Розкрито суть поняття оцінно-ціннісних знань студентів. Визначено систему оцінно-ціннісних знань. Обгрунтовано технологію її формування під час вивчення природничо-математичних дисциплін. Висвітлено досвід їх практичного застосування.

Досліджено проблему формування системи оцінно-ціннісних знань студентів вищих навчальних закладів у процесі вивчення природничо-математичних дисциплін. Розкрито сутність поняття "оцінно-ціннісні знання". Доведено, що оцінно-ціннісні знання впливають на формування в сучасної молоді картини існуючої реальності й адекватного ставлення до навколишнього світу лише за умови їх об'єднання у єдину систему. Встановлено критерії сформованості системи оцінно-ціннісних знань студентів (мотиваційний, когнітивний, особистісно-діяльнісний). Розроблено й експериментально перевірено технологію формування системи оцінно-ціннісних знань майбутніх фахівців у процесі вивчення природничо-математичних дисциплін.

Досліджено проблему введення математичної термінології на початковому етапі вивчення математики іноземними студентами та розглянуто методику введення математичної термінології на прикладі вивчення студентами-іноземцями звичайних дробів.

Розкрито сутність особистісно-орієнтованого навчання, а також розглянуто проблему такого навчання в системі вищої школи та підкреслено його актуальність.

Розкрито сутність міжпредметних зв'язків, виокремлено основні їх типи та функції, визначено роль міжпредметних зв'язків під час викладання природничо-математичних дисциплін у довузівській підготовці студентів-іноземців.

Розглянуто актуальну проблему формування знань майбутніх фармацевтів як основи ціннісних орієнтацій. На підставі аналізу науково-педагогічної літератури розкрито сутність поняття "ціннісні орієнтації", виявлено основні аспекти формування знань ціннісного характеру у студентів вищих навчальних закладів; зокрема зазначено, що ефективному формуванню знань такого роду сприяє дотримання умов (забезпечення соціокультурного підходу до навчання, розкриття культурної цінності змісту навчальних предметів; висвітлення змісту навчальних курсів з погляду розкриття його особистісної значущості для кожного студента; обговорення проблем, які підвищують світоглядну значущість навчального матеріалу; відтворення фундаментальних наукових знань під час розв'язування практичних завдань; забезпечення діалогу різних наукових позицій). Наведено приклад методики формування знань майбутніх фармацевтів як основи ціннісних орієнтацій під час вивчення математичних дисциплін.

На основі аналізу науково-педагогічної літератури надано теоретичне обгрунтування біхевіористського, когнітивного, конструктивістського, конективістського підходів та наведено приклади їх застосування під час вивчення природничих дисциплін у вищій школі. У зв'язку з глобальною інформатизацією і входженням української вищої школи в міжнародний освітній простір актуалізуються проблеми підготовленості викладачів закладів вищої освіти до реалізації дистанційного навчання, розробки відповідного навчально-методичного забезпечення, а також готовності студентів навчатися в умовах дистанційної освіти. У процесі дослідження використано системний аналіз наукових та методичних джерел, присвячених вирішенню проблем впровадження дистанційної освіти у закладах вищої освіти; аналіз і узагальнення даних. Впровадження методичних підходів (біхевіористського, когнітивного, конструктивістського, конективістського) у дистанційному навчанні забезпечує: достатній мотиваційний потенціал, можливість багаторазового повторення навчального матеріалу, вищий ступінь інтерактивності, модульність, доступність, індивідуалізацію навчання, можливість здійснення самоконтролю, динамічність доступу до інформації, забезпечення наочності представлення інформації та конфіденційність, а також зручність у користуванні. Висновки: визначено, що головним фактором вибору методичного підходу в умовах дистанційного навчання вищого навчального закладу є студенти, залежно від особистісних якостей яких обирається біхевіористський, когнітивний, конструктивістський та конективістський підходи.

Мобільні додатки як невід'ємна частина мобільних технологій займає одне з передових місць по частоті використання людиною у повсякденному житті інформаційних технологій. Розробка та впровадження такого програмного забезпечення у процес освіти, та особливо, профорієнтації майбутніх абітурієнтів, набуває все більше актуальності в нинішньому світі цифрових та інтерактивних технологій навчання. Більшість додатків, які існують на сьогоднішній день і використовуються для виявлення фахових здібностей абітурієнтів, представлені у вигляді опитувальника і не враховують емоційну складову людини, що у даний час проходить тестування. Запропоновано мобільний додаток, що враховує емоційний стан абітурієнта під час проходження професійно-орієнтованого тестування, що сприяє вибору та досягнення успіхів у майбутній професії. В процесі дослідження використано теоретичні методи, зокрема, системний аналіз наукових джерел і нормативних документів, аналіз методів і технологій розробки мобільних додатків. У результаті дослідження на прикладі розробленої платформи Toolhoo запропоновано використання мобільних додатків як ефективного інструменту для тестування на предмет схильності до тієї або іншої спеціальності для майбутніх абітурієнтів ЗВО. Проаналізовано та структуровано основні методики діагностики професійної спрямованості; проаналізовано ринок профорієнтаційних мобільних додатків; розроблено та запропоновано нову платформу, яка має можливість враховувати емоційну складову абітурієнтів під час проходження професійно-орієнтованого тестування (ПОТ), що суттєво впливає на результати тестування. Встановлено, що мобільні додатки знаходять своє застосування у всіх сферах людського життя, і, як наслідок, ринок мобільних додатків розвивається з неймовірною швидкістю. В процесі дослідження показано, що мобільний додаток є швидким і зручним способом пройти ПОТ для абітурієнтів. Запропоновано використання нової мобільної платформи, що враховує емоційний стан абітурієнтів під час опитування.