З урахуванням досягнень юридичної науки та на основі аналізу українського і зарубіжного права проведено комплексне дослідження міжнародно-правових актів як джерел конституційного права, теоретичних і практичних проблем їх конституціоналізації. Визначено основні засади співвідношення конституційного та міжнародного права, сучасні тенденції інтернаціоналізації конституційного права, конституційний характер норм Jus Cogens та їх основні ознаки. Встановлено основні проблеми формування наднаціонального конституційного права в рамках Європейського Союзу, конституційні трансформації, що відбуваються в державах-членах ЄС у зв'язку з їх членством у Союзі. Проаналізовано проблеми правового статусу міжнародних договорів у системі джерел конституційного права України, правовий статус Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. та практики Європейського Суду з прав людини як "конституційного інструменту".

Розглянуто поняття представницької демократії (ПД) Дяк сучасної категорії конституційного права. Досліджено основні ознаки ПД. Виділено критерії формування, функціонування та контролю за представницьким органом як необхідні складові ПД.

Розглянуто основні проблеми правового статусу міжнародних договорів у системі джерел конституційного права України. Досліджено форми взаємодії конституційного права України та міжнародних договорів. Проаналізовано проблеми чинності міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких була надана в інший спосіб, ніж ратифікація Верховною Радою України.

Розглянуто основні аспекти сучасного розуміння конституціоналізму. Досліджено основні підходи до розуміння конституціоналізму як доктрини обмеження влади, виділено його елементи. Проаналізовано інституційну, нормативну та аксіологічну складові сучасного конституціоналізму.

Розглянуто основні проблеми поділу влади як елемента сучасного конституціоналізму. Досліджено український і зарубіжний досвід вибору моделей організації влади та чинники, що впливають на нього. Проаналізовано питання поділу влади на прикладі таких держав, як Україна, США, ФРН, Великобританія.

Розглянуто основні проблеми правової природи соціально-економічних прав (СЕП). Досліджено наукові підходи щодо їх забезпечення у порівнянні з особистісними та політичними правами "першого покоління". Проаналізовано питання необхідності існування СЕП на рівні конституційного регулювання.

Розглянуто рівність, гідність і пропорційність як принципи прав людини. Досліджено наукові підходи щодо їх втілення у конституційно-правову практику. Проаналізовано іноземний досвід реалізації цих принципів.

Розглянуто історичні аспекти та методологію дослідження конституціоналізму як транснаціонального явища. Вказано на те, що під час дослідження варто застосувати комплексну методологію й інтегративний підхід, а конституціоналізм є продуктом західної цивілізації. Проаналізовано загальнотеоретичні засади сучасного конституціоналізму як транснаціонального явища, запропоновано авторський підхід до його розуміння. Встановлено, що до основних складових конституціоналізму належать верховенство права, права людини, демократія та принцип розподілу влади. Окреслено основні сучасні тенденції транснаціоналізації конституціоналізму. Сформульовано авторське визначення поняття "транснаціоналізація конституціоналізму", під яким запропоновано розуміти процес поширення та виведення конституціоналізму на позанаціональний рівень, який втілюється у формуванні доктрини та практики обмеження влади на багаторівневій основі (національний, наднаціональний, міжнародний рівні, які тісно взаємодіють між собою) та полягає у створенні теоретичних засад і практичних механізмів. Запропоновано виділяти внутрішній (поширення міжнародних стандартів, використання іноземного права та судової практики) та зовнішній (формування на транснаціональному рівні норм, інституцій і режимів, які спрямовані на правове регулювання певної категорії питань і виведення їх за межі юрисдикції окремих держав) аспекти в рамках такої доктрини. Виокремлено основні тенденції транснаціоналізації сучасного конституціоналізму. Окреслено основні міжнародно-правові стандарти конституціоналізму, розглянуто питання використання порівняльної конституційної інтерпретації, аналізу його використання в зарубіжній практиці та Конституційним Судом України, формування доктрини дружнього ставлення до міжнародного права. Окрему увагу приділено транснаціоналізації конституціоналізму в рамках ЄС, а також євроінтеграційним процесам України в цьому контексті. Окреслено основні сучасні тенденції розвитку верховенства права, демократії, принципу розподілу влади в контексті пропорційності та субсидіарності, а також прав людини в ЄС. Проаналізовано зміни до Конституції України щодо євроінтеграції, створення інституційних механізмів щодо євроінтеграції.