Наведено відомості щодо клінічних проявів, діагностування та лікування захворювань вуха, носа, приносових пазух, глотки (горла), стравоходу, гортані. Розглянуто такі хвороби, як аномалія зовнішнього слухового ходу, сальпінгоотит, менінгіт отогенний, отит, отомікоз, набряк повік, риніт, сифіліс носа, фолікулярна ангіна, опіки стравоходу, пухлини трахеї та бронхів, травми гортані.

Приведены данные о клинических проявлениях, диагностировании и лечении заболеваний уха, носа, приносовых пазух, глотки (гортани), пищевода, гортани. Рассмотрены такие болезни, как аномалия внешнего слухового хода, салингоотит, менингит отогенный, отит, отиомикоз, отек век, ринит, сифилис носа, фоликулярная ангина, ожоги пищевода, опухоли трахеи и бронхов, травмы гортани.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р682.461.011-52

Рубрики:

Гайморити

Шифр НБУВ: Ж16788 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е422.265*87

Рубрики:

Lactobacillus

Шифр НБУВ: Ж16492 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Встановлено, що перебіг хронічного риніту у разі патології піднебінних мигдаликів або за їх відсутності має свої відмінності - страждає функція миготливого епітелію слизової оболонки порожнини носа та знижуються показники імунітету, зокрема, секреторного імуноглобуліну А. Розроблено модель катарального риніту, на якій апробовано місцеве застосування препарату з антиоксидантною, протизапальною дією - "Кверцетин". З використанням клінічних, патофізіологічних та морфогістохімічних методів доведено високу ефективність кверцетину у разі його локального інтраназального застосування. Запропоновано технологію терапії у випадку хронічного катарального риніту з одночасною санацією хронічного тонзиліту шляхом обробки кверцетином піднебінних мигдаликів і слизової оболонки порожнини носа. Виявлено більшу ефективність її застосування у порівнянні з монотерапією виключно катарального риніту.

Розглянуто особливості етіології, патогенезу, клініки, діагностики, лікування, профілактики гіпертрофії глоткового мигдалика та хронічного аденоїдиту. Розкрито вплив таких факторів, як стать, вік, наявність помірної анемії, ступінь гіперплазії лімфоїдних фолікулів на динаміку вмісту мікроелементів у тканині аденоїдів. Наведено результати імунологічних досліджень у дітей з хронічним аденоїдитом. Описано сучасні методи лікування хворих на гіпертрофію глоткового мигдалика та хронічний аденоїд.

Наведено інформацію про клінічну анатомію та фізіологію глоткового мигдалика (ГМ). Розглянуто сучасні проблеми етіології, пато- та морфогенезу, клініки, лікування гіпертрофії ГМ. Увагу приділено морфофункціональним особливостям ГМ і його взаємодії з прилеглими залозами слизової оболонки глотки. Розкрито клініко-морфологічні аспекти гіпертрофії ГМ. Описано сучасні методи лікування хворих на гіпертрофію ГМ.

Дана информация о клинической анатомии и физиологии глоточной миндалины (ГМ). Рассмотрены современные проблемы этиологии, пато- и морфогенеза, клиники, лечения гипертрофии ГМ. Уделено внимание морфофункциональным особенностям ГМ и ее взаимодействию с прилегающими железами слизистой оболочки глотки. Раскрыты клинико-морфологические аспекты гипертрофии ГМ. Описаны методы лечения больных с гипертрофией ГМ.

На підставі узагальнення літературних джерел розглянуто сучасні питання етіології, патогенезу, клініки, діагностики, диференціальної діагностики, лікування гіпертрофії лімфаденоїдної тканини глотки (ГЛТГ). Увагу приділено фізіології глотки та мигдаликів. Запропоновано методику обстеження глотки. Зазначено, що впровадження у практичну діяльність методів лікування хворих з ГЛТГ сприятиме підвищенню якості надання медичної допомоги даному контингенту хворих.

На основе обобщения литературных источников рассмотрены современные вопросы этиологии, патогенеза, клиники, диагностики, дифференциальной диагностики, лечения гипертрофии лимфаденоидной ткани глотки (ГЛТГ). Внимание уделено физиологии глотки та миндалин. Предложена методика обследования глотки. Указано, что внедрение в практическую деятельность методов лечения больных с ГЛТГ способствует повышению качества оказания медицинской помощи данному контингенту больных.

