. Музыкальный театр Англии в контексте викторианской культуры 333 Тушенко И. Образ Орфея в музыкальном театре Европы XVII-XVIII веков 336 Ангельчук Е. Ирония в оперетте Д. Шостаковича «Москва, Черемушки» 338 III. МУЗИКОЗНАВЧІ АСПЕКТИ СУЧАСНОГО НАУКОВОГО ДИСКУРСУ Коновалюк Д. Образ духового оркесгру у сучасному кінематографі 339 Рудой Д. К вопросу становления жанра рок-оперы в Украине III. АКТУАЛЬНА ТЕМАТИКА МУЗИЧНОЇ ТЕОРІЇ, КОМПОЗИЦІЇ ТА ПЕДАГОГІКИ Марусяк Т. Інтерпретаційні пошуки виконання Першого фортепіанного концерту Д. Шостаковича 349 У Цзюньин. Динамика архитектонического и гармонического мышления Й. Гайдна на примере Сонаты D-dur.No 9 (Киев, 1975) Иванько Е. Дидактические стилизмы музыкальной образности Сирила Скотта (на примере фортепианного цикла «Джунгли»)

Розглянуто світ Г. Сковороди у хоровій творчості В. Кирейка. Увагу приділено формуванню навичок вокалізації в класі професора Н. Войцеховської. Розглянуто динаміку ансамблю вокального дуету в українській музиці. Досліджено французьку специфіку виявлення ліризму в оперному співі. Висвітлено жанрово-стильові аспекти "Симфонії жалобних пісень" X. Гурецького. Проаналізовано конфуціанські мотиви в дитячій музиці Китаю. Розглянуто історичну динаміку контральтового співу в оперному вокалі Нового часу. Досліджено культурфілософію Г. Скороводи в системі наукового дискурсу та пізнання XXI ст. Висвітлено педагогічно-ціннісний аспект дистанційного навчання зі спеціалізованих музичних дисциплін. Увагу приділено інваріантності бінарного поліфонічного циклу та його трансформації у фортепіанному мистецтві.