Розглянуто сучасні питання етіології, патогенезу, клініки, діагностики, диференціальної діагностики, клінічні вияви та сучасні методи лікування дітей різних вікових груп у разі гострого та хронічного запалення слухової труби. Зазначено, що важливе місце в проведенні профілактичних заходів, спрямованих на запобігання загостренням хронічного запалення слухової труби, належить амбулаторно-поліклінічній службі, а також систематичним санітарно-просвітнім заходам.

Рассмотрены современные вопросы этиологии, патогенеза, клиники, диагностики, диференциальной диагностики, клинические проявления и современные методы лечения детей разных возрастных групп при остром и хроническом воспалении слуховой трубы. Отмечено, что важное место в проведении профилактических мероприятий, направленных на предупреждение обострения хронического воспаления слуховой трубы, принадлежит амбулаторно-поликлиничной службе, а также систематическим санитарно-просветительским мероприятиям.

Проведено експериментальне обгрунтування використання пробіотичних препаратів за лікування хворих, а також обстеження та лікування хворих на хронічний тонзиліт, декомпенсовану форму, рецидиви ангін, хворих на хронічний ексудативний гайморит, цілорічний алергічний риніт та умовно здорових осіб. Розроблено спосіб використання пробіотичних препаратів у комплексному лікуванні пацієнтів з неспецифічними запальними й алергічними захворюваннями верхніх дихальних шляхів. Встановлено, що у осіб з неспецифічними запальними й алергічними захворюваннями верхніх дихальних шляхів виявлено порушення мікробіоценозу верхніх дихальних шляхів і товстого кишечника, показників місцевого та загального імунітету.

Розглянуто клінічну анатомію глотки, гортані, трахеї та бронхів. Увагу приділено сучасним проблемам етіології, патогенезу, клініки, діагностики та лікування папіломатозу гортані та трахеї у дитячому віці.

Рассмотрены клиническая анатомия глотки, гортани, трахеи и бронхов. Уделено внимание современным проблемам этиологии, патогенеза, клиники, диагностики и лечения папиломатоза гортани и трахеи в детском возрасте.

Розкрито особливості етіології, патогенезу, клініки, діагностики та лікування хронічного риніту (ХР), зокрема, катарального, гіпертрофічного й атрофічного. Подано інформацію про клінічну анатомію та фізіологію порожнини носа. Розглянуто особливості риніту та риносинуїту у дітей з паразитозами. Описано методи консервативного лікування ХР. Увагу приділено сучасним хірургічним методам лікування хворих на ХР, а також питанням вибору техніки хірургічних втручань і ведення післяопераційного періоду.

Висвітлено питання етіології, патогенезу, клініки, диференціальної діагностики, лікування та профілактики різних форм хронічного фарингіту. Подано інформацію про клінічну анатомію та фізіологію глотки, а також методику її обстеження. Розкрито анатомічні особливості піднебінних мигдаликів, показано їх рефлекторний зв'язок з нирками, печінкою, іншими внутрішніми органами та нервовою системою. Розглянуто клініко-імунологічну специфіку перебігу фарингіту у випадку радіаційного впливу. Запропоновано сучасні методи лікування хворих на хронічний фарингіт.

Розглянуто сучасні питання етіології, патогенезу, клініки, діагностики, диференціальної діагностики, лікування сфеноїдиту. Досліджено клінічну анатомію та фізіологію порожнини носа, приносових пазух. Наведено клінічну характеристику та діагностику сфеноїдиту. Запропоновано методи консервативного та хірургічного лікування сфеноїдиту.

Розглянуто основні фізичні чинники та фізіотерапевтичні методики, що використовуються для лікування дітей різного віку у разі ЛОР-патології з визначенням особливості дії фізичного чинника, показаннями та протипоказаннями до його застосування. Надано відомості про апаратуру та техніку проведення процедур і спеціальних методик, викладено принципи дозування лікувального впливу. Розкрито сучасні погляди на етіологію, патогенез, клініку ЛОР-захворювань у дітей, в тому числі медикаментозну терапію. Описано різні варіанти та клінічні форми захворювань ЛОР-органів у дитячому віці. Наведено конкретні диференційовані методики фізіотерапії в поєднанні з необхідним медикаментозним лікуванням та урахуванням віку пацієнтів (немовлята, ясельний вік, дошкільний, шкільний вік). Зазначено, що в практиці лікаря будь-якої спеціальності поряд з медикаментозними засобами повинні широко використовуватися природні та преформовані (штучні) фізичні фактори, які відіграють провідну роль у комплексному лікуванні хворих на гострі захворювання, з загостренням хронічних патологічних процесів, наслідками травматичних і функціональних порушень.

Розглянуто клінічну анатомію та фізіологію порожнини носа та приносових пазух. Висвітлено сучасні питання етіології, патогенезу, клініки, діагностики та лікування етмоїдиту. Описано методи консервативного та хірургічного лікування хворих на гострий чи хронічний етмоїдит. Увагу приділено питанням профілактики цього захворювання.

Викладено знання з клінічної анатомії та фізіології порожнини носа та приносових пазух. Увагу приділено питанням етіології, патогенезу, та патологічної анатомії фронтиту, його клінічній характеристиці та діагностиці. Розглянуто сучасні методи консервативного та хірургічного лікування цього захворювання, питання його профілактики.

Розглянуто клінічну анатомію та фізіологію порожнини носа. Досліджено питання етіології, патогенезу, клініки, діагностики, диференціальної діагностики, лікування та профілактики гострого та хронічного риніту. Проаналізовано класифікацію риніту, що існує у вітчизняній отоларингології, та ту, що запропонована Міжнародним Європейським консенсусом 1994 р. Особливу увагу приділено сучасним хірургічним методам лікування хворих на хронічний риніт. Обгрунтовано техніку хірургічних втручань і ведення післяопераційного періоду.

Розглянуто видання з фондів Наукової бібліотеки Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, що дають історичну та мистецтвознавчу характеристику одеського художнього середовища періоду 60 - 70-х рр. XX ст. Проаналізовано літературу про творчий та життєвий шлях основних представників цього напрямку: О. Ануфрієва, В. Маринюка, Л. Ястреб, В. Стрельникова, В. Басанця та ін.

В ретроспективному дослідженні проаналізовано результати клінічного, алергологічного та отоларингологічного обстеження 1 113-ти пацієнтів з алергічним ринітом та 612-ти пацієнтів з алергічним ринітом в комбінації з бронхіальною астмою (БА), які проходили обстеження та лікування в Центрі алергологічних захворювань верхніх дихальних шляхів і вуха Інституту отоларингології ім. О. С. Коломійченко АМН України протягом 2004 - 2005 рр. Встановлено, що у 14,4 % пацієнтів з цілорічним алергічним ринітом та у 28,7 % - з алергічним ринітом в комбінації з БА закладеність носа обумовлена комбінованим механізмом - алергічним набряком слизової оболонки та органічними змінами в носовій порожнині або параназальних синусах (значним викривленням носової перегородки, або гіпертрофією нижніх носових раковин, або поліпами, або міцетомами в параназальних синусах). У пацієнтів з алергічним ринітом в комбінації з БА, ускладнених органічними захворюваннями носової порожнини з оклюзією носової порожнини, БА має більш тяжкий перебіг та не контролюється інгаляційними кортикостероїдами. Частина пацієнтів з цілорічним алергічним ринітом та алергічним ринітом в комбінації з БА потребують хірургічних втручань поряд з фармакотерапією та імунотерапією зі специфічними алергенами.

Зазначено, що поліпоз, асоційований із непереносимістю аспірину, відноситься до групи метаболічних захворювань, а принципова позиція його етіології та патогенезу полягає у генетично детермінованому зниженні експресії конститутивної циклооксигенази - ключового ферменту обміну ненасичених жирних кислот. Встановлено, що у сполучній тканині відбуваються ключові процеси патогенезу поліпозного риносинуситу, які призводять до формування різних типів захворювання, що виливається в наявність різних клінічних форм одної патології, різної чутливості до методів лікування та тенденцією до рецидивування.